Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища


Купріянчик Ірина петрівна. Економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні : Дис... канд. наук: 08.00.06 - 2009.



Анотація до роботи:

Купріянчик І. П. Економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища – Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ – 2009.

У дисертації викладено наукові підходи до екологобезпечного використання та шляхи підвищення ефективності охорони земельних ресурсів в ринкових умовах.

Проведено економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель, яке розглядається як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні. Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до вказаного зонування, визначено його мету, принципи та основні показники економічної ефективності землекористування економіко-ландшафтних зон;

Удосконалено методику визначення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель на основі врахування екологічних ризиків.

Розкрито принципи підвищення економічної ефективності екологобезпечного використання земельних ресурсів. А також, з метою екологобезпечного використання сільськогосподарських земель області, запропоновано механізм економічно ефективного їх використання, який передбачає максимальну відповідність системи землеробства (рівня агротехнологій) екологічним, економічним природним і ландшафтним умовам економіко-ландшафтних зон.

1. У складних природних умовах Рівненської області, із посиленням негативного впливу антропогенного навантаження, зниження ефективності управління земельними ресурсами внаслідок трансформації земельних відносин відбулось погіршення стану сільськогосподарських земель. Запропоноване економіко-ландшафтне зонування є науково обгрунтованим підходом до розв’язання цієї проблеми, який охоплює економічний, екологічний і ландшафтний аспекти сільськогосподарського землекористування.

2. У процесі дослідження встановлено, що для екологобезпечного сільсько-господарського землекористування потрібне всебічне й досконале вивчення економічних умов та екологічних особливостей території регіону, об’єктивне врахування низки природних та антропогенних факторів, які впливають на використання сільськогосподарських земель. Тому обґрунтованим теоретико-методологічним підходом до їх екологобезпечного використання визначено проведення регіонального економіко-ландшафтного зонування сільсько-господарських земель. Його сутність полягає у формуванні відносно однорідних за економічними, екологічними і природними умовами територій, у межах яких забезпечуватиметься збалансованість еколого-економічного розвитку, на основі такої організації використання земель та системи землеробства, яка найповніше враховувала б природні властивості земельних ресурсів.

3. Теоретичне обґрунтування вказаного зонування сільськогосподарських земель дає підставу стверджувати, що виокремлення економіко-ландшафтних зон, у межах яких певному природно-антропогенному стану земель відповідатимуть організаційно-господарські заходи, технології вирощування сільськогосподарських культур та їхній склад, полегшить урахування повного комплексу агроекологічних умов, факторів і режимів, необхідних для організації екологобезпечного використання й охорони земель, зростання ефективності сільськогосподарського виробництва. З другого боку, таке зонування сільськогосподарських земель забезпечуватиме інформаційно-територіальну основу для ефективного з економічного та екологічного поглядів використання землель із дотриманням необхідного балансу між навколишнім ландшафтом і результатами антропогенної діяльності.

4. Економічна ефективність використання земельних ресурсів при екологобезпечному використанні сільськогосподарських земель розглядається як відношення рентабельності виробництва до використаного енергетичного потенціалу природних ресурсів і невідновлюваної енергії, у тому числі й на усунення наслідків антропогенного втручання. На основі цього аргументовано, що показники економічної ефективності відображають багатофакторно-інтеграційній характер взаємозв'язку і взаємозалежності економічних і екологічних процесів за принципом зворотного зв'язку.

5. Вибір території Рівненської області в якості репрезентативної моделі для проведення та застосування економіко-ландшафтного зонування сільсько- господарських земель зумовлене відносно складною ландшафтною структурою, багатогалузевим господарством, значним техногенним навантаженням й антропогенним перетворенням ландшафтів. Економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель, проведене на основі аналізу економічних, екологічних і природних умов сприятиме теоретичному обгрунтуваню та практичному вирішеню проблеми екологобезпечного використання земель цієї області.

6. З метою розроблення економіко-ландшафтного зонування сільсько-господарських земель, було досліджено ефективність теперішньої структури землекористування області та ступінь антропогенної трансформації ландшафтів шляхом виявлення їх сучасного екологічного стану й встановлення залежності змін від інтенсивності антропогенних навантажень. В результаті цього виявлено території з помірним, середнім і високим ступенями проявлення ерозійних, дефляційних та інших негативних процесів. Також встановлено, що причиною такої нерівномірності є різна екологічна стійкість сільськогосподарських земель проти антропогенного впливу. Це дало змогу об’єднати райони області у три групи на основі економічних показників використання сільськогосподарських земель та екологічної стійкості. Оцінка масштабів і глибини антропогенної трансформації ландшафтних систем дала змогу визначити пріоритетні заходи (залежно від ступеня трансформації) щодо охорони, підтримання та відтворення їхньої екологічної стійкості.

7. Основні критерії виділеня економіко-ландшафтних зон були визначені на основі аналізу факторів, які впливають на ефективність використання сільськогосподарських земель з урахуванням ландшафтних особливостей. Таким чином, у досліджуваній області виділено три економіко-ландшафтні зони. Територія кожної із них вирізняється економічними, екологічними, сільськогосподарськими та природно-ландшафтними умовами, які характеризують еколого-економічну ефективність використання сільськогосподарських земель.

8. Аналіз якісного і кількісного стану сільськогосподарських земель, деградаційних процесів у межах економіко-ландшафтних зон, виявив наявність деградованих та малопродуктивних сільськогосподарських земель. Відповідно до цього було визначено основні напрями й обсяги консервації сільськогосподарських угідь шляхом регенерації та трансформації деградованої й малопродуктивної ріллі та кормових угідь, виходячи з еколого-економічної доцільності їх використання за тим чи іншим призначенням. Це дає можливість отримати оптимізовану в екологічному відношенні структуру земельного фонду Рівненської області. В цілому по області сільськогосподарська освоєність має становити 46,5, розораність – 40,3 %, тобто повинні зменшитися відповідно на 3,3 і 8,2 % щодо всієї площі. Водночас, в результаті запропонованої оптимізації структури земельних угідь шляхом консервації, площа орних земель зменшиться на 208,6, (32,2%), площа природних кормових угідь і лісовкриті площі, навпаки, збільшаться відповідно на 81,4 тис. га (31,4 % площі кормових угідь) та 112,6 тис. га (14,2 % площі лісів). Обґрунтування запропонованих заходів базується на принципі локалізації деградаційних процесів і відповідності нормам екологічного землекористування.

9. Результати визначення загальної економічної ефективності використання сільськогосподарських земель засвідчили, що сучасний рівень сільськогосподарського землекористування характеризується як досить низький. Зокрема найнижча економічна ефективність спостерігається при використанні земель у першій економіко-ландшафтній зоні. При екологобезпечному землекористувані, яке передбачає оптимізацію використання сільськогосподарських угідь, показники загальної економічної ефективності зростають: у першій економіко-ландшафтній зоні – у 2,7, другій – 2,9, третій – 3,5 й у цілому по області – в 3,1 раза.

10. Загальний економічний ефект, розрахований як різниця між величиною річного доходу, з урахуванням відвернутих екологічних збитків, та загальними витратами, в господарствах першої економіко-ландшафтної зони становитиме – 66 330,9 тис. грн, другої – 207 887, третьої – 496 192,6 тис. грн, а загалом по області – 770 411тис. грн.

11. З метою екологобезпечного використання сільськогосподарських земель області запропоновано механізм ефективного їх використання, який передбачає максимальну відповідність системи землеробства (рівня агротехнологій) екологічним, економічним природним і ландшафтним умовам економіко-ландшафтних зон. З огляду на це, на території третьої економіко-ландшафтної зони найраціональніше розташовувати великі за розмірами господарства із застосуванням високоінтенсивних технологій з урахуванням сучасних еколого-ландшафтних принципів (господарства першого типу). На території другої економіко-ландшафтної зони найдоцільніше впроваджувати інтегральні високо- та помірноінтенсивні системи землеробства, в яких агротехнічні заходи останніх розробок поєднуються з адаптивно-ландшафтними, з використанням механізмів саморегуляції в агроценозах і принципів біологізації землеробства (господарства другого типу). Оскільки у міру погіршення грунтово-кліматичних умов застосування інтенсивних агротехнічних заходів зменшується, а необхідність адаптації до ландшафту зростає, на території першої економіко-ландшафтної зони рекомендується впроваджувати адаптивно-ландшафтні (наприклад, еколого-ландшафтні) системи землеробства (господарства третього типу).

Публікації автора:

  1. Купріянчик І.П. Еколого-економічна оптимізація використання земель сільськогосподарського призначення (регіональний аспект) / І.П. Купріянчик // Землеустрій та кадастр. – 2005. – №2. – С. 98 – 100.

  2. Купріянчик І.П. Раціональне використання сільськогосподарських земель на регіональному рівні / І.П. Купріянчик // Землеустрій та кадастр. – 2005. – №4. – С. 65 – 68.

  3. Купріянчик І.П. Екологічний аспект використання меліорованих земель /

І.П. Купріянчик // Землевпорядний вісник – 2006. – №2. – С. 64 – 68.

  1. Купріянчик І.П. До проблеми раціонального планування використання та охорони земель / І.П. Купріянчик // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – Вип.104. – С.241 – 245.

  2. Купріянчик І.П. Економіко-ландшафтне зонування земель як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні / І.П. Купріянчик // Землеустрій та кадастр. – 2008. – №4. – С. 64 – 70.

6. Купріянчик І.П. До питання еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських земель / І.П. Купріянчик: materialy матеріали II міжнародної науково-практичної конференції [“Wykszta cenie i nauka bez granic – ‘ 2005, (ekonomiczne nauki)“], (, 19-27 грудня, 2005р). – Przemysl - Praha, 2005. – С. 74 – 77.

7. Купріянчик І.П. Нормування, як елемент оптимізації використання земельних ресурсів / І.П. Купріянчик: матеріали міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених [“Екологізації сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства”] – Х.: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2006. –

С.169 – 171.