Анотація до роботи:

Бєлінська В.М. Економічні важелі регулювання структури промислового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2003

Дисертація присвячена проблемі пошуку та наукового обгрунтування методичних підходів щодо механізму регулювання структури промисловості та підвищення її ефективності.

Ключовими елементами методологічного підходу запропоновано категорію “потенціал розвитку”, як сукупність інвестиційних ресурсів, що йде на виробниче споживання. Розроблено економіко-математичну модель, що дозволяє дослідити фактори, які впливають на потенціал розвитку галузей промисловості. Досліджено вплив амортизаційної та податкової політики на процес формування структури промисловості України за роки реформування економіки. Запропоновано методику визначення пріоритетності галузей. Розроблені пропозиції по податковому та амортизаційному стимулюванню прогресивної структури промисловості. Отримано кількісні показники, що підтверджують дієвість цих пропозицій.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – формування прогресивної структури промисловості, яка відповідала б умовам ринкової економіки та сучасним тенденціям економічного розвитку провідних країн світу. Вона розвиває теорію структуроутворення, методологічну і методичну базу структурного регулювання, пропонує практичні заходи щодо визначення пріоритетних видів промислової діяльності та активізації структурних процесів заходами податкової і амортизаційної політики.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Економічне значення проблем регулювання структури промисловості визначається характером трансформаційних процесів, пов’язаних з адаптацією суб’єктів господарювання до ринкових умов і формуванням в Україні ефективної конкурентоспроможної економіки. Це потребує посилення державного впливу на процеси структуроутворення, зокрема підвищення наукової обгрунтованості структурних пріоритетів та розробки методології щодо практичних заходів регулювання промислової структури за допомогою економічних важелів.

2. Сутність економічних відносин, які зумовлюють можливості структурного регулювання найбільш повно відбиває категорія “потенціал розвитку”, яку автор визначає як сукупність власних інвестиційних ресурсів суб’єктів господарювання. Зважена оцінка потенційних можливостей окремих галузей (видів діяльності) щодо їх розвитку дозволяє виділити пріоритетні галузі і виробництва, які мають взяти на себе провідну роль у розвитку промисловості.

3. Динамічна економіко-математична модель оцінки потенціалу розвитку, що розроблена автором, дозволяє через систему економічних показників враховувати зміни економічної, соціальної і політичної кон’юнктури і визначати оптимальні значення окремих коефіцієнтів для забезпечення необхідних змін в промисловій структурі та робити багатоваріантні прогнози розвитку промисловості, забезпечуючи в ній прогресивні структурні зрушення.

4. Потенціал розвитку суб’єктів господарювання суттєвою мірою залежить від нормативно-правових засад податкової та амортизаційної політики. Державне регулювання нормативів оподаткування, зокрема фонду заробітної плати, і амортизаційних відрахувань створює дієві економічні важелі впливу на потенціал розвитку окремих галузей і, відповідно, на процеси структурної перебудови промисловості в цілому. Дієвість такого методологічного підходу в роботі підтверджено узагальненням світового досвіду структурного регулювання за допомогою інструментів податкової, амортизаційної та кредитної політики, що дає змогу рекомендувати такий механізм для регулювання структурних змін в умовах трансформаційних процесів сучасної української економіки.

5. Використання єдиних ставок податків для всіх підприємств не ставило їх в рівні умови, оскільки дуже динамічною була рентабельність та структура витрат на виробництво продукції по галузях промисловості, що в значній мірі залежало від державної політики, а саме відставання індексації основних засобів та заробітної плати після стрибка інфляції, стримування амортизаційних відрахувань за допомогою понижуючих коефіцієнтів, встановлення пільг на поліпшення основних фондів, диференційованих по галузях.

6. Через коливання структури витрат, непослідовність амортизаційної та податкової політики загострилися протиріччя між інтересами структурних змін і формуванням притоків коштів, необхідних для їх здійснення. В результаті використання існуючих механізмів сприятливий потенціал розвитку формувався в основному в сировинних галузях і значно слабший – в галузях, які забезпечують виробництво кінцевої продукції, передбаченої для задоволення виробничого та споживчого попиту. При цьому відбувався перерозподіл впливу різних галузей, їх частки в загальних обсягах промислового виробництва.

7. Необхідність прискореного розвитку таких видів промислової діяльності, як машинобудування, легка і харчова промисловість підтверджує запропонований автором метод визначення пріоритетних напрямків інвестування через розрахунок інтегрованого коефіцієнта пріоритетності галузі (виду діяльності) за критеріями ефективності виробництва, енергоємності та частки товарів народного споживання. Застосування внесених автором пропозицій щодо податкового та амортизаційного регулювання потенціалу розвитку дозволить в перспективі змінити структуру промислового виробництва в прогресивному напрямку.

8. Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в практичній роботі органів державного управління економікою при оцінці інвестиційних можливостей (потенціалу розвитку) суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності, визначенні пріоритетів інвестування, утворенні нормативної бази податкової та амортизаційної політики, спрямованої на забезпечення позитивних змін в структурі промисловості.

Публікації автора:

1. Бєлінська В.М. Вдосконалення економічного механізму господарювання в промисловості // Збірник наукових праць, Черкаси: ЧІТІ, 2001. – с.51-56.

2. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Чинники, які формують структуру промисловості // Збірник наукових праць, Черкаси: ЧІТІ, 2000. – с.3-8. Особисто автором проаналізовано вплив амортизаційної політики на структурні зміни в промисловості України в 1990-1999 роках.

3. Бєлінська В.М. Динамічний аналіз потенціалу розвитку економічної системи // Теорія і практика перебудови економіки. Збірник наукових праць. Черкаси: ЧІТІ, 1999. – с.15-20.

4. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Методика оцінки впливу амортизаційної політики на окупність інвестицій в основні фонди // Економіка України. – 1999. – №2. – с.28-36. Особистим внеском здобувача є розробка методів оцінки варіантів нарахування амортизації та їх впливу на ефективність інвестиційних проектів.

5. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Аналіз варіантів оподаткування прибутку (доходу) підприємств // Економіка промисловості. Збірник наукових праць. – Черкаси: ЧІТІ, 1998. – с.80-88. Особистим внеском здобувача є аналіз впливу міжгалузевих особливостей формування витрат та податкових пільг на результати діяльності галузей промисловості.