На основі проведених досліджень та узагальнення їх результатів зроблено такі висновки. 1. В розвитку товарного ринку продукції птахівництва можна виділити два основні періоди, які мають свою специфіку його формування та адекватні їм економічні механізми забезпечення функціонування. Перший період функціонування продовольчого ринку (до 1991 р.) характеризувався високими темпами розвитку галузі птахівництва, збалансованою системою економічних відносин, державним регулюванням та дотаційним фінансовим забезпеченням, що сприяло виробництву продукції птахівництва на рівні, що фактично відповідав її споживанню відповідно до медичних норм. В 1990 р. річне споживання яєць на душу населення становило 272 штук при медичній нормі 290 штук (93,7% до норми). Другий період функціонування продовольчого ринку (починаючи з 1991 р.) розвивався на принципах саморегулювання, розбалансованості в економічній системі, відходу держави від здійснення регулюючих функцій, низької платоспроможності населення, нееквівалентності в обміні між галузями економіки країни, послаблення інтеграційних процесів, неефективного використання макро- та мікроекономічних механізмів господарювання, неадекватності системи управління до вимог ринкової економіки. Все це в сукупності призвело до занепаду галузі птахівництва. В 2000 р. порівняно з 1991 р. поголів`я птиці в Україні зменшилося на 49%, а виробництво яєць – на 43 відсотки. Річне споживання яєць на душу населення зменшилось до 164 штук (56,5% до норми). При переході до ринкової економіки в Україні як галузевими органами управління, так і безпосередньо підприємствами по виробництву продукції птахівництва і, зокрема, виробництву яєць, не використані можливості по забезпеченню темпів розвитку галузі, які склалися в останні роки доринкового періоду. Галузь птахівництва практично втратила традиційні ринки збуту. В процесі дослідження виявлена закономірність, яка базується на комплексному і системному підході щодо розвитку галузі птахівництва та інших складових єдиного виробничого циклу в період регульованої економіки – виробництва і ціни зернових, виробництва і ціни комбікормів, доходів населення як споживачів продукції птахівництва. Збалансованість зазначених елементів тривалий час забезпечувала ефективне функціонування галузі згідно з її місією та цільовими загальносистемними установками. Надалі, розбалансованість зазначених елементів призвела до порушення рівноваги між попитом з урахуванням платоспроможності населення і пропозицією з урахуванням інтересів виробників, що неминуче негативно позначилося на розвитку галузі птахівництва. Результатами дослідження доведена неможливість забезпечення ринку продукцією птахівництва лише за рахунок особистих підсобних господарств. Встановлена оптимальна межа виробництва птахівничої продукції в особистих підсобних господарствах населення. Забезпечення насичення ринку продукцією птахівництва у відповідності до медичних норм її споживання можливе на індустріальній основі, шляхом розвитку територіально розгалуженої мережі птахофабрик.
5. З метою забезпечення еквівалентності в обміні на товарному ринку і ринку факторів виробництва в єдиному технологічному процесі обгрунтовано і систематизовано підходи щодо ціноутворення. Запропоновано метод розрахунку порогу продуктивності беззбиткового виробництва яєць, який пропонується визначати по групах господарств з різними умовами господарювання. 6. Підвищенню ефективності функціонування птахофабрик і підприємств комбікормової промисловості як єдиної інтегрованої системи сприятиме запропонована нами система заходів макро- та мікроекономічного плану, яка включає: формування інтеграційних систем корпоративного типу, реалізацію можливостей по використанню стратегій цінових поступок, стимулюючу фіскальну політику, пільгове програмне кредитування, економічні механізми помірної фінансової політики, механізми аграрного протекціонізму, інвестиційне забезпечення, єдину методологію ціноутворення. 7. Запропонована методика визначення ефективності птахівництва в особистих підсобних господарствах населення дозволить проводити моніторингову оцінку стратегічної поведінки даної категорії суб`єктів підприємницької діяльності на продовольчому ринку. 8. Розроблений методологічний підхід щодо визначення потреби в продукції птахівництва дозволить забезпечити обгрунтування необхідних темпів розвитку цієї галузі як системи в єдності усіх форм власності єдиного ринкового процесу. Загальна потреба у виробництві яєць в Україні на перспективу (2010 р.), за нашими розрахунками, становитиме 13262,8 млн. штук в рік. Це на 4604,1 млн. штук більше порівняно з 2000 роком. При темпах росту 4, 6 і 8 відсотків строки реалізації такої виробничої програми становитимуть відповідно 10, 7 та 6 років. 9. Запропонована методика формування дотаційного механізму сприятиме обгрунтуванню обсягів дотацій підприємствам птахівничого напряму для забезпечення їх ефективного функціонування на принципах розширеного відтворення. |