Каніковський Олег Євгенійович. Експериментально-клінічне обгрунтування методів профілактики і лікування постнекротичних ускладнень гострого панкреатиту: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.03 / Вінницький держ. медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2001. - 404арк. - Бібліогр.: арк. 323-396.
Анотація до роботи:
Каніковський О.Є. Експериментально – клінічне обґрунтування методів профілактики і лікування постнекротичних ускладнень гострого панкреатиту – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2002.
Дисертацію присвячено питанням профілактики, діагностики і комплексного лікування постнекротичних ускладнень гострого панкреатиту. В експериментальному розділі роботи наведено комплексну оцінку ефективності бензофурокаїну і інтрадуоденального електрофорезу антибіотиків у лікуванні гострого панкреатиту, порівняні результати резекційних і дренажних методів оперативного втручання. Досліджено динаміку патоморфологічних змін внутрішніх органів і вогнищ запальної деструкції підшлункової залози у залежності від методу лікування. Клінічні розділи роботи висвітлюють результати лікування 386 хворих на гострий панкреатит. Запропонований комплекс консервативних заходів, направлених на ізоляцію і обмеження вогнищ запалення і профілактику розвитку в них гнійної мікрофлори, який полягає у збереженні внутрішньоорганного кровобігу і дренажної функції протокової системи, а також місцевого підведення антибактерійних препаратів до підшлункової залози і перипанкреатичної клітковини. Використання малоінвазивних оперативних методів (обмежена і наскрізна оментостома, динамічна панкреатоскопія з санацією порожнини малого чепця і лапароскопічною некрсеквестректомією, лапароскопічне дренування черевної порожнини і санації позапечінкових жовчних ходів, пункційна санація і дренування абсцесів під контролем ультразвукового дослідження) особливо при повторних оперативних втручаннях привело до зменшення летальності до 8,5%, частоти гнійних післяопераційних ускладнень до 12,8% і релапаротомій до 12,1%.
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в опрацюванні методів зупинки прогресування, демаркації і обмеження вогнищ запальної деструкції підшлункової залози, яка вирішена шляхом експериментально-клінічного дослідження місцевого впливу на запальні вогнища та зменшення травматичності хірургічної корекції і призначена для покращання результатів лікування хворих на ускладнений гострий некротичний панкреатит.
Некротичні форми гострого панкреатиту – важка хірургічна патологія, частка якої складає 84,2% всіх хворих на гострі запалення підшлункової залози, які госпіталізовані до спеціалізованих центрів, у 46,2% супроводжується ускладненнями і у 15,9% -летальністю.
Деструкція підшлункової залози в умовах експерименту це незворотній процес, який виникає внаслідок порушення цілості судинної стінки, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові з розвитком тромбозу органних судин, місцевих екстравазатів, ішемії та порушенням дренажної функції системи проток, що є однією з основних патогенетичних ланок прогресування запалення підшлункової залози, яке проходить закономірні еволюційні ступені розвитку.
Застосування бензофурокаїну у комплексі зі тренталом і сандостатином в консервативній терапії гострого панкреатиту та профілактики його ускладнень в експерименті дозволило досягнути обмеження вогнищ запалення шляхом збереження дренажної функції панкреатичної протокової системи і внутрішньоорганного кровобігу з клінічним підтвердженням результатів.
Рання декомпресія біліарної і панкреатичної протокової системи в експерименті позитивно впливала на обмеження і пригнічення вогнищ запальної деструкції тканини залози, що характеризувалося появою ознак заміщення незворотно змінених ділянок і розвитком навколо них сполучної тканини вже на сьому добу.
Використання запропонованих методів збереження інтраорганного кровобігу і евакуаторної функції системи проток підшлункової залози дозволили уникнути операції у 29,3% хворих на некротичні форми гострого панкреатиту, виконати у 31% малоінвазивні оперативні втручання та зменшити кількість повторних втручань з 39,4% до 10,3%.
Комплексна система профілактики гнійних постнекротичних ускладнень гострого панкреатиту зі застосуванням інтрадуоденального електрофорезу для підведення антибіотиків до підшлункової залози і створенням високої їх концентрації у вогнищах запальної деструкції підтверджена збільшенням їх концентрації у панкреатичному соці до 1,7мкг\мл в умовах порушення внутрішньоорганного кровобігу дозволила зменшити кількість лапаротомій з 41,7% до 8,7% та термін стаціонарного лікування на 11,1доби.
Для покращання результатів лікування хворих на інфікований некротичний панкреатит доцільно використовувати антибактерійні препарати широкого спектру дії в поєднанні з впливом на неклостридіальну анаеробну мікрофлору.
Ефективність діагностичної пункції обмежених гнійних запальних вогнищ під контролем ультрасонографії склала 93,2%, а пункційна санація з місцевим введенням антибіотиків, антисептиків і дренуванням цих вогнищ дозволила запобігти повторним оперативним втручанням у 72,2% хворих.
Використання у процесі комплексного лікування динамічної післяопераційної лапароскопічної панкреатоскопії дозволило проводити візуальний контроль за перебігом патології, виконувати адекватну санацію порожнини малого чепця і хірургічну корекцію з лапароскопічною панкреатонекрсеквестректомією, що призвело до зменшення кількості запрограмований та ургентних релапаротомій порівняно з “традиційним” методом з 48,6% до 8,3% і зменшити післяопераційну летальність при повторних втручаннях на 7,1 %.
Особливості прогресування інфікованого некротичного панкреатиту з відходженням секвестрів тканини підшлункової залози обумовлюють доцільність використання при оперативному лікуванні каркасних конструкцій для формування обмеженої та наскрізної оментостомії, а також дренажів зі змінною жорсткістю для проведення візуального контролю за порожниною малого чепця та інструментального видалення некротичних тканин. Впровадження нових методів призвело до зменшення частоти післяопераційних гнійних ускладнень з 37,2% до 15,3%.
Використання комплексної системи профілактики інфекційних ускладнень і нових методів лікування гострого панкреатиту .дозволило зменшити кількість гнійних післяопераційних ускладнень – з 46,2% до 12,8%, необхідність виконання релапаротомій – з 34,9% до 12,1%, летальність з 14,8% до 8,5%, термін лікування хворих у стаціонарі – з 28,4 до 18,3 діб.
Публікації автора:
Каніковський О.Є. Гострий панкреатит// Невідкладні стани в медицині. (за редакцією В.П.Маленького) - Вінниця , 2000. - С.161-163.
Годлевський А.І., Ничитайло М.Ю., Каніковський О.Є., Тереховський А.І., Саволюк С.І. Кишкові нориці у структурі гнійно-септичних ускладнень гострого панкреатиту// Львівський медичний часопис. - 2001.-Vol.7, №3.- С. 29-31.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Жупанов О.О., Жмур А.А., Саволюк С.І., Кацал В.А. Дренування в комплексному лікуванні гнійно-некротичних ускладнень гострого панкреатиту// Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2001.- випуск 14.- С.67-69.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Рашид Айман, Жмур А.А., Саволюк С.І. Антибактеріальна терапія легеневих і плевральних ускладнень гострого панкреатиту// Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000.- №4.1. – С. 78-79.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Шапринський В.О., Кацал В.А., Жупанов О.О., Савалюк С.І., Рашид Айман Хірургічна тактика при гнійному панкреатиті// “Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика”.- 2000.- випуск 9, книга 4.- С. 508-510.
Ничитайло М.Ю., Мошковський Г.Ю., Каніковський О.Є., Литвиненко О.М., Щербина С.І., Панков О.І. Лікування абсцесів підшлункової залози та черевної порожнини за допомогою малоінвазивних втручань під контролем УЗД// Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 1999. -№1, vol.3.- С. 58-60.
Каніковський О.Є. Причини розвитку синдрому поліорганної дисфункції і недостатності при гострому деструктивному панкреатиті// Вісник Вінницького державного медичного університету.–1999.- № 3.1. – С.88-89.
Каніковський О.Є., Шапринський В.О., Жмур А.А., Зінкевич В.О., Рашид Айман Використання полісорбу при гнійних ускладненнях гострого деструктивного панкреатиту// Вісник Вінницького медичного університету.- 1999.- №3-2.- С.334-335.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Жупанов О.О. Корекція жовчовідтоку у пацієнтів з гострим холангіогенним панкреатитом// Клінічна Хірургія.– 1998. -№12. –С.50-51.
Костюк Г.Я., Каніковський О.Є., Луков С.М. Закономірності перебігу патоморфологічних змін у підшлунковій залозі в умовах експериментального панкреатиту// Вісник Вінницького державного медичного університету.- 1998.-№ 1.- С.144-145.
Каніковський О.Є. Патоморфологічна характеристика синдрому поліорганної дисфункції і недостатності при панкреонекрозі// Вісник морфології.–1998. -№ 4.2. – С.176.
Шапринский В.А., Каниковский О.Е., Погорелов О.В. Применение релапаротомии у пациентов с заболеваниями органов гепатопанкреатодуоденальной зоны// Клінічна хірургія.- 1994.- №11.- С.31-34.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Бондарчук Є.П. Дренаж ложа підшлункової залози та порожнини малого чепця// Деклараційний патент на винахід №35771 А від 16.04.2001.
Жмур А.А., Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Саволюк С.І. Спосіб лікування гострого деструктивного панкреатиту// Деклараційний патент на винахід №36774 А від 16.04.2001.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Пилявець О.З. Спосіб лікування гострого деструктивного панкреатиту// Деклараційний патент на винахід №28481 А від 16.10.2000.
Костюк Г.Я., Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Пилявець О.З. Спосіб катетеризації порожнини малого чепця// Деклараційний патент на винахід №28653 А від 16.10.2000.
Костюк Г.Я., Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Пилявець О.З. Спосіб профілактики гнійних ускладнень гострого панкреатиту// Патент на винахід №22738 А від 07.04.98
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Шапринський В.О. Спосіб лікування гострого деструктивного панкреатиту// Патент на винахід № 25349 А від 30.10.98.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Шапринський В.О., Дударенко Б.І., Жупанов О.О., Полубудкін М.С., Жмур А.А., Зінкевич В.О., Кацал В.В. Синдром поліорганної дисфункції і недостатності при гострому деструктивному панкреатиті// Збірник наукових статей “Матеріали 19 з’їзду хірургів України” Харків, 2000. – С. 13-14.
Годлевський А.І., Шапринський В.О., Вознюк Д.І., Фурман В.М., Дударенко Б.І, Жупанов О.О., Каніковський О.Є., Жмур А.А., Зінкевич В.О., Феджага О.П. Декомпресія кишечника в лікуванні ентеральної недостатності при гострій кишечній непрохідності// Збірник наукових статей “Матеріали 19 з’їзду хірургів України” Харків, 2000. – С. 130-131.
Каніковський О.Є., Жупанов О.О., Ошовський А.І. Товстокишкові нориці у хворих гострим деструктивним панкреатитом// Збірник накових робіт “Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии”, Харків, 2000.- С.43-44.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Годлевська Н.А. Візуальний контроль і лапароскопічна корекція післяопераційних ускладнень у невідкладній абдомінальній хірургії// Клінічна хірургія.- 1998.- №3.- С.47-48.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є. Досвід використання тієнаму в невідкладній хірургії// Вісник наукових досліджень.- 1997. -№ 1.- С.59.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є. Гастроентеросорбційна терапія при панкреонекрозі// 5 Республіканська учбово-методична та наукова конференція завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України м.Тернопіль 25-26 квітня 1996р.- С.32.
Каніковський О.Є. Шляхи профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при гострому панкреатиті// 5 Республіканська учбово-методична та наукова конференція завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України м.Тернопіль 25-26 квітня 1996р.-С.44.
Каніковський О.Є., Шапринський В.О. Оцінка методів збільшення місцевої концентрації препаратів при гострому деструктивному панкреатиті// Еферентні методи лікування в сучасній медичній практиці (матеріали науково-практичної конференції), Вінниця.- 1996.- С.50.
Шапринський В.О., Каніковський О.Є. Особливості детоксикаційної терапії у хворих післяопераційним перитонітом// Еферентні методи лікування в сучасній медичній практиці (матеріали науково-практичної конференції), Вінниця.-1996.-С.81.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є., Шапринський В.О., Рижій П.В. Антеградна ендолімфатична терапія при гострому панкреатиті// тези науково-практичної конференції "Актуальні питання хірургії органів черевної порожнини", Київ-Хмельницький-Вінниця, 1995.- С.26-27.
Годлевский А.И., Шапринский В.А., Каниковский О.Е. Гнойно-септические осложнения у больных, перенесших операции на гепатопанкреатодуоденальной зоне// тези науково-практичної конференції "Актуальні питання хірургії органів черевної порожнини", Київ-Хмельницький-Вінниця, 1995.- С.27-28.
Годлевський А.І., Каніковський О.Є. Корекція позапечінкових жовчних протоків при гострому холангіогенному панкреатиті// Актуальные вопросы хирургической гастроентерологии, Харьков.-1994.-Т.2.-С.76.
Лонський Л.Й., Каніковський О.Є., Костюк Г.Я., Потолочний П.Л. Стан підшлункової залози після перенесення набряклої форми гострого панкреатиту// Тези доповідей 1 національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”, Івано-Франківськ.- 1994.- С.107-108.
Рижій П.В., Каніковський О.Є. Антеградна ендолімфатична терапія в лікуванні гострого панкреатиту// Актуальные вопросы хирургической гастроентерологии, Харьков.-1994.-Т.2.-С.78-79.
Каніковський О.Є., Шапринський В.О. Шляхи зниження летальності при гострому панкреатиті// Актуальные вопросы хирургической гастроентерологии, Харьков.-1994.-Т.1.-С.68-69.