Анотація до роботи:

Повна С.В. – Експертно-консультаційне забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена розвитку теоретичних та методичних положень експертно-консультаційної системи підтримки інноваційно-інвестиційних процесів в аграрному секторі економіки.

Досліджені теоретичні засади інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки. Розглянуто сутність понять „експертиза” і „консалтинг”, що є взаємодоповнюючими та протилежними елементами єдиної системи активізації інноваційно-інвестиційних процесів. Запропоновано класифікацію видів експертиз інвестиційних проектів, що базується на рівні обов’язковості їх проведення. Розглянуто динаміку формування складових системи експертизи і консалтингу. Запропонований поділ повноважень між державною і недержавною складовими експертно-консультаційної системи. Цей поділ сприятиме державному програмуванню розвитку територій та підприємств. Розроблена концепція становлення аграрного консалтингу, та обґрунтовано ресурсне забезпечення експертно-консультаційної діяльності щодо інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та представлено авторське розв’язання наукової проблеми – розробки науково-методичних основ удосконалення системи експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки. Розв’язання цієї проблеми дозволяє суттєво оновити матеріально-технічну базу аграрних підприємств на інноваційній основі, використовувати інвестиційні ресурси найбільш ефективним способом і дає можливість органам державної влади програмувати розвиток галузевих підприємств. Результати дослідження є підставою для таких висновків:

1. Зростаюча складність зовнішнього середовища, необхідність конкурувати на глобальному рівні призводить до об’єктивної потреби існування механізму, який допомагав би виробникам якнайшвидше адаптуватися до світових тенденцій та створювати досконалі інноваційно-інвестиційні проекти. Таким механізмом є експертно-консультаційна система, що направлена на підтримку та програмування інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки.

2. Як інвестиції, так і інновації є необхідними для розвитку підприємств. Світова теорія і практика незаперечно довели – інноваційні та інвестиційні процеси є різними за формою, але обумовленими за суттю явищами. Інвестиційна діяльність зосереджена на кількісних (переважно фінансових) аспектах інноваційної діяльності, а інноваційна – на якісному оновленні інвестицій. Інноваційно-інвестиційний розвиток є процесом інтенсивно розширеного відтворення матеріальних, людських та земельних ресурсів на основі впровадження нових технологій, продукції чи послуг, та організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного і комерційного характеру.

3. В якості основи активізації інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ запропоновано використовувати експертно-консультаційне забезпечення, оскільки саме воно може допомогти створювати і реалізовувати досконалі інноваційно-інвестиційні проекти підприємств, адаптуючи їх до світових тенденцій. Крім того, ця система є елементом державного програмування, за допомогою якої держава може впливати на напрям розвитку територій та підприємств. Завданням експертизи є визначення критеріїв для проектів та перевірка їх дотримання при реалізації проектів, а консалтингу – допомога в розробці та реалізації проектів, які б задовольняли відповідним критеріям. Тому запропоновано поняття „експертно-консультаційне забезпечення” щодо інноваційно-інвестиційного розвитку як системи, що виконує функцію професійної підтримки процесів управління інноваційно-інвестиційним розвитком через своєчасне з’ясування критеріїв такого розвитку і надання допомоги у розробці конкретних проектів, що відповідали б визначеним критеріям, та перевірку їх дотримання при реалізації проектів.

4. При порівнянні між собою двох взаємопов’язаних понять „експерт” (експертиза) та „консультант” (консалтинг) встановлено, що ці елементи є складовими єдиної системи, яка має своїм призначенням активізацію інноваційно-інвестиційних процесів в АСЕ. Поняття „експерт” трактується як компетентний суб’єкт, який володіє необхідними знаннями; має права (на інформацію, на забезпечення безпеки тощо), несе відповідальність (у т.ч. до кримінальної за дачу завідомо неправдивого висновку тощо), є незалежним від сторін. Поняття „консультант” трактується як суб’єкт, який має певний практичний досвід у конкретній галузі, володіє необхідними знаннями, має комунікативні здібності, несе переважно моральну відповідальність за поради, знаходиться у тісному контакті з виконавцем проекту.

5. В результаті дослідження було виявлено, що можливі три варіанти взаємодії складових систем „інновації-інвестиції” та „експертиза-консалтинг”. При повній відокремленості складових відповідні процеси пригнічуються; при повній взаємодії відмічається швидкий розвиток системи, але висуваються високі вимоги до рівня розвитку окремих складових; при частковій взаємодії відмічається помірний розвиток систем, що є найбільш реалізованим випадком.

6. Інноваційний потенціал галузі у Чернігівській області досить суттєвий, але інновації реалізуються в основному лише ті, які не потребують значних інвестицій та технічного оновлення. Можна констатувати недостатність обсягів інвестицій та розходження між собою інвестиційної та інноваційної діяльності. Обсяги виробництва аграрної продукції значно зменшились у порівнянні з 1990 р., те ж саме можна сказати щодо інвестування аграрного виробництва. Крім того, позитивна тенденція невеликого їх зростання, що спостерігалася останнім часом в Чернігівській області, призупинилась. Це є індикатором проблем організації аграрного виробництва та необхідності істотного її покращення, в тому числі і за рахунок зовнішніх факторів, одним з яких є експертно-консультаційне забезпечення.

7. Види експертизи можна класифікувати за ознакою рівня обов’язковості їх проведення при інвестуванні. Обов’язкові види експертизи проводяться для з’ясування рівня безпечності інвестиційного проекту для навколишнього середовища; необов’язкові види експертизи призначені для отримання пільг за проектом. Найбільш розробленою з організаційної точки зору є обов’язкова експертиза, без дозволу якої не може бути реалізований жодний інвестиційний проект. Виявлено суттєвий взаємозв’язок інноваційної, екологічної та енергетичної експертиз інвестиційних проектів та запропоновано інтегрувати висновок цих видів експертиз.

8. Потреба в інвестуванні призвела до практичної взаємодії в деяких випадках експертного і консультаційного забезпечення, що на даний час в аграрному секторі Чернігівської області виглядає як співпраця Ресурсного центру при Регіональному фонді підтримки підприємництва по Чернігівській області з Фондом підтримки фермерських господарств (а саме доведення бізнес-планів фермерів до стандартного вигляду для отримання державної допомоги). При аналізі такої взаємодії необхідно зважати на необхідність дотримання синхронізації розвитку окремих складових експертизи і консалтингу. Оскільки ці складові є взаємопов’язаними частинами єдиної системи, то за принципом мінімуму недостатній розвиток однієї складової буде стримувати рівень розвитку усієї системи. Відсутність розвиненої галузевої системи консалтингу робить недіючими нормативні акти, що впроваджують нові види експертиз. У свою чергу, неузгодженість та неупорядкованість системи експертизи стримує розвиток консалтингу, і особливо приватної його складової.

9. Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути узгоджена із системою національних, галузевих та регіональних пріоритетів. Відповідно система експертно-консультаційного забезпечення повинна формуватися у контексті взаємозв’язку державних програм і проектів підприємств. Це є досить складним завданням з огляду на різнорівневість та різнотерміновість державних програм, які можуть бути недостатньо узгодженими між собою.

10. Становлення системи експертизи і консалтингу повинно відбуватися в контексті узгодження державних програм і проектів підприємств через розподіл повноважень між державною та недержавною складовими експертно-консультаційної системи, де завданням державної складової є розробка програм, а недержавної – впровадження цих програм в інноваційно-інвестиційні проекти підприємств.

11. Перспективні моделі експертно-консультаційного забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств повинні враховувати такі шість функцій, як: наукові розробки, дорадництво, інвестиційний консалтинг, інвестиційне проектування, експертиза економічної ефективності та експертиза обов’язкова. На сьогодні найменш розробленою складовою, що уповільнює діяльність усієї системи, є інвестиційний консалтинг, тому нами розроблено стратегію розвитку, функції, структуру та інформаційну модель інвестиційної консалтингової організації, яка повинна бути створена на рівні області та району.

12. Вартість консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ складає приблизно 1% від кошторисної вартості інвестиційних проектів, а вартість експертного забезпечення – до 10% від вартості їх розробки. За основу розрахунків були прийняті нормативи потреби аграрних підприємств в основних засобах на 1 га сільськогосподарських угідь за зонами, розроблені в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки”. Відповідно розроблені нормативи вартості експертно-консультаційного забезпечення на 1 га сільськогосподарських угідь за сільськогосподарськими зонами. Враховуючи можливі прибутки та витрати на створення і функціонування, рентабельність діяльності інвестиційної консалтингової організації буде складати 58%, але така рентабельність обумовлена припущенням про рівень попиту 30% від місткості ринку.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Повна С.В. Вдосконалення державної експертно-консультаційної системи підтримки інвестиційних процесів у агропромисловому комплексі регіону // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: Зб. наук. пр. – Чернігів: ЧДТУ, 2002. - №.16 – С.74-81.

2. Повна С.В. Еколого-енергетичні аспекти експертизи інвестиційних проектів аграрного сектору регіону // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: Зб. наук. пр. – Чернігів: ЧДТУ, 2003. - №19. – С.48-53.

3. Повна С.В. Експертно-консалтингова функція держави у формуванні стратегії виходу аграрних підприємств регіону на міжнародний інвестиційній ринок // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 189: В 5 т. – Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.1066-1071.

4. Повна С.В. Зовнішня торгівля як фактор дієвості інноваційно-інвестиційної стратегії підприємств агропромислового комплексу Чернігівського регіону // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 211: В 4 т. – Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.770-780.

5. Повна С.В. Експертно-консалтинговий фактор інституційного та інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної сфери Чернігівської області: теорія і практика // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 212: В 4 т. – Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.215-223.

6. Повна С.В. Соціальна стандартизація інноваційно-інвестиційного оновлення підприємств агропромислового комплексу Чернігівського регіону // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2006. – №2. – С. 124-128.

7. Повна С.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств харчової промисловості як дієвий фактор розвитку агропромислового комплексу Чернігівської області // Культура народов Причерноморья, 2006. – №78. – С.114-119.

8. Юшин С.О., Повна С.В. Експертно-консалтинговий механізм інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України // Економіка розвитку. – 2006. – №3 (39). – С.68-73.

9. Юшин С.О., Повна С.В. Проблема узгодженості інноваційно-інвестиційних проектів підприємств агропромислового комплексу із чинною системою державних прогнозів і програм // Економіка АПК. – 2007. – №1. – С.77-83.

10. Повна С.В. Ринкові та інноваційно-інвестиційні передумови дієвості стратегії розвитку аграрних підприємств // Культура народов Причерноморья, 2007. – №103. – С.164-168.

Матеріали і тези конференцій

11. Повна С.В. Особливості становлення інноваційно-інвестиційної функції сучасного агроконсалтингу в Україні // Збірка тез доповідей учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (25-27 червня 2003 р., м.Київ)/ Уклад.: Кухарєв С.О. – К.: ІВЦ Видавн. Політехніка, 2003. – С.167.

12. Юшин С.О., Повна С.В. Експертний фактор адаптації менеджменту вітчизняних аграрних підприємств до вимог інноваційно-інвестиційного їх розвитку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (5 листопада 2003 р.). – Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.42-44.

13. Повна С.В. Екологічний моніторинг у контексті вимог міжнародних фінансових організацій // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2004” (10-25 лютого 2004 р.) – Том 57. Географія та геологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.60-61.

14. Повна С.В. Зовнішньоекономічна діяльність як фактор інноваційного інвестування аграрних підприємств Чернігівського регіону // Перша міжнар. науково-практичної конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації» (8 квітня 2005 р.) // Культура народов Причерноморья, №59 (март 2005 года). – Симферополь: Межвузовский центр «Крым». – С.154.

15. Повна С.В. Експертно-консультаційна функція у формуванні та реалізації інвестиційної стратегії аграрних підприємств регіону // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (1-8 червня 2005 р.). – Том І. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С.129-131.

16. Повна С.В. Експертиза і консалтинг як фактор циклічності інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств Чернігівського регіону // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (10-12 травня 2006 р.). – Полтава: ПУСКУ, 2006 – С.156-157.

17. Повна С.В. Зовнішня торгівля як фактор формування дієвої інноваційно-інвестиційної стратегії аграрних підприємств Чернігівського регіону // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (3-4 лютого 2006 р.). – Том 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С.118-120.

18. Повна С.В. Адаптація інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрних підприємств до функцій FAO // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Інтеграційні процеси та соціально-економічний розвиток” (25-26 квітня 2007 р., м. Сімферополь). – Сімферополь: Таврія, 2007. – С.190-191.