Результатами проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення й розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Одержані результати дають підставу для таких висновків: 1. Під експертною грошовою оцінкою земельної ділянки слід розуміти процес визначення на певну дату в грошовому вимірі ринкової або іншого виду вартості земельної ділянки та пов'язаних із нею прав експертом-оцінювачем шляхом застосування сукупності підходів, методів і оціночних процедур, що забезпечують збирання й аналіз даних, проведення розрахунків та оформлення результатів у вигляді звіту. 2. У роботі здійснено класифікацію існуючих та запропоновано нові принципи проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок. У цілому виокремлено загальні (забезпечують відповідність оцінювання нормативно-правовим актам України й гарантують законність одержаних результатів), суб’єктивні (встановлюють вимоги до оцінювачів і суб’єктів оціночної діяльності) та об’єктивні принципи (визначають правила оцінювання з урахуванням певних специфічних особливостей, властивостей і якостей земельної ділянки). 3. У дисертаційному дослідженні проведено класифікацію факторів, які впливають на вартість земельних ділянок, розподілом усіх факторів на загальні, що позначаються на формуванні вартості будь-яких земельних ділянок, та специфічні, які притаманні лише земельним ділянкам сільськогосподарського призначення. Посилення уваги зі сторони споживачів до екологічної якості продукції, яку виробляють у сільському господарстві, зумовлює необхідність врахування екологічної чистоти ґрунтів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Дослідження свідчать, що саме екологічні фактори, які й визначають можливість використання відповідної земельної ділянки для виробництва того чи іншого виду сільськогосподарської продукції, найменше порівняно з іншими факторами враховують при встановленні вартості ділянки шляхом проведення експертної грошової оцінки. Так, при здійсненні оцінки до визначеної вартості застосовуються коефіцієнти, в яких мають братися до уваги лише ризики ерозії, підтоплення, заболочення тощо. Зважаючи на вищесказане, розглянуті в роботі групи факторів, які повинні бути враховані при проведенні експертної грошової оцінки, запропоновано доповнити новою окремою групою – екологічні фактори. 4. Визначено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні, на відміну від оціночної діяльності більшості зарубіжних держав (Іспанія, Німеччина, Угорщина та ін.), здійснюється на основі конкретних методичних підходів у розрізі відповідних методів оцінювання. Здебільшого це можна пояснити різними рівнями деталізації, якої намагалися досягти в певних нормативних документах із питань оціночної діяльності у тій чи іншій державі або відповідному стандарті. Методичне забезпечення експертної грошової оцінки земельних ділянок в Україні характеризується середнім ступенем деталізації. 5. Доведено, що вибір методичних підходів, методів і методик оцінювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення має принципове значення і великою мірою впливає на результати оцінки. Так, вартість однієї й тієї ж ділянки, визначена за двома методиками оцінювання, може різнитися в 1,5 рази. Важливого значення набуває також врахування цільового призначення земельної ділянки при її оцінюванні (відмінність результатів проведеної експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від зміни її призначення у деяких випадках може різнитись у 90 разів і більше). У цілому це зумовлено низькою прибутковістю сільськогосподарського виробництва на відкритому ґрунті, неефективною аграрною політикою в державі, відмінностями у статках міського та сільського населення, урбанізацією міст тощо. 6. З метою мінімізації впливу різкої зміни цін реалізації сільсько-господарської продукції на вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення автором запропоновано новий підхід до визначення дохідності таких ділянок. А отже, при проведенні експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення очікуваний дохід слід розраховувати за допомогою застосування прогнозних середньозважених цін реалізації сільськогосподарської продукції, яка є типовою для відповідного цінового регіону. 7. У процесі дослідження експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення було вдосконалено методику розподілу очікуваного доходу від продукції, одержаної на земельній ділянці, на прибуток і ренту, яка: – ґрунтується на встановленні середнього для цінових зон необхідного рівня окупності витрат з урахуванням тривалості обороту капіталу, кон’юнктури ринку (цінових ризиків) та інфляції; – передбачає врахування мінімальної ренти, що дасть змогу перевірити доцільність використання земельної ділянки як ріллі. Під мінімальною рентою слід розуміти мінімальний дохід, який можна одержати із земельної ділянки сільськогосподарського призначення (пасовище) залежно від її якості та місцеположення; – дає можливість враховувати фінансову підтримку аграрного товаровиробника. 8. Установлено, що розробка нових, нетрадиційних методів обчислення ставки капіталізації, яка може бути використана для визначення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, повинна супроводжуватися дотриманням певних умов: врахування природних та технологічних особливостей земельних ділянок сільськогосподарського призначення, використання зарубіжного досвіду, економічна обґрунтованість, врахування оперативних і прогнозних факторів, що впливають на вартість земельних ділянок, надання можливості прогнозування. 9. На основі проведеного дослідження було встановлено, що при використанні кумулятивного методу обчислення ставки капіталізації, у якості базової ставки на даному етапі розвитку експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення слід брати ставку, величина якої знаходиться на рівні середньої для групи системоутворювальних банків річної депозитної ставки за валютними депозитами фізичних осіб (у дол. США) із щомісячним нарахуванням відсотків строком до одного року. Обов’язковими поправками на ризик при розрахунку ставки капіталізації за допомогою кумулятивного методу є поправка на ризик зміни ціни на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (обчислюється на основі аналізу динаміки зміни цін пропозиції на земельні ділянки відповідного виду), поправка на ризик, пов'язаний із ліквідністю земельної ділянки (визначається шляхом врахування тривалості перетворення земельних ділянок у гроші), і на ризик, пов'язаний із передачею земельної ділянки в оренду (обчислюється врахуванням затримок у виплаті орендної плати та інвестиційного ризику). Результати проведених розрахунків згідно з удосконаленим кумулятивним методом визначення ставки капіталізації свідчать, що визначення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення за допомогою експертної грошової оцінки повинне здійснюватися із застосуванням ставки капіталізації, яка залежно від цінового регіону становить 5,8–9,3%. Оскільки кумулятивний метод ґрунтується у цілому на врахуванні оперативних факторів, вартість земельної ділянки на відповідну дату слід визначати за допомогою даного методу. 10. Вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення має прогнозуватися із застосуванням ставок капіталізації, розрахованих на основі відповідних прогнозних факторів. Розроблений автором дисертаційної роботи метод визначення ставки капіталізації ґрунтується на кореляційно-регресійному аналізі й врахуванні особливостей земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зарубіжного досвіду, а також дає можливість прогнозувати таку ставку відповідно до різних рівнів розвитку української економіки. Результати визначення ставки капіталізації згідно із вказаною моделлю свідчать, що дана ставка сягає 5,5% для середнього і 2,5% для високого рівнів розвитку української економіки. 11. Аналіз результатів визначення вартості досліджуваних земельних ділянок сільськогосподарського призначення показує, що за умови середнього рівня ведення господарювання вартість таких ділянок знаходиться на рівні цін на ділянки такого ж виду, розміщених у Польщі, Чеській Республіці, Швеції. При цьому найнижча вартість земельної ділянки становить 1200, а найвища 36 000 грн. За умови високого рівня ведення господарювання вартість земельних ділянок наближається до рівня цін Німеччини, Фінляндії, Франції, а у деяких випадках навіть перевищує їх. Так, вартість земельних ділянок сільсько-господарського призначення коливається від 5800 до 227 000 грн. Така велика різниця пояснюється різною дохідністю ділянок, що пов’язано з їхньою неоднаковою родючістю, віддаленістю від населеного пункту та ринку збуту сільськогосподарської продукції. | 