В результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв'язання конкретної наукової задачі щодо формування парадигматичної моделі сталого економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва в регіоні спеціалізації, яка має суттєве значення для економіки природокористування і охорони навколишнього середовища як галузі економічної науки. Основні висновки, які випливають з отриманих результатів проведеного дослідження, зводяться до наступного. 1. Мясопромислове виробництво відноситься до ряду екологічно складних виробництв в структурі регіональних агропромислових комплексів, що зумовлюється діями багатьох чинників: по-перше, воно використовує природні речовини - ресурси як сировину для випуску кінцевої готової продукції, виготовлення яких повязано з негативним впливом на природний ресурсний потенціал і стан навколишнього середовища; по-друге, воно у свою чергу забруднює навколишнє середовище, завдаючи йому значні збитки; по-третє, кінцевим його результатом є виробництво мяса і мясних продуктів, які відіграють визначальну роль в структурі харчування людини, суттєво впливають на її здоров'я, продуктивну життєву діяльність. 2. Екологізація мясопромислового виробництва являє собою такий процес цілеспрямованого його перетворення, який забезпечує зниження загального негативного впливу на людину і природні системи. Основними напрямами здійснення процесу екологізації мясопромислового виробництва на сучасному етапі є наступні: інвестиційно-інноваційні процеси; організаційно-реструктуризаційні заходи; технологічна конверсія; раціоналізація використання, відтворення і збереження природних ресурсів; трансформація засобів охорони і збереження довкілля; впровадження дійових економічних важелів управління розвитком мясопромислових виробничих процесів. 3. Важливим аспектом ефективного економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва на сучасному етапі є забезпечення стабілізації і зростання виробництва його продукції, її конкурентноспроможності за кількісними і якісними ознаками, задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків у ній, досягнення оптимального рівня інтенсивності та ефективності розвитку на основі розробки і використання сучасних високих технологій, нових методів і способів організації виробництва, інформаційних систем управління, передового вітчизняного і світового досвіду. Всебічний аналіз динаміки розвитку мясопромислового виробництва як в цілому в Україні, так і в Київському регіоні в 1991 - 2000 роки характеризується негативними тенденціями значного скорочення обсягів виробництва його продукції, зниженням рівня його ефективності та задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього ринків в мясі і мясних продуктах. 4. Виняткове значення для забезпечення сталого, збалансованого з економіко-екологічних позицій розвитку мясопромислового виробництва має розробка теоретико-методологічних засад його ефективного функціонування в ринкових умовах господарювання, які включають чітке визначення сутності і змісту його ринкового категоріального апарату, критеріїв і показників оцінки економіко-екологічної ефективності виробництва і споживання мяса і мясних продуктів, задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків у них, поглиблення спеціалізації країни та окремих регіонів на виробництві і продажу мясних продуктів у світовому і регіональному територіальному поділі праці. 5. Ефективне управління економіко-екологічним розвитком мясопромисловим виробництвом повинно базуватися на використанні системи критеріїв і показників, які відображають економічну та екологічну сторони його функціонування, в узагальненому виді – інтегровану ефективність розвитку мясопромислового виробництва, узагальнюючим вимірювачем якої є зменшений на величину екологічних збитків розмір отриманого економічного ефекту (прибутку) від його функціонування. 6. В аналізованому десятирічному часовому періоді відбулося значне зниження економіко-екологічної ефективності мясопромислового виробництва в Київському регіоні: виробництво мяса, включаючи субпродукти I категорії, зменшилося більше ніж в 3 рази, ковбасних виробів - в 3,8 рази; загальний обсяг продукції мясної промисловості зменшився в 3,8 рази; залишився на досягнутому рівні або знизилися показники ефективності використання окремих видів природних ресурсів, зросли обсяги викидів і скидів у навколишнє середовище, екологічних платежів і зборів. 7. Основними причинами, що зумовили значне зниження економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового виробництва в регіоні, стали занепад масштабів і значне зменшення продуктивності та ефективності розвитку тваринництва як сировиної бази мясопромислового виробництва. Суттєвий негативний вплив на зниження економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового виробництва спричинили деструктивні процеси, що мали місце при реформуванні аграрного сектору економіки, порушення наукових засад організації агропромислового виробництва, зокрема його спеціалізації, концентрації, кооперації й інтеграції, оптимального співвідношення різних форм власності і господарювання, поєднання мережі великих, середніх і малих виробничих і торгівельних підприємств, недоліками у розвитку інвестиційно-інноваційних процесів, недосконалим використанням новітніх досягнень науки, технології, техніки і передового досвіду, недосконалість економічного механізму управління, недостатня професійна кваліфікація кадрів, недосконале використання дійових ринкових важелів в управлінні. Одним з визначальних чинників, який негативно вплинув на динаміку економіко-екологічної ефективності розвитку мясопромислового комплексу, стало суттєве відставання його ланок у науково-технічному прогресі, що відобразилося у застарінні матеріально-технічної бази підприємств, низькому рівні впровадження і використання новітніх інформаційних і компютерних технологій організації виробництва продукції, відставанні від кращих світових стандартів її якості, недостатній рівень її конкурентноспроможності на світових ринках за показниками питомих витрат природних і виробничих ресурсів, якості і цін. 8. Головними напрямами докорінного підвищення економіко-екологічної ефективності розвитку мясомолочного виробництва в регіоні повинні стати проведення докорінного реформування його сировинної бази на основі створення оптимальних її розмірів за поголівям тварин і птиць, їх якісним породним складом, продуктивністю, забезпечення відновлення і стабілізації обсягів сировинних ресурсів на рівні 80-х років минулого століття на основі впровадження і використання новітніх сучасних технологій вирощування тварин і птиці, ефективного використання, відтворення і збереження земельних угідь, зайнятих посівами кормових культур і пасовищами, розробка і впровадження інвестиційно-інноваційних науково-технологічних моделей розвитку і функціонування кожного підприємства мясної індустрії, створення сучасної розвинутої інфраструктури високоефективного економіко-екологічного функціонування мясопромислового виробництва. Джерелами фінансування реалізації зазначеної парадигматичної моделі ефективного економіко-екологічного розвитку мясомолочного виробництва в регіоні повинні стати довгострокові кредити державних і комерційних банків, асигнування з місцевих бюджетів та прибутки підприємств. 9. Важливу роль у вирішенні економіко-екологічних проблем забезпечення ефективного розвитку мясомолочного виробництва в регіоні повинно відіграти подальше удосконалення і формування дійового економічного механізму управління розвитку мясомолочного виробництва, зокрема таких його важливих складових елементів як довгострокове прогнозування, використання форм п'ятирічного і річного планування, програмування, ефективних організаційних структур управління, дійових мотиваційних важелів та ін. 10. Проведені аналітичні розрахунки свідчать про те, що практична реалізація запропонованої парадигматичної схеми ефективного економіко-екологічного розвитку мясопромислового виробництва в регіоні може забезпечити зниження питомих витрат земельних, водних та інших видів природних ресурсів на виробництво мяса і мясних продуктів на 25-30%, збільшити обсяги виробництва сировини в 2 - 2,5 рази і виробництво кінцевої готової мясопромислової продукції в 2 - 3 рази. |