Анотація до роботи:

Кіосак Д.В. Економіка населення Південно-Східної Європи (XI – початок VI тис. до н.е.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2009.

Роботу присвячено реконструкції економіки прадавніх мешканців Південно-Східної Європи. Висвітлено абсолютну хронологію стоянок доби розпаду ранньопервісної общини в регіоні та запропоновано поділяти її на три етапи. Доведено, що протягом XI – початку VI тис. до н.е. регіон заселяли носії чотирьох моделей адаптації: мисливці, збирачі степу та лісостепу (Північно-Західне Причорномор’я), рибалки, мисливці, збирачі річкових берегів (ущелини Дунаю), мисливці, збирачі гір та передгір’їв (східноадріатичний регіон), рибалки, збирачі, мисливців морських узбереж (Егейська Греція). Неолітизація здебільшого відбувалася в два етапи: стрімке поширення першопрохідців у новий регіон, та повільна демічна дифузія їх з первинних центрів на нові землі.

Історичний синтетичний підхід до даних археології та природничих наук дозволяє розробити системне бачення розвитку економіки населення Південно-Східної Європи напередодні переходу до відтворюючого господарства.

В результаті опрацювання сучасної джерельної бази в еволюції матеріальної культури Південно-Східної Європи у XI – на початку VI тис. до н.е. виділено три періоди: ранній (характерне переживання тардиграветських рис), пізній (характеризується присутністю відтискної техніки розщеплення кременю та трапецій) та фінальний (період гіпотетичних контактів з носіями неоліту). В ході калібрування радіовуглецевих датувань виявилося, що ці історичні періоди асинхронні у різних районах. Зокрема, відзначено ранню (7600-7200 р. до н. е.) появу трапецій та відтискної техніки розщеплення у Північно-Західному Причорномор’ї.

Кореляція між інтенсивністю заселення Південно-Східної Європи та новою високоточною кліматичною шкалою може бути оцінена як „помірна”. Лише подія 6,2 тис. р. до н.е. мала явний вплив на населення регіону, що вивчається. Катастрофічний характер похолодання та посухи призвів до значних змін у екосистемах, які використовувалися давніми рибалками, мисливцями та збирачами.

Аналіз територіальної варіативності економіки виявив, що Південно-Східну Європу населяли носії чотирьох моделей адаптації: 1) рибалки прісноводних водойм, 2) мисливці і збирачі степу та лісостепу, 3) мисливці і збирачі лісів гір та передгір’їв, 4) рибалки та збирачі морського узбережжя. Кожна з цих моделей мала особливу динаміку розвитку, однак загалом сутність процесів відповідала рисам кризи привласнюючого господарства – поступово розквітали неспеціалізовані економіки, зорієнтовані на використання широкого спектру ресурсів.

Економічна структура кременевої індустрії свідчить про значні зміни протягом XI – початку VI тис. до н.е. Широке використання технологічних відходів виробництва у якості заготовок з самого початку мезоліту запропоновано інтерпретувати як наслідок збільшення рухливості давніх общин.

Отже, криза привласнюючої економіки розпочалася у пізньольодовиків’ї і тривала протягом тисячоліть. Головний напрямок трансформації полягав у переході від спеціалізованих стратегій до більш загальних способів адаптації.

Доведено, що неолітизація теренів Південно-Східної Європи найкраще описується моделлю „стрибкової дифузії”. Замість повільного рівномірного поширення носіїв відтворюючої економіки відбувається їх проникнення, зазвичай досить глибоке, на нові землі, а потім – стрімке заселення вільних територій. Такий характер неолітичної колонізації, скоріш за все, пояснюється необхідністю соціокультурної адаптації до нових середовищ.

В результаті встановлено, що роль місцевого населення Південно-Східної Європи у всесвітньо-історичному процесі протягом XI-VI тис. до н.е. полягала в тому, що ним було створено низку самобутніх суспільств. Внесок автохтонних мешканців в формування неолітичних суспільств полягав у виробленні особливих локальних шляхів соціокультурної адаптації, без яких неолітизація Європи не була б можливою.

Публікації автора:

1. Кіосак Д.В. Економічні аспекти обробки кременю (мезоліт Північно-Західного Причорномор’я) / Д.В. Кіосак // Записки історичного факультету. – Вип. 13 / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одесса : Друк, 2003. – С. 284-293.

2. Кіосак Д.В. Криза привласнюючого господарства та спеціалізація мисливства / Д.В. Кіосак // Записки історичного факультету. – Вип. 15 / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса : Друк, 2004. – С. 39-46.

3. Кіосак Д.В. Про розмір локальних груп в мезоліті степового Причорномор’я / Д.В. Кіосак // Старожитності Степового Причорномор’я та Криму. – Т. 12 / Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2005. – С. 50-55.

4. Кіосак Д.В. Можливості калібрування радіовуглецевих датувань для пізньопалеолітичних стоянок Степового Причорномор’я / Д.В. Кіосак // Наукові праці : Науково-методичний журнал МДГУ ім. П. Могили. – Т. 62. – Вип. 49. Історичні науки. / Миколаївський державний гуманітарний університет імені П. Могили – Миколаїв, 2006. – С. 81-87.

5. Kiosak D.V. Blank selection strategies in the Mesolithic of southwestern Ukraine / D.V. Kiosak // Rivista di archeologia. – XXX / Univesita Ca Foscari. – Venezia, 2006. – P. 5-13.

6. Stanko V.N. The Mesolithic Settlement of the Lower Danube-Prut-Dniester-South Bug interfluvials: The Early Mesolithic Assemblages / V.N. Stanko, D.V. Kiosak // Atti Societa Preistoria Protostoria Friuli-Venezia-Giulia. – Trieste : Centralgrafica Snc, 2007. – XVI. – Р. 13-28. (Особистий внесок – 50%).

7. Руденко В.Т. Палеоекономіка – частина економічної науки? / В.Т. Руденко, Д.В. Кіосак // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Удосконалення підготовки фахівців”, 26-28 травня 2002 р. – Одеса : Астропринт, 2002. – C. 224. (Особистий внесок – 80%).

8. Кіосак Д.В. Некоторые аспекты демографии населения степного Причерноморья в эпоху мезолита / Д.В. Кіосак // Археологія та етнологія Східної Європи : матеріали та дослідження. – Т.4. – Донецьк, 2004. – С. 12-14.

9. Кіосак Д.В. Основи логіки археологічної теорії / Д.В. Кіосак, В.Т. Руденко // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. – № 4 (12) / Одеський державний економічний університет. – Одеса, 2004. – C. 226-231. (Особистий внесок – 80%).

10. Киосак Д.В. Охрана и исследование памятников каменного века Северо-Западного Причерноморья / Д.В. Киосак // Кондаковские чтения І. Проблемы культурной преемственности. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2005. – С. 27-30.

11. Кіосак Д.В. Сезон функціонування поселення Білолісся / Д.В. Кіосак // Науковий вісник Миколаївського державного університету. – Історичні науки. – 2005. – Вип. 11. – С. 17-21.

12. Станко В.Н. Белолесье и его место в изучение мезолита Юго-Восточной Европы / В.Н. Станко, Д.В. Кіосак // Человек в истории и культуре : сборник научных работ. - Одесса-Терновка, 2007. – С. 147-153. (Особистий внесок – 50%).

13. Киосак Д.В. О датировке гипотетического „черноморского потопа” и его археологических последствиях / Д.В. Киосак // Древнее Причерноморье. – Вип. VIII. – Одесса : ФЛП „Фридман АС”, 2008. – С. 161-165.