Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Ярошинський Віктор Миронович. Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2004. — 171арк. — Бібліогр.: арк. 150-167.



Анотація до роботи:

Ярошинський В.М. “Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальності 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню сучасного стану та розвитку напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування і розвитку аграрного технічного сервісу в Україні.

У дисертації узагальнені теоретичні та практичні положення про економічну сутність і місце ринку технічних засобів у системі забезпечення виробничими ресурсами та їх впливу на розвиток аграрного сектору економіки, розроблені наукові принципи і система організаційно-економічних чинників функціонування та розвитку організаційно-економічного механізму аграрного технічного сервісу. Досліджені питання формування попиту і пропозиції аграрних технічних засобів та ринкової кон’юнктури на них. Основна увага приділена пошуку найбільш ефективних організаційних формувань у сфері агротехсервісу та подальшому вдосконаленню економічних взаємовідносин між ними та сільськогосподарськими товаровиробниками на основі дотримання вимог закону вартості при ціноутворенні на послуги технічного сервісу, банківсько-кредитної системи, запровадження в системі конкурентного середовища тощо.

Розроблена методика формування і розподілу прибутку в сфері виробництва і постачання технічних засобів, визначені організаційно-економічні показники процесу формування маркетингових тарифів на послуги в сфері агротехсервісу.

  1. Аграрна сфера виробництва є специфічною як за засобами виробництва, так і за формами та інтенсивністю обертання в ній товарної і грошової мас. В аграрній сфері період виробництва не збігається з робочим періодом, а період обертання грошової маси подовжений в часі. Це накладає свій відбиток на характер їх руху у просторі і часі та має свої характерні риси.

  2. Обертання технічних засобів як своєрідних товарів у сільському господарстві зумовлює значною мірою поведінку аграрного товаровиробника, а також учасників похідного ринку (ринку товарів і послуг). Технічні засоби аграрної сфери відносяться до виробництва товарів, які мають реальну вартість (опосередковано). Тому все, що пов’язане з їх виробництвом мусить бути віднесене до суспільно-необхідних витрат. Це, в свою чергу, спричиняє об’єктивну необхідність оцінки їх не за законами ринкового “зважування”, а за умовою виробництва в гірших умовах.

  3. При відсутності можливості оцінки технічних засобів за гіршими умовами, різницю між суспільно-необхідними витратами і гіршими умовами слід покривати за рахунок державного бюджету.

  4. Ринкова трансформація зумовила докорінну зміну виробничих відносин в усіх галузях народногосподарського комплексу. Відбулась приватизація засобів виробництва, праця перетворилась у товар, Україна обрала монетаристсько-посередницьку модель розвитку економіки. В результаті утворилась монополістична, олігархічна посередницька бізнесова сфера, яка узурпувала ринок України. Її кінцевою метою було і зараз є одержання “швидких” грошей не через виробництво товарів, а завдяки обертання грошової маси. В результаті з суспільства вимиваються товари, які мають реальну вартість, суспільство бідніє. Таке ж явище має місце і на ринку технічних засобів.

  5. Монопольно-олігархічний характер ринку технічних засобів спричинив небачений ціновий диспаритет на засоби механізації і аграрну продукцію. Індекс цінового диспаритету досягає нині майже п’ятикратного розміру. Це поглиблює економічну неспроможність сільгосптоваровиробників у придбанні засобів механізації, знижує їх реальний попит.

  6. Пропозиція технічних засобів формується тепер вітчизняними виробниками, а також імпортом. Вітчизняне виробництво технічних засобів економічно не стимулюється, є збитковим і скорочується. За період 1991-2001 рр. обсяги виробництва тракторів скоротились в 33,3 раза, сільськогосподарських машин і знарядь – в 42 рази, комбайнів кормо- і бурякозбиральних – майже припинились зовсім через те, що оптові ціни на засоби механізації переважно не відшкодовують витрат і формують збитки, що призводить до ненасиченості ринку. Імпортні надходження суттєво не впливають на формування обсягів технологічного попиту на технічні засоби.

  7. Посередницькі комерційні структури формують попит і пропозицію таким чином, що орієнтують їх лише на платоспроможні ситуації. Ціни на техніку є монополістично високими і забезпечують прибутковий бізнес. Встановлено, що в усіх випадках відношення роздрібних цін до оптових на технічні засоби в 1,22–1,59 раза вищі одиниці, а до собівартості їх виробництва – в 1,3–1,6 раза. Високі показники рентабельності являються економічною основою для посередницьких комерційних структур.

  8. Для підвищення ефективності функціонування ринку технічних засобів необхідно поєднувати ринкові чинники формування попиту і пропозиції з державним регулюванням сфери аграрного сервісу та сільськогосподарського виробництва, а саме: попиту та пропозиції. Першою необхідною умовою цього є створення конкурентного середовища не лише для аграрної продукції, але й банківського капіталу. Становище, коли ціни на аграрну продукцію стримують різного роду комерційні структури, а відсотки на кредитні ресурси – вільні, не сприяє нормалізації банківської процентної ставки. Для фінансового бізнесу основним клієнтом повинні стати товаровиробники, а не комерційні банки. Держава не повинна підтримувати банкірів-банкрутів.

  9. Система ціноутворення на технічні засоби повинна базуватись на дії ринкових чинників, з урахуванням розміру суспільно-необхідних витрат на виробництво технічних засобів.

  10. Організаційними структурами аграрного технічного сервісу повинні бути державні формування, які відповідатимуть за забезпечення технічної і екологічної політики в галузі виробництва і використання технічних засобів, а виконавську функцію повинні виконувати комерційні формування, які працюють в конкурентному середовищі. При цьому необхідно посилити контроль за виконанням антимонопольного законодавства.

Список опублікованих праць

  1. Ярошинський В.М. Аграрний технічний сервіс становлення і розвиток // Науковий вісник НАУ. – 2001. – № 44. – С. 64-65.

  2. Наукова концепція адаптації служби аграрного сервісу до умов ринкової економіки / Мосіюк П.О., Мосіюк І.П., Семків І.І., Рибак Л.Х., Микицей Т.Д., Ярошинський В.М., Берека І.О. та ін. – К., НАУ. – 2002. – 26 с. (особисто автором розроблено питання формування ринку технічних засобів в АПК).

  3. Ярошинський В.М. Принципи обґрунтування маркетингових тарифів на агросервісні послуги // Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 62. –С. 119-120.

  4. Ярошинський В.М. Принципи формування ринку технічних засобів в АПК // Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 66. – С. 110-114.

  5. Вербило О.Ф., Ярошинський В.М. Удосконалення обліку витрат та методика визначення собівартості продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарських підприємствах // Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 66. – С. 134-139 (автором опрацьовані передумови створення ринку товарів і послуг).

  6. Ярошинський В.М. Формування ринку технічних засобів в АПК // Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 64 . – С. 263-268.