Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 – стоматологія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2004.
Дисертація присвячена проблемі зменшення кількості ускладнень відновлень зубів ФКМ.
У ході експериментально-клінічних досліджень визначено, що зменшити кількість ускладнень відновлень зубів з ФКМ можливо за допомогою оптимізованого методу одночасної двобічної полімеризації, який заснований на використанні двох світлових потоків фотополімеризатора, світловоди якого залежно від клінічних ситуацій розташовують під кутом 180о один до одного, а світлові потоки спрямовують через вестибулярну та оральну стінки каріозної порожнини, або під кутом 90о, світловий потік одного з світловодів у цьому разі спрямований через тоншу стінку порожнини, а іншого – безпосередньо на матеріал. Клінічне порівняння двох методів полімеризації ФКМ через 6, 12 і 18 місяців за критеріями “крайове прилягання” і “крайове забарвлення” показало кращі результати при проведенні методу одночасної двобічної полімеризації, причому через 12 і 18 місяців різниця показників відновлень, виконаних за різними методами полімеризації фотокомпозиційних матеріалів, мають статистично вірогідний характер, а кількість ускладнень за цими критеріями при проведенні методу одночасної двобічної полімеризації є в 3,3-4,6 раза меншою, ніж у разі “спрямованої” полімеризації ФКМ.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення проведених експериментальних та клінічних досліджень і запропоновано нове рішення наукової задачі, яке полягає в суттєвому зменшенні кількості ускладнень при пломбуванні зубів фотокомпозиційними матеріалами шляхом проведення оптимізованого методу одночасної двобічної полімеризації з застосуванням розроблених пристроїв.
Найбільших значень мікротвердість ФКМ досягає на сьому добу після полімеризації. Одночасний двобічний світловий вплив дозволяє досягти більшого ступеня полімеризації ФКМ у коротший термін, ніж однобічне опромінення: у зразках емалевих відтінків на 3 доби раніше, опакових – на 6 діб.
Оцінка в експерименті мікротвердості ФКМ на двох протилежних поверхнях і в середині зразка показала, що в матеріалах всіх відтінків у досліджуваних зразках, які опромінювали одночасно з двох боків, на всіх поверхнях мікротвердість завжди була вірогідно (р<0,05) вищою за мікротвердість на аналогічних поверхнях у зразках, полімеризацію яких проводили з одного боку.
На основі розрахунків питомої світлової енергії та її розподілу у ФКМ розроблено оптимізований метод одночасної двобічної полімеризації та пристрої для його здійснення. Для якісної полімеризації ФКМ необхідна питома світлова енергія не нижче, ніж 1,74Дж/см3.
Дослідження зони з'єднання ФКМ з твердими тканинами зубів у скануючому електронному мікроскопі показало, що мікрощілини в зонах емаль–пломба і дентин–пломба вірогідно (р<0,05) менші у разі використання одночасної двобічної полімеризації фотокомпозиційного матеріалу, ніж за “спрямованої” полімеризації.
Мікропроникність у зразках ФКМ, полімеризованих за методом “спрямованої” полімеризації, у 1,4 раза вища, ніж при полімеризації ФКМ за методом одночасної двобічної полімеризації.
Розроблено та експериментально обґрунтовано рекомендації до клінічного застосування оптимізованого методу одночасної двобічної полімеризації ФКМ залежно від товщини твердих тканин зубів.
Клінічне порівняння двох методів полімеризації ФКМ через 6, 12 і 18 місяців показало кращі результати за критеріями “крайове прилягання” і “крайове забарвлення”, отримані при проведенні методу одночасної двобічної полімеризації, причому через 12 і 18 місяців різниця показників відновлень, виконаних за різними методами полімеризації фотокомпозиційних матеріалів, мають статистично вірогідний характер, а кількість ускладнень за цими критеріями при проведенні методу одночасної двобічної полімеризації в 3,3-4,6 раза менша, ніж у разі застосування “спрямованої” полімеризації ФКМ.