У дисертації розв’язується важлива наукова проблема – розробка теоретико-методологічних засад та рекомендацій з підвищення ефективності системи управління якістю на основі економіко-організаційних факторів розвитку промислових підприємств. В процесі проведення дослідження та реалізації основних поставлених завдань було проаналізовано такі аспекти: - науково-теоретичні основи понятійного та категоріального апарату у галузі управління якістю; - існуючі проблеми у сфері управління якістю та забезпечення його ефективності; - сучасний стан управління якістю на промислових підприємствах різних галузей Вінниччини; - методологічні аспекти оцінювання ефективності економіко-організаційних факторів управління якістю; - можливість забезпечення високої ефективності управління якістю на промислових підприємствах регіону; - вирішення проблеми удосконалення організації системи управління якістю та забезпечення її ефективності. Результати дослідження дають можливість зробити такі основні висновки: 1. Питання щодо чіткого висвітлення змісту понять „якість”, „управління якістю”, їх реальне місце та роль в економіці вітчизняних промислових підприємств залишаються недостатньо розробленими. Доцільним представляється ідентифікація категорії „якість функціонування підприємства” як критерію комплексного оцінювання ступеня досконалості господарської діяльності на підприємстві. У широкому значенні управління якістю функціонування підприємства є безперервним процесом, що охоплює всі напрямки функціонування виробничо-економічної системи і вимагає створення системної інноваційної еволюції всіх організаційно-економічних факторів підприємства. Визначено систему управління якістю як сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управління якістю. 2. Проведені дослідження щодо сутності управління якістю функціонування підприємства виявили необхідність його розгляду за економіко-організаційного підходу, який є функціональним по відношенню до техніко-технологічних елементів промислового підприємства. Модель управління якістю в Україні перебуває на стадії становлення і узагальнює різноманітні підходи до вирішення проблеми шляхом інноваційного досягнення та забезпечення якості, а також тенденцію до створення сприятливого організаційного середовища і організаційної поведінки. Не зважаючи на різні прояви організаційного забезпечення вирішення проблеми якості на різних за масштабом і спеціалізацією підприємствах, виявлено закономірності формування концептуальної схеми усталеного зростання якості як організаційного процесу. Останній має еволюційний характер і продовжується в плані змін самої сутності організаційних змін інноваційного характеру. Так, загальним для підприємств з початку 90-х рр. став дефіцит капіталів, певний надлишок робочої сили в умовах низьких зарплат і полегшена можливість здійснювати управління якістю саме на основі жорсткого адміністративного контролю. Загалом до 1995 р. управління якістю поступово трансформувалося за умов дефіциту капіталу і висококваліфікованих кадрів. Останнє залишається сьогодні домінуючою тенденцією. 3. Результати аналізу стану економіки якості підприємств - об’єктів дослідження в плані якості продукції, виробництва, управління та інших аспектів їх функціонування засвідчили достатньо широкий спектр детермінуючих функціональних факторів економіко-організаційного змісту, які і визначали ефективність політики якості у кожному конкретному випадку. Для кожного підприємства подібний досвід ставав унікальним. Водночас загальним стало формування функціональної ролі таких економіко-організаційних факторів забезпечення якості як рівень досконалості філософії організації, організаційна культура на підприємстві та ступінь мотивації, фахова компетентність середнього менеджменту, фактор лідерства, адміністративний контроль, ефективність управління витратами на якість, рівень інвестиційного забезпечення модернізації, ефективність системи логістики, якість промислово-виробничого персоналу, якість інноваційного менеджменту, якість комунікацій та інформаційного забезпечення. На основі експертних опитувань здійснено оцінювання вагомості та ранжирування цих економіко-організаційних факторів. До інших факторів правомірно віднести стратегію постійних інновацій виробничих процесів, передусім продуктових і технологічних інновацій, створення ефективного і жорсткого організаційного контролю та моніторингу якості, а також посилення ролі внутрішньої конкуренції та навчання персоналу. 4. Для комплексного оцінювання ефективності системи управління якістю та загалом якості функціонування підприємства перспективним представляється аналіз таких узагальнюючих показників, як витрати на якість у структурі загальних витрат підприємства, витрати на попередження дефектів, витрати на оцінювання якості, витрати, пов'язані із збитками від браку, витрати на якість інноваційного характеру. Встановлено кореляційно-регресійну залежність впливу основних витратних факторів на якість функціонування підприємства, аналітичний зміст якої визначається вищезазначеними витратними показниками. На основі реальних даних підприємств – об’єктів дослідження розраховано економетричне рівняння вищезазначеної залежності, яке підтвердило основну функціональну роль в оптимізації структури витрат на якість таких факторів, як випереджаюче зростання витрат на якість інноваційного характеру та витрат на попередження дефектів. Враховуючи особливості показників оцінювання ефективності управління якістю, які мають як кількісне, так і якісне значення, запропоновано методику аналізу ефективності управління якістю, яка основана на використанні методу та апарату нечіткої логіки, що представляє актуальність з точки зору множинності, комплексності і неоднозначності критеріїв подібної ефективності. Використання даного методу дозволить здійснювати більш адекватне порівняльне оцінювання ефективності управлінських заходів, спрямованих на реалізацію програм якості на підприємствах, а також інтегральне комплексне оцінювання якості функціонування цих підприємств в період до та після реалізації відповідних програм. З метою практичної перевірки дії розробленої методики її було апробовано для оцінювання ефективності управління якістю на промислових підприємствах Вінниччини, що підтвердило високу економічну ефективність економічно-організаційних факторів забезпечення якості. Проведене дослідження, зокрема, дозволило виявити вплив обраних факторів на кінцевий результат діяльності підприємств, можливості адекватного і швидкого регулюванню економіко-організаційних факторів діяльності підприємства, усунення або коригування негативних результатів. 5. Обґрунтовано важливу роль удосконалення структури витрат на якість. Під цим слід розуміти перш за все пріоритети їх загального зростання, збільшення випереджаючими темпами частки витрат на якість інноваційного змісту та водночас аналогічної динаміки попереджувальних витрат на забезпечення якості. Доведено значимість економічного ефекту прямої економії внаслідок зменшення втрат від браку, опосередкованих вигод від зростання обсягів виробництва, продуктивності праці, освоєння традиційних і нових ринків. Отримані на прикладі підприємств – об’єктів дослідження результати кореляційного аналізу дозволяють стверджувати, що удосконалення системи управління витратами – зростання їх частки абсолютно і відносно, а також якісного удосконалення структури витрат на якість – призводило до істотного поліпшення основних господарських показників. У найбільшій мірі це спостерігалося стосовно показників обсягів виробництва та продуктивності праці, а також зменшення втрат від браку. | 