Комплексне дослідження теоретичних, методичних та практичних аспектів формування механізму раціонального землекористування підприємств аграрного сектору дозволило розробити обґрунтовані рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського призначення і дійти наступних висновків: Існують різні підходи до визначення категорії економічного механізму раціонального сільськогосподарського землекористування. В цілому вони зводяться до надання особливого значення одному з блоків: екологічному, адміністративному чи економічному. Проте, не має сенсу відокремлювати екологічний блок, а, крім економічних та адміністративних методів, слід виділяти ще й організаційні, оскільки перші не передбачають інструменти, основне завдання яких полягає у створенні умов необхідних для ефективного землеробства. Адміністративні регулятори умовно можна поділити на чотири блоки: екологічні обмеження, державний і відомчий контроль, планування заходів по охороні земель, юридична відповідальність; а економічні регулятори – на примусові і заохочувальні заходи та систему фінансування. Більша частина економічних регуляторів, які ефективно використовують у світі, в Україні практично не задіяна, особливо щодо заохочення виробників до раціонального землекористування. Враховуючи визначені складові та елементи, економічний механізм раціонального використання сільськогосподарських угідь слід розуміти як систему земельних відносин, регулювання яких здійснюється через адміністративні, організаційні та економічні методи з метою забезпечення раціонального сільськогосподарського землекористування. Необхідним є доповнення системи принципів, виконання яких забезпечує регулювання процесу відтворення ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення, приведення вітчизняного законодавства в галузі землекористування до європейських стандартів, відхід від споживацького світогляду у ставленні до землі, визначення критерію ефективності раціонального використання земельних ресурсів. Існуюча структура системи земельного права, як показали дослідження, поєднує правове регулювання землекористування з функціональним регулюванням охорони земель сільськогосподарського призначення і включає три складові: загальне законодавство, загальногалузеве законодавство, спеціальне законодавство. Земельне законодавство потребує глибокого науково переосмислення, побудованого на державній екологічній політиці України та на стратегічному курсі держави. Для визначення ефективності використання сільськогосподарських угідь слід використовувати систему еколого-економічних показників (включаючи показники стану та рівня землекористування), а також індикатори оцінки економічного механізму в сільськогосподарському землекористуванні. Необхідність у підвищенні ефективності економічного механізму раціонального використання та охорони земельних ресурсів в Миколаївській області визначається низкою факторів, а саме: скорочення площі сільгоспугідь у розрахунку на одного жителя області; водна та вітрова ерозія; інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, необґрунтоване застосування засобів хімізації, меліорації та механізації; недостатнє цільове фінансування заходів щодо охорони та раціонального використання ґрунтів. В результаті екологічний стан території за складом основних угідь Миколаївської області оцінюється як близький до катастрофічного – 4,6 балів за п’ятибальною шкалою. За останні 8 років рівень використання сільгоспугідь по області практично не змінився, однак у розрізі категорій господарств найвищий показник рівня розораності сільгоспугідь спостерігається у фермерських господарствах (94,7%), а найменший – в колективних сільськогосподарських підприємствах (73,5%). Як показали дослідження, в отриманні валової продукції сільського господарства для фермерських господарств визначальними факторами є оптимальні розміри господарства та структура сільськогосподарських угідь; для сільськогосподарських підприємств – значно більший вплив на вихід валової продукції сільського господарства в розрахунку на 100 га сільгоспугідь мають саме показники якісного (екологічного) стану ґрунтів, ніж фондо- та енергозабезпеченість господарств. Найпоширенішою формою землекористування в Україні та й світі є оренда. В Миколаївській області площа переданих в оренду земельних часток становить 43,4% загальної площі сільськогосподарських угідь. В основному сільгоспугіддя перебувають в середньостроковій оренді господарств-правонаступників недержавних сільгосппідприємств (41,4% договорів). В динаміці розмір орендної плати по області зростає, проте у відношенні до грошової оцінки сільгоспугідь темп збільшення орендної плати більший на 37,1%, крім того і досі майже 87% її сплачується в натуральній формі, що значно занижує реальну вартість оренди. В результаті, через недосконалий економічний механізм оренди сільгоспугідь сума коштів, які недоотримав бюджет Миколаївської області у 2007 році, становить близько 2,3 млн. грн. З метою удосконалення економічного механізму раціонального використання та охорони земельних ресурсів пропонуємо наступне:
запровадження механізму економічного стимулювання власників землі та землекористувачів, щодо економічного стимулювання збереження і підвищення родючості сільськогосподарських угідь, їх охорони та ефективного цільового використання, а також економічних санкцій за погіршення якісного стану земель (відповідні розрахунки по Миколаївській області проведені); визначення джерел фінансування заходів раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в залежності від здійснюваних землеохоронних заходів за призначенням та за масштабами впливу; запровадження ефективних екологічних стимулів щодо раціонального використання та охорони земель в системі оподаткування, які можуть бути використані в Україні (з зазначенням типу та виду податку, виду пільг, суб’єкту та об’єкту оподаткування та мети їх реалізації); реалізація механізму обов’язкового страхування якості земельних ресурсів, як одного із шляхів механізму відшкодування збитків, заподіяних внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь; забезпечення реалізації механізму оренди земель сільськогосподарського призначення, як економічно стимулюючого чинника їх раціонального використання та охорони. З цією метою удосконалено методику визначення орендної плати за 1 га землі з урахуванням головних факторів її формування, за якою встановлено, що розмір орендної плати за 1 га сільськогосподарських угідь в Миколаївській області становить 335,14 грн., або 4,4% від їх грошової оцінки; запровадження ринкових методів екологічного регулювання сільськогосподарського землекористування в Україні, зокрема: маркетабельні дозволи (екологічні квоти, ліміти, інші природоохоронні норми на допустимі рівні забруднення), дотації та субсидії (пільгові позики та пільгове кредитування). |
