Тереховський Анатолій Іванович. Експериментальне обґрунтування доцільності використання тіотриазоліну при опіковій хворобі : Дис... канд. наук: 14.03.05 - 2003.
Анотація до роботи:
Тереховський А.І. Експериментальне обґрунтування доцільності використання тіотриазоліну при опіковій хворобі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.03.05. – фармакологія.- Інститут фармакології і токсикології АМН України, Київ, 2003
На лабораторних тваринах вивчали вплив тіотриазоліну на перебіг експериментальної опікової хвороби. Установили, що тіотриазолін володіє вираженою дозозалежною дією при опіковому шокові, що найкраще виявляється в дозі 200 мг/кг. Тіотриазолін у дозі 100 мг/кг позитивно впливає на основні патогенетичні ланки розвитку опікової хвороби в експерименті. Препарат приводить до прискорення встановлення динамічної рівноваги між перекісним окислюванням ліпідів і антиоксидантною системою, що визначає стабільність мембранних систем клітин, зменшує токсемію за рахунок його гепатопротекторної дії й антипротеазного впливу. Тіотриазолін сприяє більш швидкому відновленню функції нирок, що виявляється нормалізацією показників сечовини і креатиніну в плазмі крові, нормалізацією діурезу, більшою збереженістю структури нирок. Запобігає ушкодженню структури легень, печінки, тонкої кишки й активує їхні репаративні можливості. Тіотриазолін за позитивним впливом на перебіг експериментальної опікової хвороби перевершує препарати порівняння – вітамін Е та трентал.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності фармакопрофілактики та фармакотерапії експериментальної опікової хвороби шляхом використання тіотриазоліну як лікарського засобу з політропною дією.
Тіотриазолін (100-300 мг/кг, внутрішньоочеревинно) при попередньому (за 30 хв до опіку) одноразовому введені білим мишам проявляє протишокову дію в умовах термічної травми, повністю попереджуючи загибель тварин протягом перших 6 год. За протишоковим ефектом тіотриазолін в дозі 200 мг/кг перевершує дію емоксипіну (15 мг/кг), серміону (0,5 мг/кг), дроперідолу (0,5 мг/кг), вітаміну Е (30 мг/кг), вінборону (8 мг/кг), контрикалу (4000 ОД/кг), індометацину (10 мг/кг), верапамілу (0,2 мг/кг), преднізолону (20 мг/кг), тренталу (10 мг/кг), омнопону (6 мг/кг), зіставляючись з натрію оксибутіратом (200 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
Лікування експериментальної опікової хвороби у білих щурів внутрішньом’язевим введенням тіотриазоліну (100 мг/кг) протягом 28 діб супроводжується зниженням летальності тварин до 7,8% проти 40% у контрольній групі (p<0,01), перевершуючи за цим показником в три рази ефективність вітаміну Е (30 мг/кг, внутрішньом’язево) та тренталу (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
Введення тіотриазоліну (100 мг/кг внутрішньом’язево) білим щурам з опіковою хворобою прискорює загоювання опікової рани, що проявляється зменшенням площі опікової поверхні на кінець досліду (28 доба) відносно контролю на 26,7% (p<0,05), за цим показником тіотриазолін перевершує вітамін Е (30 мг/кг, внутрішньом’язево) та трентал (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
В період максимальної токсемії (7 доба досліду) тіотриазолін (100 мг/кг внутрішньом’язево) зменшує рівень пептидів середньої молекулярної маси на 23,6 % у порівнянні з контролем (р<0,05), в той час як вітамін Е (30 мг/кг, внутрішньом’язево) та трентал (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно) не справляють позитивного впливу на цей показник.
Використання тіотриазоліну (100 мг/кг, внутрішньом’язево) ефективніше ніж вітаміну Е (30 мг/кг, внутрішньом’язево) та тренталу (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно) відновлює оксидантно - антиоксидантний гомеостаз в організмі щурів з опіковою хворобою: на 7 добу досліду (пік активації процесів перекисного окислення ліпідів) рівень МДА знизився відносно нелікованих тварин відповідно на 25,3% (p<0,05), 9,7% (p>0,05) та 19,1% (p>0,05).Рівень каталази на цей термін експерименту виріс відповідно на 37,7% (p<0,05), 14,5 % (p<0,05), 11,5% (p>0,05).
Тіотриазолін (100 мг/кг, внутрішньом’язево) позитивно впливає на функцію нирок у білих щурів з опіковою хворобою: на 5 добу досліду діурез за 6 год становив 2,50±0,13 мл (p<0,05) (в контролі - 1,68± 0,09 мл), нормалізація рівня креатиніну та сечовини у сироватці крові відбувається на 14 добу досліду (в контролі відновлення цих показників до кінця експерименту не реєструється). В цьому відношенні тіотриазолін значно перевищує дію вітаміну Е (30 мг/кг, внутрішньом’язево) та тренталу (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
Лікування тіотриазоліном (100 мг/кг, внутрішньом’язово) значно зменшує порушення морфологічної структури внутрішніх органів щурів з термічною травмою. На 28 день досліду це проявляється: майже повним відновленням структур стінки тонкої кишки (у контролі - відмічаються залишкові деструктивні зміни); в печінці - зворотною зернистою дистрофією, в той час як у контрольних тварин переважає гідропічна дистрофія. У нирках на тлі застосування тіотриазоліну впродовж усього досліду спостерігається менший, ніж у контролі, ступінь ушкодження епітеліальних структур і базальних мембран канальців нефронів; у легенях - зменшення явищ десквамації і вакуолізації епітелію бронхів та збереженість структур альвеол.
Механізм лікувально-профілактичного ефекту тіотриазоліну при експериментальній опіковій травмі обумовлений його антиоксидантними, антипротеазними, детоксикаційними властивостями, за рахунок яких зменшуються прояви синдрому поліорганної недостатності.
На підставі результатів проведеного дослідження тіотриазолін може бути рекомендований для клінічного вивчення його ефективності в комбустіології.
2. Тереховський А.І. Вплив тіотриазоліну на динаміку біохімічних показників плазми крові при експериментальній опіковій хворобі //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2000.- Том 4, №2.- С.431-432.
3. Тереховський А.І., Степанюк Г.І., Пушкар М.С. Вплив тіотриазоліну на морфо-функціональні особливості нирок в гострій стадії експериментальної опікової хвороби //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2001.- Том 5, №2.- С.358-360 (внесок здобувача 70%).
4. Степанюк Г.І., Тереховський А.І. Перспективи застосування тіотриазоліну при лікуванні опікової хвороби //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.- Запоріжжя.- 2002.- Вип. VII.- С. 120-126 (внесок здобувача 75%).
5. Тереховський А., Лисенко С., Ніколайчук В. Експериментальне дослідження тіотриазоліну в якості протишокового засобу //IV Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 2000.- С. 339.
6. Тереховський А.І. Експериментальне обґрунтування доцільності використання тіотриазоліну при опіковій хворобі //VII університетська (XXXVII вузівська) науково-практична конференція молодих учених та фахівців, 5 квітня 2001 р.- Вінниця, 2001.- С. 24
7. Степанюк Г.І., Тереховський А.І., Бобрук В.П. Терапевтична ефективність тіотриазоліну при експериментальній опіковій хворобі //ІІ Національний з’їзд фармакологів України “Фармакологія 2001 – крок у майбутнє”. Тези доповідей.-1-4 жовтня 2001р.- Дніпропетровськ, 2001.- С. 228-229.
8. Тереховський А.І., Степанюк Г.І. Вплив тіотриазоліну на біохімічні показники крові і функцію печінки у гострих стадіях експериментальної опікової хвороби //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.- Том 6, №1.- С. 222.
