Анотація до роботи:

Гарбузова В.Ю. Експериментальні дані про роль пероксидного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин, зумовленого гіпервітамінозом D.–Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено експериментальному дослідженню ролі пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у розвитку кальцинозу кровоносних судин за умов D-вітамінної інтоксикації. Показано, що введення кролям високих доз ергокальциферолу (10000 МО/кг) призводить до активації процесів ПОЛ, збільшенню процентного вмісту води, об’єму інулінового простору та рівня кальцію в тканинах кровоносних судин, причому найбільших значень вивчені показники сягали в артеріальних стінках. З’ясовано, що в артеріях у відповідь на дію токсичних доз вітаміну D активність антиоксидантних ферментів (глютатіонпероксидази, супероксиддисмутази, каталази) зменшується, а в стінці вен – зростає. Це може бути однією з причин більшої резистентності вен до розвитку ушкодження.

Встановлено, що фармакологічні агенти, які обмежують ушкодження стінки кровоносних судин (токоферол), що проявляється в зниженні рівня продуктів ПОЛ, води та об’єму інулінового простору, не впливають на рівень кальцію в них, а чинники, які пригнічують відкладання кальцію (натрієва сіль етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонової кислоти) не впливають на показники, що характеризують ушкодження.

Таким чином, проведені експериментальні дослідження свідчать про те, що за умов гіпервітамінозу D не існує прямого патогенетичного зв’язку між процесами ушкодження судинної стінки та її кальцифікацією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і спроба нового розв’язання проблеми зв’язку між ушкодженням судинної стінки та її кальцифікацією. Зокрема, наведені експериментальні дані щодо ролі пероксидного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D та коригуючих впливів з різними механізмами дії.

1. Введення тваринам високих доз вітаміну D (10000 МО/кг) протягом 14 днів супроводжується зростанням у стінках кровоносних судин вмісту проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Інтенсивність накопичення гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ у різних судинах різна: в артеріях вона значно вища, ніж у венах.

2. У відповідь на дію токсичних доз ергокальциферолу в тканинах артеріальних судин відбувається зниження активності антиоксидантних ферментів - глютатіонпероксидази, супероксиддисмутази і каталази, тимчасом як у венозній стінці активність зазначених ферментів зростає. Більша потужність антиоксидантних систем у венозній тканині може бути одним з чинників більшої стійкості вен до D-гіпервітамінозних уражень.

3. Застосування токоферолу (50мг/кг) веде до істотного зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ в артеріальних і венозних стінках D-гіпервітамінозних тварин. Ніфедипін (30мг/кг) має значно менший вплив на вивчені показники ПОЛ, тоді як етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонова кислота (ЕГДК) (130мг/кг) не впливає на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у судинній стінці.

4. За умов гіпервітамінозу D токоферол і ніфедипін істотно обмежують ушкодження судинної стінки, про що свідчить зменшення об’єму інулінового простору та вмісту води в тканинах кровоносних судин. ЕГДК на ці показники не впливає.

5. Використання ЕГДК за умов D-вітамінної інтоксикації веде до значного зниження рівня кальцію в судинній стінці. Ніфедипін сприяє зменшенню вмісту кальцію в тканині артерій і не впливає на його рівень у венах. Токоферол не чинить впливу на зазначеного показника.

6. За умов гіпервітамінозу D фармакологічні агенти, які обмежують ушкодження судинної стінки (токоферол, ніфедипін), у меншій мірі впливають на рівень кальцію в ній, а чинники, які пригнічують відкладання кальцію в тканині кровоносних судин (ЕГДК) не впливають на показники, що характеризують ушкодження.

7. За умов D-вітамінної інтоксикації не існує прямого патогенетичного зв`язку між процесами ушкодження судинної стінки та її кальцифікацією.

Публікації автора:

1. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, №1.– С 87-90.

2. Гарбузова В.Ю. Вплив ніфедипіну, вітаміну Е та бісфосфонатів на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів в артеріальних та венозних стінках за умов гіпервітамінозу D // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, №6.– С 70-73.

3. Гарбузова В.Ю. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на об’єм інулінового простору, вміст води та кальцію в стінці кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D // Вісник проблем біології і медицини. - 2002.– № 11-12.– С. 7-12.

4. Гарбузова В.Ю. Вплив високих доз вітаміну D на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові кролів // Вісник проблем біології і медицини. - 2003.– № 1.– С. 7-8

5. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення резистентності венозних судин до розвитку атеросклеротичних уражень // Фізіологічний журнал. – 2000. – Т. 46, №2, додаток. - С 3-4.

6. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів ПОЛ в артеріальній і венозній стінці в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Матеріали IX науково-практичної конференції мед. факультету Сум ДУ “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини” Суми, 23-25 квітня 2001р. – Суми. 2001. – С.100-101.

7. Гарбузова В.Ю. Антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Матеріали V Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 10-12 травня 2001р. – Тернопіль. – 2001. – С.153.

8. Гарбузова В.Ю. Вплив антиоксидантів та антагоністів кальцію на інтенсивність процесів ПОЛ в судинній стінці за умов гіпервітамінозу D // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини” Дніпропетровськ, 27-29 вересня 2001р. – Дніпропетровськ. – 2001. – С.182.

9. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення механізмів кальцифікації стінок кровоносних судин // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 4.– С. 81.

10. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в судинній стінці під впливом ніфедипіну, вітаміну Е та бісфосфонатів за умов гіпервітамінозу D // Матеріали VІ Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 21-23 травня 2002р. – Тернопіль. – 2002. – С.222.

11. Гарбузова В.Ю. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на розвиток кальцифікації судинної стінки за умов гіпервітамінозу D // Матеріали ІІ Республіканської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” Суми, 23-25 квітня 2003р.– Суми –2003. – С. 3-4.

12. Гарбузова В.Ю. Вплив вітаміну Е, ніфедипіну та бісфосфонатів на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в плазмі крові кролів за умов гіпервітамінозу D // Матеріали VІІ Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 21-23 травня 2003р. – Тернопіль. – 2003. – С.197.