1. Ринок молока і молокопродуктів у досліджуваному регіоні, як і в усій країні, характеризується негативними явищами: скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції; збільшенням кількості й частки дрібних і низькотоварних суб'єктів ринку; низькою платоспроможністю споживачів; звуженням контингенту споживачів внаслідок самозабезпечення сільських жителів; низьким рівнем споживання продуктів харчування; недостатнім рівнем розвитку ринкової інфраструктури; локалізацією регіональних ринків у зв'язку з контролем місцевими органами влади товаропотоків сільськогосподарської сировини та готової продукції; значною різницею між роздрібними і закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію; регіональним і місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції; недовикористанням потужностей молокопереробних підприємств; значними обсягами неконтрольованого імпорту молокопродуктів; надмірною залежністю від ринкової кон'юнктури в сусідніх країнах. 2. В умовах загального економічного зростання на регіональному ринку молока і молочних продуктів відбувається процес поглиблення негативних тенденцій на всіх ланках продуктових ланцюжків. Чисельність поголів'я корів у всіх категоріях господарств протягом 1995-2006 рр. скоротилася з 279,5 до 153,0 тис. голів, а валовий надій молока - з 564,1 до 545,8 тис. т. Переважна більшість поголів'я (76,5%) розміщена у дрібних особистих селянських господарствах, що унеможливлює процес інтенсифікації виробництва через залучення інвестицій. Виробництво молока у більшості сільськогосподарських підприємств упродовж багатьох років залишається збитковим. Виробничі потужності переробних підприємств використовуються менше ніж наполовину, що призводить до значного здорожчання молокопродуктів. Скорочення грошових доходів населення призводить до звуження попиту на них. Більшість сільських жителів купує молочні вироби епізодично і фактично перебуває за межами ринкового процесу. Недостатньо розвинутою залишається ринкова інфраструктура. Однак поряд із негативними процесами на ринку молока і молокопродуктів спостерігаються відчутні позитивні тенденції. Усе більше підприємств демонструє підвищення адаптаційних можливостей до вимог ринкової економіки Розширяється асортимент молокопродуктів і поліпшується їх якість. 3. Обсяг пропозиції молока у Волинській області формують насамперед особисті селянські господарства, але вони неспроможні повністю задовольнити потреби і потужності молокопереробних підприємств. Тому першочергову увагу слід приділяти розвитку скотарства в сільськогосподарських підприємствах, які мають більший виробничий потенціал і перспективу залишитись на ринку одним з основних постачальників молокосировини. 4. Першочерговою проблемою у діяльності молокопереробних підприємств є рівень забезпечення їх молокосировиною для повного та ефективного використання виробничих потужностей. За останні роки в області спостерігається гостра конкурентна боротьба за сировинні зони, наслідком чого є стрімке скорочення кількості переробних підприємств. Виживають крупніші, інтегрованіші підприємства, які можуть виробляти високоякісну, конкурентоспроможну продукцію з широким асортиментом і за найменших витрат. При цьому особливої уваги заслуговує проблема сезонності у надходженні сировини та взаємовідносин між виробниками останньої і переробниками. Важливу роль відіграють закупівельні ціни, які є основою налагодження взаємовідносин між цими суб'єктами. 5. Перспективи розвитку регіонального ринку молока і молочних продуктів тісно пов'язані з розвитком молокопродуктового підкомплексу АПК. У прогнозуванні обсягів виробництва, переробки, реалізації, споживання продукції, а також її просування від виробника до споживача слід виходити з концепції самозабезпечення регіону молоком і молочними продуктами. 6. Попит на молоко і молочні продукти малоеластичний. Зростання середньодушового грошового доходу на 1% призводить до збільшення попиту на них на 0,8%. У разі збереження існуючої тенденції щодо зростання реальних грошових доходів населення на 10% щорічно до 2010 р. його платоспроможність досягне такого рівня, за якого за рахунок придбання молока і молочних продуктів у закладах торгівлі міським жителям області вдасться досягти рекомендованого вченими рівня їх споживання - 380 кг на одну особу за рік. Сільське населення і надалі орієнтуватиметься на самозабезпечення молоком і молочними продуктами за рахунок виробництва в особистих селянських господарствах. 7. Прогнозні розрахунки показують, що до 2010 р. чисельність поголів'я корів в особистих селянських господарствах Волинської області становитиме 85,8 тис. голів, що на 31,2 тис. голів менше, ніж на кінець 2006 р. У сільськогосподарських підприємствах поголів'я корів повинно зрости з 36,0 до 78,5 тис. голів, тобто у 2,18 раза. Лише в такому разі реалізовуватиметься концепція самозабезпечення міського і сільського населення регіону молоком і молочними продуктами. Загальна чисельність поголів'я корів у всіх категоріях господарств Волинської області повинна зрости з 153,0 до 164,3 тис. голів. 8. Забезпечити таке зростання чисельності поголів'я можна, вміло організувавши процес його відтворення й проведення селекційно-племінної роботи. Величезних ресурсів потребує відновлення старих чи будівництво нових тваринницьких приміщень, зруйнованих у процесі роздержавлення і приватизації майна колишніх колгоспів і радгоспів. Для вирішення цієї проблеми уряду країни необхідно розробити програму залучення коштів, в тому числі зароблених трудовими мігрантами за кордоном, у виробничу сферу, насамперед у розвиток скотарства. 9. Поряд із розробкою науково обґрунтованих показників розвитку молокопродуктового підкомплексу та регіонального ринку молока і молокопродуктів слід забезпечити оптимальне використання виробничих ресурсів на кожному підприємстві. З цією метою в дисертаційній роботі проведено економіко-математичне моделювання розвитку скотарства в СВК "Самарівське" Ратнівського району. У результаті оптимізації кормовиробництва у господарстві є змога збільшити поголів'я корів до 300 одиниць. 10. Для досягнення прогнозних показників розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів необхідне вдосконалення економічних взаємовідносин між товаровиробниками, переробними і торговельними підприємствами. Одним із таких напрямів повинна бути якісно нова міжгосподарська кооперація на основі поглиблення спеціалізації і концентрації, зокрема формування неприбуткових сільськогосподарських кооперативів. Основою неприбуткового молочного кооперативу має виступати молокопереробне підприємство, яке повинно врахувати витрати усіх ланок маркетингового ланцюга у визначенні ціни на кінцеву продукцію і тим самим забезпечити відповідний рівень доходу й високу ефективність діяльності всього кооперативу. | 