Анотація до роботи:

Куц П. В. Експериментально-клінічна оцінка факторів, які впливають на стабільність зубних протезів, що опираються на імплантати. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. - Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню факторів стабілізації, які впливають на підвищення ефективності дентальної імплантації. Проведено обстеження 240 хворих у віці від 18 до 70 років, що звернулися в клініку кафедри ортопедичної стоматології НМУ з бажанням бути запротезованими незнімними конструкціями з опорою на імплантати. До них була застосована комплексна схема обстеження.

Розроблена нова оригінальна комплексна схема оцінки факторів стабілізації, що впливають на підвищення ефективності дентальної імплантації. Запропонована оригінальна методика планування протезування з опорою на імплантати в індивідуально налаштованих артикуляторах та виготовлення хірургічно-оклюзійного шаблону з урахуванням індивідуальних рухів нижньої щелепи під контролем комп’ютерної програми і апарату Кондилокомп.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної стоматології – підвищенню ефективності протезування включених та дистально необмежених дефектів зубними конструкціями з опорою на імплантати, на основі вивчення чинників ризику та механізмів виникнення ускладнень та розробки нового способу планування майбутньої супраконструкції на імплантатах з урахуванням факторів стабільності.

1. Довговічність конструкцій на імплантатах залежить від багатьох факторів, які впливають на їх стабільність. На першому році визначальними є: стан загально соматичного здоров’я пацієнта, вірно визначені показання до імплантації, ретельне планування імплантації та наступного протезування, дотримання техніки хірургічного втручання. Встановлено, що найбільш частими ускладненнями на 1-му етапі спостереження (від моменту операції до 1 року після неї) є розходження країв рани (3,29%), утворення гематом (2,68%), некроз і секвестрація (0,86%), часткове оголення внутрішньокісткової частини імплантатів (0,69 %).

2. У подальшому на функціонування імплантатів впливають стан гігієн порожнини рота, своєчасна корекція оклюзійної поверхні, контроль якості альвеолярної кістки та періімплантитних тканин. У віддалені терміни – своєчасна заміна супраконструкції на імплантатах і контроль за оклюзійними співвідношеннями всіх ділянок зубних рядів. На 2-му етапі спостережень (від 1 до 5 років після операції) характерними видами ускладнень були часткове оголення внутрішньокісткової частини імплантатів (1,04%), переломи протезів (0,43%), руйнування опорних зубів під мостоподібними протезами (0,61%) і розцементування їх (0,78%). Як наслідок цих ускладнень з’являлась рухомість імплантатів і біль в зоні імплантатів (0,52%), рецидивуючі запальні процеси та резорбція кісткової тканини навколо імплантату (0,61%).

3. Розроблений спосіб планування імплантації з урахуванням індивідуальної артикуляції та топографо-анатомічних особливостей осьових навантажень, відтворених в регульованих артикуляторах та виготовлення оклюзійно-хірургічного шаблона (Патент України № 62637 А) дозволив більш ретельно змоделювати, а потім адаптувати майбутню супраконструкцію з опорою на імплантати та зменшити кількість ускладнень до 3,6%. Даний спосіб має переваги перед традиційним:

- центрувати вісь імплантата по відношенню до оклюзійної поверхні майбутньої супраконструкції;

- розрахувати довжину та ширину імплантата по відношенню до оклюзійної поверхні майбутньої супраконструкції;

- розрахувати розміри та форму абатмента по відношенню до оклюзійної поверхні майбутньої супраконструкції;

- оцінити співвідношення розмірів імплантата та абатмента;

- оцінити рельєф оклюзійної поверхні майбутньої супраконструкції;

- легко адаптувати шаблон в тимчасову конструкцію протеза.

4. Доведено, що при моделюванні оклюзійної поверхні мостоподібного протеза з опорою на імплантати, загальна жувальна площа протеза повинна бути зменшена до 4/5 відносно жувальної площі антагоністів. При цьому перевагу слід віддавати двом типам взаємовідношень з антагоністами: бугор-бугор або трьохточковий контакт вершин опорних і направляючих бугрів не з центральними ямками фісур, а зі схилами бугрів; бугри повині моделюватися скороченими.

5. Встановлено, що імплантати з титану та цирконію є нетоксичними для живих клітин та білків організму як in vitro, так і in vivo, мало впливають на фенотип та формування реакцій імунітету навіть в умовах тривалого контакту. Реакція на імплантат є типовою реакцією на чужорідне тіло та носить нетривалий характер. Більшість реакцій як загального, так і місцевого імунітету нормалізуються вже через місяць після проведення імплантації.

6. Встановлено, що гігієнічний стан порожнини рота є визначальним на всіх етапах функціонування системи кістка-імплантат-протез. Успіх імплантації залежить не тільки від індивідуальної, а й від систематичної професійної гігієни порожнини рота, що дозволяє запобігти таких ускладнень, як кісткова резорбція та періімплантит.

Практичні рекомендації: для покращення стабільності імплантатів і довговічності функціонування зубних протезів слід дотримуватись наступних правил:

- відповідність кількості імплантатів кількості видалених зубів;

- коректність хірургічної техніки;

- дотримання часу початку навантаження на імплантат згідно ортопедичного протоколу;

- дотримання напряму осей імплантатів по відношенню до осей зубів антагоністів;

- планування імплантації на діагностичних моделях в артикуляторі;

- виготовлення оклюзійно-хірургічного шаблону;

- застосування кістковопластичних матеріалів при видаленні зубів, для збільшення об’єму альвеолярного паростка та для заповнення пародонтальних кишень;

- обов'язкове використовування провізорних протезів;

- ретельне пришліфовування і корекція супраконструкцій;

- систематична індивідуальна і професійна гігієна порожнини рота.

Супраконструкції слід встановлювати на тимчасовий цемент на період до трьох тижнів, протягом яких необхідно оцінити і відкоригувати оклюзійні співвідношення та переконатися в завершенні періоду адаптації до проведеного протезування.

Публікації автора:

1. Неспрядько В. П., Жегулович З. Є., Куц П. В. Особливості планування оклюзії при протезуванні ортопедичними конструкціями з опорою на імплантати. // Новини стоматології. – 2003. - №1. - С.14-16. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, обґрунтування методик дослідження, аналіз отриманих результатів.

2. Мельников О.Ф., Неспрядько В.П., Куц П.В. Влияние металлов для зубних имплантатов на клетки и гуморальные факторы системы иммунитета и аллергии. // Імунологія та алергологія. – 2002. - №4. – С.58-60. Здобувачу належить набір і формування груп досліджуваних, обґрунтування та вибір методик дослідження, порівняльна оцінка.

3. Неспрядько В.П., Клітинський Ю.В., Куц П.В. Сучасні принципи формування функціональної оклюзії при встановленні протезів з опорою на імплантати. // Новини стоматології. – 2002. - №1. – С.7-13. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його узагальнення, проведення досліджень, аналіз та статистична обробка.

4. Мельников О.Ф., Неспрядько В.П., Куц П.В. Изучение иммунотоксичности материалов для имплантатов в условиях эксперимента и клиники. // Современная стоматология. – 2004. - №2. – С.8-13. Здобувачу належить набір і формування груп досліджуваних, аналіз та статистична обробка.

5. Неспрядько В.П., Куц П.В. Експериментально-клінічна оцінка факторів, які впливають на стабільність зубних протезів, що опираються на імплантати. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: ”Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань.” Тез. доп. - м.Івано-Франківськ, березень 2003. - С.108-109. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його узагальнення, проведення досліджень, аналіз та статистична обробка.

6. Неспрядько В.П., Куц П.В. ”Імплантати T.B.R. idea – естетика, кістка, простота.” // Матеріали першої східно-європейської конференції з проблем стоматологічної імплантації. Тез. доп. – м.Львів, березень 2002. – С.59. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, проведення хірургічного та ортопедичного етапів імплантації.

7. Неспрядько В.П., Куц П.В. ”Показания и противопоказания к зубному протезированию с использованием внутрикостных имплантатов” // Матеріали міжнародної конференції: ”Вітчизняна стоматологія на рубежі століть”. – м.Полтава, листопад 2001. Здобувачу належить літературний огляд та його аналіз.