У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового та практичного завдання з формування економічних основ ефективного функціонування судноплавних компаній України на світовому фрахтовому ринку, яке дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації. 1. Автором ще раз підтверджено, що підприємницька діяльність з торговельного судноплавства продовжує залишатися однією з основних сфер економіки, яка здійснює безпосередній визначальний вплив на темпи економічного розвитку країн, але завдяки інтернаціоналізації і глобалізації з кожним роком все менш залежить від прямої економічної підтримки з боку держави. 2. У дисертації доведено, що головною метою сучасної судноплавної політики більшості країн світу є забезпечення певного рівня контролю за безпекою мореплавства, станом суден і соціальним захистом плавскладу, для чого створюються відповідні умови конкурентного функціонування національних судноплавних компаній на світових ринках морських вантажних перевезень. 3. Автором обґрунтовується ствердження, що ефективне функціонування національних судноплавних компаній можливе лише за умови наявності розвиненої морської інфраструктури, тобто фрахтової справи, агентської і експедиторської діяльності, морського права. 4. У дисертації встановлено, що, незважаючи на вимогу застосування положень Уругвайського раунду, в судноплавстві (Секторальна угода) залишилась можливість укладання двосторонніх угод про здійснення перевезень, за умови їх прозорості і обмеженості термінів дії, що було використано багатьма країнами світу (за винятком України) для розвитку національного судноплавства. 5. Автором показано, що сучасна морська політика виступає у формі нерозривної єдності трьох основних компонент і спрямовується на підтримку функціонування глобальних світових альянсів з судноплавства шляхом формування суворих вимог до конструкцій та способів перевезення вантажів. 6. У дисертації доводиться, що принципи та методи, які являли основу сприяння розвитку національних судноплавних компаній не узгоджувались зі світовими тенденціями її розвитку і тому не могли сприяти її ефективній реалізації в Україні. Досить сильні спроби залишити застарілі принципи і методи продовжують існувати і сьогодні. 7. Автором обґрунтовано, що попит на послуги з морського перевезення вантажів з боку національних експортерів формується як результат певного рівня конкурентоспроможності товарів на локальних світових товарних ринках, що одночасно робить національне судноплавство одним з основних факторів забезпечення конкурентоспроможності держави у експортному секторі зовнішньої торгівлі. 8. У дисертації доведено, що економічні механізми функціонування та розвитку судноплавних компаній України повинні встановлювати умови їх конкурентного положення, перш за все, на напрямках просування товарів стратегічного експорту на світові товарні ринки, забезпечувати правову і економічну захищеність судновласників та їх інвесторів. |