Котелевець Наталія Володимирівна. Експериментальне обґрунтування клінічного застосування нового препарату – феполен на основі продуктів бджільництва, призначеного для лікування простатитів : Дис... канд. наук: 14.03.05 - 2006.
Анотація до роботи:
Котелевець Н.В. Експериментальне обгрунтування клінічного застосування нового препарату – феполен на основі продуктів бджільництва, призначеного для лікування простатитів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.
Вивчено та доведено лікувальну ефективність феполену на різних моделях експериментальних простатитів, яка проявлялась в відновлення структури та функції передміхурової залози. Встановлено здатність феполену у дозі 100 мг/кг стимулювати сперматогенез.
Встановлено наявність у феполену протизапальної дії, показано що цей ефект реалізується переважно за рахунок впливу на ліпооксигеназу, ніж на циклооксигеназу. Встановлено наявність вираженої анальгезуючої активності в феполену, яка перевершувала активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 2,4 та 4,0 рази відповідно. В дослідженні антиоксидантної активності феполену в умовах in vitro та in vivo на моделі готрого токсичного ураження печінки вперше доведенi його антиоксидантні властивості. Встановлено мембраностабілізуючу дію феполену, яка перевершувала активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 1,8 та 4,5 рази відповідно. При вивченні токсичності феполену вперше показано його нешкідливість як в гострому, так і в хронічному експерименті. В умовах хронічного ураження печінки феполен у дозі 25 мг/кг виявляє виразну гепатопротекторну дію та перевершує активність препарату порівняння силібору в дозі 30 мг/кг. Феполен пригнічує розвиток некрозу та жирової дистрофії у тканині печінки, що є проявом як антиоксидантних властивостей засобу, так і встановленої здатності феполену знижувати концентрацію загальних ліпідів та холестерину при тривалому введенні.
Феполен рекомендується для лікування хронічних простатитів різної етіології.
У дисертації наведені результати фармакологічного вивчення нового засобу феполену на основі продуктів бджільництва – фенольного гідрофобного екстракту прополісу та обніжжя бджолиного, призначеного для лікування хронічного простатиту.
На моделях карагенінового та зимозанового набряків установлено виразну протизапальну дію феполену у дозі 100 мг/кг, яка в більшій мірі реалізується за рахунок пригнічення вивільнення біогенних амінів та активності ліпооксигенази. Феполен у дозі 140 мг/кг, на відміну від тріанолу у дозі 8 мг/кг та пепонену у дозі 151 мг/кг, виявив виразну анальгетичну дію, перевершуючи їх за ефективністю у 4,0 та 2,4 рази відповідно.
Виявлено виразну антиоксидантну дію феполену. За антиокиснювальною активністю in vitro феполен знаходиться практично на рівні a-токоферолу. За антиоксидантною активністю на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту феполен значно перевершує тріанол та пепонен. Феполен перевершує останні у 4,5 та 1,8 рази відповідно також за мембраностабілізуючою дією, максимальний рівень ефективності якої досягається у дозі 100 мг/кг.
Показано терапевтичну ефективність феполену у дозі 100 мг/кг на моделях простатиту різної етіології: кріогенного, скипидарного та травматичного. Отримані результати показали перевагу феполену у порівнянні з тріанолом та пепоненом за здатністю відновлювати структуру та функцію передміхурової залози, сім'яних пухирців. Встановлено стимулювальний вплив феполену у дозі 100 мг/кг на сперматогенез у здорових тварин.
Установлено, що лікувальна дія феполену на використаних моделях простатитів реалізується за рахунок інтегрального поєднання лікувального впливу наступних фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізуючого, таким чином феполен має більш широкий спектр фармакологічної активності, ніж препарати порівняння – тріанол та пепонен.
Результати дослідження токсичності феполену виявили, що засіб при внутрішньошлунковому введенні відноситься до групи відносно нешкідливих речовин (ЛД50 > 15000 мг/кг) та не має токсичних ефектів при тривалому застосуванні.
В умовах хронічного ураження печінки феполен у дозі 25 мг/кг перевершує за гепатопротекторною дією препарат порівняння силібор у дозі 30 мг/кг. Феполен пригнічує розвиток некрозу та жирової дистрофії у тканині печінки, що є проявом як антиоксидантних властивостей засобу, так і встановленої здатності феполену знижувати концентрацію загальних ліпідів та холестерину при тривалому введенні.
Публікації автора:
Котелевець Н.В., Лар'яновська Ю.Б. Патоморфологічне дослідження простатопротекторних властивостей капсул “Феполен” на моделі кріотравми передміхурової залози щурів // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, №2. – С. 286–290. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).
Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Скринінгове дослідження впливу нового простатопротекторного засобу на перебіг експериментального простатиту в щурів // Медична хімія. – 2005. – Т.7, №1. – С. 54–58. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).
Котелевець Н.В., Лар'яновська Ю.Б. Оцінка ефективності капсул “Феполен” на моделі скипидарного простатиту // Вісник морфології. – 2005. – Т.11, №1. – С. 38–42. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).
Лар'яновська Ю.Б., Котелевець Н.В. Морфоструктура передміхурової залози білих лабораторних щурів // Медицина сегодня и завтра. – 2005. – №1. – С. 12–14. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).
Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Корекція патологічного процесу в передміхуровій залозі капсулами “Феполен” на моделі експериментального простатиту, викликаного механічною травмою // Медична хімія. – 2006. – Т.8, №1. - С. 11–15. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).
Доклінічне вивчення лікарських засобів, призначених для лікування простатитів (методичні рекомендації). Яковлєва Л.В., Лар'яновська Ю.Б., Міщенко О.Я., Котелевець Н.В., Зайченко Г.В., Малєк Еззеддін Фуад, Дроговоз В.В. // Київ: ДФЦ МОЗ України, 2005. – 36 с. (Внесок дисертанта: розробка експериментальних моделей дослідження, участь у написанні праці та її підготовці до друку, часткова підготовка матеріалу до ілюстрацій).
Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Скринінгові дослідження нового препарату простатотропної дії капсул “Фенолен” // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. – Харків, 2003. – Ч.I. – С.360. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).
Котелевець Н.В. Дослідження хронічної токсичності капсул феполен, призначених для лікування простатиту // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С.317.
Котелевець Н.В. Вивчення анальгетичної активності капсул “Феполен”, призначених для фармакокорекції простатиту // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2004. – С.190
Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Капсули “Феполен” – новий політропний засіб для лікування хронічних простатитів // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології. “Актуальні питання фармакології”. – Вінниця, 2004. – Ч. II. – С.175–176. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).
Котелевець Н.В., Лар'яновська Ю.Б. Дослідження терапевтичної активності капсул “Феполен” на моделі простатиту, викликаного механічним ушкодженням передміхурової залози // Матеріали VI національного з'їзду фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. – Харків, 2005. – С. 535. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).