Основними науковими результатами дисертаційного дослідження є обґрунтування методологічних засад, удосконалення методичних підходів, розробка стратегії і обґрунтування технології економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону. Проведені дослідження дали можливість зробити такі висновки: 1. Системний підхід, закладений в основу регіональної політики, дозволяє розглядати регіон як об'єкт стратегічного управління і як систему, що складається з ряду функціональних підсистем. У розвитку сучасної регіональної економічної політики виділено основні типи закономірностей: загальноекономічні, трансформаційні. Політика регіону має стати основним регулятором мобілізації і концентрації ресурсних та інституціональних чинників для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, їх структурно-інноваційного оновлення, соціальної спрямованості. 2. В умовах трансформаційної економіки ефективним напрямом подальшого розвитку промислових підприємств регіону є підвищення ступеня їх гнучкості, що забезпечує виживання і розвиток підприємства. 3. Запропоновано системний підхід до методики оцінки економічного потенціалу, яка складається з вартісних оцінок трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів. Критерієм оцінки економічного потенціалу є максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг. Критерієм оцінки інвестиційного потенціалу виступає прибуток на вкладений капітал, трудового — прибуток від праці, природно-ресурсного — рента, інноваційного — частина прибутку на вкладений капітал, визначена пропорційно витратам капіталу на придбання нематеріальних ресурсів. 4. Оцінка інвестиційного потенціалу регіону визначається сумарним доходом, який може бути одержаний упродовж певного періоду функціонування інвестиційних ресурсів і ефективного їх використання. Методологія і методика економічної оцінки інвестиційного потенціалу регіону повинна бути орієнтована на реалізацію таких принципів: повний облік доходу, який може бути одержаний при реалізації інвестиційного потенціалу; повне врахування економічних суб'єктів даної території; облік чинника часу при прогнозуванні доходів; облік впливу екологічної складової на доходи економічних суб'єктів; стабільність в одержанні доходів. Методи визначення оцінок інвестиційного потенціалу повинні охоплювати сумарну оцінку основного й обігового капіталу; установлювати норми прибутковості; виявляти тенденції відтворювання капіталу; давати оцінку впливу інфляційних процесів на розмір функціонуючого капіталу і спрогнозованих доходів. 5. Основними факторами, які визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела накопичення; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій із державними цінними паперами; достаток (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів. 6. Ефективним стимулюючим фактором є оподаткування виробничого потенціалу, система, яка змушує підприємства шукати найбільш ефективні шляхи використання наявного потенціалу. Стратегія реформування податкових відносин у регіонах України полягає в комплексному підході до формування фінансової політики та податкового механізму регулювання розвитку промислових підприємств і повинна бути спрямована на стабілізацію й дотримання податкової дисципліни. 7. На підставі запропонованої методики оцінки трудового потенціалу промислового підприємства обчислено загальну економічну оцінку трудового потенціалу Київської області. У 2005 р. вона складала 1801632 тис. грн. Найбільшу частину в структурі економічної оцінки займає трудовий потенціал (63,4% осіб із середньою освітою). Запропонована методика оцінки трудового потенціалу включає облік впливу сфер діяльності, що визначають якісний і кількісний стан трудових ресурсів, склад споживчих витрат, що формують трудовий потенціал, і джерела їх забезпечення, вплив чинників, що викликають диференціацію споживчих витрат. Теоретичні підходи до економічної оцінки трудового потенціалу ґрунтуються на концептуальному висновку про рівність доходів від сукупності праці і витрат, пов'язаних із відтворюванням сукупної здатності до праці. Джерелами інвестування в людський капітал є сфера споживання і державні закупівлі. 8. Інноваційна політика, спрямована на підвищення ефективності маркетингового управління підприємством, розробку та реалізацію інновацій передбачає визначення інноваційних цілей та напрямів інноваційного розвитку підприємства і розробку інноваційної програми підприємства, планування науково-технічних, управлінських, фінансових, економічних, збутових та інших заходів щодо реалізації інноваційних проектів. Запропоновано систему формування інноваційної політики промислових підприємств, удосконалено методику оцінки їх інвестиційного та інноваційного потенціалів. Упроваджено у виробництво нові технології і проведено заходи з реконструкції устаткування на ВАТ «Яготинський маслозавод» м. Яготина з метою розширення виробництва продукції, яка користується найбільшим попитом, що дало можливість отримати у 2005 р. продукції (з урахуванням нових видів) на суму 2368,0 тис. грн. Витрати на впровадження в 2005 р. становили 619,2 тис. грн. Сума прибутку при цьому складала 162,4 тис. грн. 9. Формування механізму ефективного використання економічного потенціалу є процесом, що забезпечує активну взаємодію структурно-інвестиційного, соціально-економічного, фінансово-вартісного й організаційно - управлінського його складників. Розроблено модель економічного регулювання розвитку промислових підприємств регіону, яка демонструє процес первинного запуску ланцюга «завод – Торговий будинок». Проведено аналіз практичних аспектів її застосування, запропоновано практичні рекомендації та алгоритм упровадження для забезпечення розвитку промислових підприємств регіону. Модель застосовано для планування діяльності Торгового будинку. Прогнозований обсяг реалізації товарної продукції для третього року фактичної експлуатації становить 41357,22 тис. грн. 10. Відповідно до мети забезпечення ефективного розвитку промислових підприємств Київщини проведено аналіз стабілізаційних процесів, які залежать від рівня гнучкості, технічного розвитку, адаптивності, спроможності задовольняти потреби ринку тощо. Запропонована методика дає можливість визначити рівень розвитку і, як наслідок, ефективність механізму регулювання розвитку промислових підприємств регіону. |