Тимошевський Владислав Вікторович. Економіко-екологічні аспекти раціонального використання сільськогосподарських угідь в степовій зоні України : Дис... канд. наук: 08.00.06 - 2008.
Анотація до роботи:
Тимошевський В.В. Економіко-екологічні аспекти раціонального використання сільськогосподарських угідь в степовій зоні України – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.
Досліджується необхідність створення умов для раціонального використання сільськогосподарських угідь в агроформуваннях степової зони України. Аналізується стан економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та умови використання сільськогосподарських угідь, з'ясовуються причини розвитку негативних явищ у сільськогосподарському виробництві, досліджуються можливі шляхи підвищення економічної доцільності й екологічно безпечного використання сільськогосподарських угідь, розглядається роль держави у забезпеченні раціонального використання сільськогосподарських угідь. Обгрунтовуєтья необхідність розробки проектів організації раціонального використання сільсько-господарських угідь з комплексним економіко-екологічним обґрунтуванням усіх складових проекту.
Економічна криза зумовила негативні тенденції розвитку сільського господарства: спад виробництва сільськогосподарської продукції, загострення екологічної ситуації при використанні сільськогосподарських угідь, відсутність значних капіталовкладень у розвиток галузі тощо. Порушено оптимальне співвідношення структури земельних угідь, постійно погіршується баланс гумусу в ґрунтах, поширились ерозійні явища тощо. Тому з метою покращення економіко-екологічної ситуації слід запровадити грунтоохоронну систему землеробства, створити на рівні держави економічні та правові умови для стимулювання раціонального використання земель.
Степова зона України у своєму складі налічує 19173,2 тис. га сільськогосподарських угідь (45,9% від загальнодержавної площі). Саме тут зосереджено 47,6% посівних площ сільськогосподарських культур та 48,9% зернових загальної площі у державі. Донецька область, яка є об’єктом дослідження, входить до Степової зони України. Незважаючи на те, що в області велику питому вагу займає промисловість, вона залишається значним виробником продукції сільського господарства (5,6% від загального обсягу її виробництва у країні). У той же час природні умови, наявність розвиненої промисловості, трудових ресурсів створюють сприятливі умови для економічного зростання галузі сільського господарства регіону, його інвестування.
У Донецькій області за часи реформування аграрного сектора економіки значно скоротилися обсяги виробництва сільськогосподарської продукції: з 5213,0 млн. грн. у 1990 р. до 3722,1 млн. грн. у 2005 р. Особливо постраждала галузь тваринництва – різко скоротилося поголів’я худоби (великої рогатої худоби - з 1066 тис. голів до 234,1 тис. голів, свиней - з 978,3 тис. голів до 108,8 тис. голів) і знизилася її продуктивність. Рослинництво постраждало менше, але і для цієї галузі характерними є зменшення урожайності сільськогосподарських культур і валових зборів.
Досягнення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва з мінімальною екологічною шкодою для навколишнього середовища має базуватися на комплексному підході до використання сільськогосподарських угідь, зокрема ріллі. Значну питому вагу серед орних земель досліджуваного регіону займають землі з незадовільними властивостями, зокрема змиті землі по області займають 101,05 тис. га, із них слабозмиті – 69,75 тис. га, середньозмиті – 25,04 тис. га, сильнозмиті – 6,26 тис. га., у сільськогосподарський оббіг залучені потенційно водноерозійні та дефляційно небезпечні землі. Це призводить до зниження урожай-ності сільськогосподарських культур, втрати родючості ґрунтів тощо. Використання таких земель потребує проведення землеустрою сільськогосподарських підприємств на агроландшафтній основі, більш широкого впровадження контурно-меліоратив-ного землеробства.
Для зменшення екологічної шкоди навколишньому середовищу потрібно: удосконалити структуру земельного фонду, зокрема сільськогосподарських угідь, звести до мінімуму ерозійні процеси, що останнім часом набувають все більшого розвитку, забезпечити відновлення та покращення фізичного, хімічного, біологічного стану ґрунтів і т.ін. Необхідно також удосконалити законодавчу базу, узгодивши її з вимогами екологічно збалансованого ведення сільського господарства, збереження родючості ґрунтів, покращання агроландшафту, економічного стимулювання землевласників і землекористувачів за раціональне використання й охорону земель.
З метою організації раціонального використання і охорони сільського-подарських угідь, у досліджуваному регіоні рекомендується 204,7 тис. га. малопродуктивних і деградованих орних земель, використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, вивести з інтенсивного обробітку і змінити їх функціональне використання шляхом переведення у сіножаті, пасовища та під суцільне заліснення.
Оцінку проектних рішень щодо організації раціонального використання сільськогосподарських угідь та облаштування їх території в агроформуваннях слід здійснювати комплексно з урахуванням соціальних, економічних та екологічних чинників. У запропонованій нами економіко-математичній моделі задачі в умовах контурно-меліоративної організації території, де структура та розміщення посівів сільськогосподарських культур диференціюються за еколого-технологічними групами орних земель, ураховується взаємовплив екологічних та економічних факторів на кінцеві результати діяльності сільськогосподарського підприємства. При цьому враховується не тільки виробничий ефект (урожай, витрати праці й засобів виробництва), а й екологічний (відвернутий змив ґрунту, накопичення гумусу, фіксація біологічного азоту з атмосфери тощо), що дає можливість комплексно оцінити проектні рішення щодо раціонального використання й охорони земель.
Розрахунки, проведені за цією методикою на прикладі філії "Донбас" агрофірми "Шахтар" Слов'янського району Донецької області, показали, що виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь зросте на 12,3%, виробництво товарної продукції – на 13,3%. Покращаться показники виробництва молока та приросту живої маси великої рогатої худоби відповідно на 15,8% та 5,2%. На 16,7% з розрахунку на 100 га ріллі збільшиться приріст живої маси свиней. При дотриманні закладених у задачу умов господарство отримуватиме максимум прибутку - 3593,74 тис. грн., при рівні рентабельності виробництва 36,7%.
Економічні показники визначені в тісному узгодженні з екологічними аспектами ведення сільськогосподарського виробництва. При пошуку оптимального рішення враховані показники ерозійної небезпеки структури посівних площ. За розрахунками на перспективу коефіцієнт водноерозійної небезпеки зменшиться з 0,55 до 0,49, а коефіцієнт вітроерозійної небезпеки – з 0,67 до 0,63. Даний коефіцієнт свідчить про збільшення протиерозійної ефективності передбаченої на перспективу структури посівних площ.
Диференціація посівних площ сільськогосподарських культур за еколого-технологічними групами ріллі і запровадження комплексу протиерозійних заходів дозволить зменшити змив ґрунту: у польовій сівозміні, розташованій на ґрунтах І еколого-технологічної групи, він складатиме 3,72 т/га; у польовій сівозміні на ґрунтах ІІ еколого-технологічної групи - 4,58; у ґрунтозахисній сівозміні на ґрунтах ІІІ еколого-технологічної групи – 2,62; на ділянках, розміщених поза сівозміною, – 0,61 т/га. У середньому по господарству змив ґрунту з розрахунку на 1 га ріллі зменшиться на 8,66 т і становитиме 3,97 т. При цьому економіко-екологічний ефект з розрахунку на 1 га складе 303,1 грн., а з усієї площі орних земель - 915628,7 грн. Це забезпечить компенсацію втрат продукції з території, зайнятої водорегулюючими та полезахисними лісосмугами, польовими шляхами й іншими елементами контурно-меліоративної організації території.
За результатами оптимального рішення задачі 10% (359,37 тис. грн.) прибутку щорічно перерозподілятиметься між сільськогосподарськими культурами, залежно від їх ґрунтозахисних властивостей і спрямовуватиметься на відтворення родючості ґрунту, втраченої в результаті ерозійних процесів. Для відтворення родючості ґрунту під основними сільськогосподарськими культурами, розміщених на різних еколого-технологічних групах ріллі, необхідно витратити 297,53 тис. грн. (83% від виділених коштів). Решта коштів (61,84 тис. грн.) використовуватиметься для інших заходів з охорони та відтворення родючості ґрунтів.
Публікації автора:
У фахових виданнях:
1. Статівка І.М., Тимошевський В.В. Задачі землевпорядкування на сучасному етапі земельної реформи в Україні // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.- 2003. - №6.- С. 87-90 (у сумісній роботі автору належить аналіз літератури, розкриття проблеми використання і охорони земель в Україні, написання статті).
2. Тимошевський В.В. Еколого-економічні проблеми використання сільськогосподарських угідь в агроформуваннях Донецької області // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2006. - № 104.- С. 245-249.
3. Тимошевський В.В. Економіко-екологічні наслідки розвитку ерозійних процесів // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Харків, 2007. - №50. - С.331-334.
4. Тимошевський В.В. Економіко-екологічні умови використання сільськогосподарських угідь Донецької області // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.– 2007. - №2.- С. 254-259.
5. Тимошевський В.В., Лозовий О.Т., Бідило М.І. Економіко-екологічне обґрунтування контурно-меліоративної організації території агроформувань // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Харків, 2007.- № 51. - С. 257-264 (у сумісній роботі автору належить проведення досліджень та обґрунтування необхідності комплексної оцінки діяльності сільськогосподарського підприємства з повним урахуванням економічних та екологічних факторів).
Інші публікації:
6. Тимошевський В.В. Землеустрій в системі земельних відносин та його роль у забезпеченні переходу на модель сталого землекористування // Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 10-річчю створення кафедри землевпорядного проектування, 25 лют. 2003 р.- К.: ТОВ “ЦЗРУ”, 2003. – С. 78-85.
7. Тимошевський В.В. Стан використання земель Донецької області та напрямки його екологізації // Управління земельними ресурсами в контексті сталого розвитку. – К.: НВФ “Українські технології”, 2005. – С. 211-213.
8. Тимошевський В.В. Завдання землеустрою щодо раціонального використання та охорони земель Донбасу // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: Мат-ли міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 4-7 жовтня 2005 р. - Харків, 2005. – С. 166-167.
9. Тимошевський В.В. Необхідність розробки проектів землеустрою щодо організації території новостворених агроформувань // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: Матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2006. – С.180.
10. Тимошевський В.В., Бідило М.І. Економіко-екологічне обґрунтування контурно-меліоративної організації території агроформувань // Ринкова трансфор-мація економіки: стан, проблеми, перспективи: Форум молодих вчених.– Харків: ХНТУСГ, 2007. – С. 313-315 (у сумісній роботі автору належить проведення досліджень, висвітлення необхідності ув’язки структури посівів сільсько-господарських культур з ґрунтово-рельєфною характеристикою господарства, написання статті).
11. Тимошевский В.В., Бидыло М.И. Экономико-экологическое обоснование проекта организации территории сельськохозяйственного предприятия // Проблемы сельськохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: XI междунар. науч.-производ. конф. – Белгород: БГСХА, 2007. - С. 290 (у сумісній роботі автору належить наукове обґрунтування необхідності комплексного економіко-екологічного підходу щодо оцінки проектів організації території агроформування, написання статті).