У дисертаційній роботі на основі систематизації та узагальнення теоретичних та практичних підходів до забезпечення сталого розвитку авіаційного навчального центру як підприємства з надання освітніх послуг вирішено науково-практичне завдання розробки методичних, організаційних та практичних рекомендацій і положень щодо формування економічного механізму забезпечення ефективності діяльності АНЦ, який враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки авіаційних спеціалістів і має істотне практичне значення для забезпечення безпеки авіації. За результатами дослідження автором сформульовані наступні висновки: 1. Теоретичний аналіз основ організації та управління авіаційним навчальним центром виявив, що найбільш гострою проблемою підготовки бортпровідників для авіакомпаній України на типи ПС західного виробництва “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-320” є створення саме авіаційного тренажерного центру, оскільки без тренажерної підготовки неможлива сертифікація бортпровідників. 2. Статистичний аналіз парку ПС західного виробництва типів “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-320” в Україні та Росії показав, що даний парк ПС має тенденцію до суттєвого збільшення, і ця тенденція буде зберігатися. В Україні парк ПС цих типів у 2010 році досягне кількості 72 літака. У Росії у 2007 році було 90 літаків, у 2008 році – 215, у 2010 році їх кількість становитиме 355 літаків. Типи ПС радянського виробництва морально та фізично застаріли, не відповідають європейським нормам безпеки та екології, і поступово їх буде знято з експлуатації. 3. Дослідження ринку авіаційних перевезень України дозволило встановити, що відкриття національними експлуатантами нових напрямків перевезень вимагатиме збільшення штату обслуговуючого персоналу в цих компаніях. Подібна ситуація існує також у Росії. За експертними оцінками для перерахованих типів ПС тільки в Україні кількість бортпровідників, яких необхідно готувати за рік, становить від 500 до 800 осіб (разом з перепідготовкою). 4. Використовуючи ретроспективний аналіз існуючої практики підготовки та перепідготовки бортпровідників на Україні та у країнах СНД, встановлено, що зараз не існує авіаційного навчального центру, де б проводилася комплексна підготовка бортпровідників на типи ПС «Боїнг-737», «Боїнг-767» та «Аеробус-320». Всі розглянуті центри проводять тільки часткову підготовку - лише на радянські типи ПС Ан-24, Ту-154, Як-42, виключно за окремими курсами (CRM, АБ тощо), а тренажерну підготовку на ці типи проводять на базі закордонних центрів. Це значно збільшує вартість навчання, оскільки основну частину вартості (більше 50%) складає саме тренажерний вид підготовки. 5. За допомогою системного аналізу принципів функціонування типових авіаційних соціотехнічних систем сформульовано, що процес управління авіаційним навчальним центром затиснутий рамками технологій, доступністю ресурсів і державним регулюванням, і тому система управління центром може бути визначена як систематичний, чіткий і всебічний процес управління різними факторами, що поєднує експлуатаційні та технічні системи управління фінансовими і людськими ресурсами з метою ефективної підготовки бортпровідників, відповідно до сертифіката на виконання робіт, виданого регулюючим органом – Державіаадміністрацією. 6. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру – це сукупність та послідовність інвестиційних, організаційних та управлінських заходів, спрямованих на досягнення стратегічної мети АНЦ – якісної підготовки за щонайменших витрат. Спочатку - це організація та управління інвестиційного проекту, а коли проект впроваджено – це ефективне управління діючим підприємством. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки бортпровідників. 7. Застосування методів економіко-математичного моделювання дозволило розробити та реалізувати методичні підходи на основі дворівневої економіко-математичної моделі оцінки ефективності організації та управління АНЦ, яка дає можливість коректно і чисельно визначити найкращий варіант його створення та функціонування з урахуванням умов кредитування малорентабельних підприємств і нормативних вимог до навчального процесу. За десять років функціонування, грошовий потік не тільки задовольняє умови інвестора щодо очікуваного прибутку, який виражений через ставку доходу, але й дає додатковий прибуток у розмірі 2272191 дол. США. 8. За допомогою методів економіко-математичного моделювання розроблено та реалізовано економіко-математичну модель функціонування АНЦ як інвестиційного проекту, що дає можливість враховувати попит на його послуги, наявні ресурси центру та нормативні вимоги до підготовки авіаційного персоналу. Розрахунки показали, що при збільшенні ресурсів АНЦ на 100% він зможе задовольнити попит на навчання, який на 144% більше, ніж попит, що задовольняється АНЦ при достатніх ресурсах. 9. Методи оптимізації управлінських рішень допомогли визначити основні фактори, що впливають на прибуток АНЦ та кількість слухачів, яких необхідно набрати на навчання, - це попит на навчання та ресурси, які для цього необхідні. Попит на навчання обмежений ринком ПС, на які необхідно готувати бортпровідників, а ресурси обмежені фінансовими, матеріальними та людськими можливостями АНЦ. 10. Запропоновані методичні рекомендації щодо визначення оптимальної структури набору слухачів, на основі реалізації економіко-математичної моделі. Оптимізація виконується таким чином, що спочатку слухачі розподіляються на найбільш вигідні для АНЦ курси навчання до моменту, коли попит досягне свого максимуму, обмеженого заданими ресурсами. При цьому максимумі слухачі розподіляються за курсами і набір здійснюється на всі заявлені курси, тобто визначається оптимальна структура набору. Реалізація моделі дозволила визначити більш вигідні курси навчання (курс первинного навчання, курс підвищення кваліфікації, міжнародні повітряні лінії) та менш вигідні курси навчання (тренажер “Вода”, тренажер “Суша”, тренажер “Пожежа”), на які слухачі розподіляються в останню чергу. Щонайвигідніші курси підготовки – це тривалі курси (2,5-3 місяці) на тип ПС “Боїнг-767”. Найневигідніші – це індивідуальні курси навчання, які потребують відпрацювання практичних навичок під керівництвом інструктора, на тип ПС “А-320”. Напрямками подальших досліджень мають бути: розрахунок економічної ефективності якості підготовки авіаційних спеціалістів та удосконалення системи забезпечення якості підготовки бортпровідників в АНЦ. |
