Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Під системою управління розвитком промислового виробництва пропонується розуміти комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих і узгоджених методів, форм і засобів управління (в т.ч. регулювання), що використовується органами управління, управлінським апаратом на макро-, мезо- і мікрорівнях і покликані вдосконалити еволюцію суб’єктів промислового виробництва для забезпечення сталого соціально-економічного зростання. 2. Економічне регулювання розглядається як цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Механізм економічного регулювання ЗЕД пропонується розглядати через сукупність економічних форм, методів та інструментів, за допомогою яких стимулюється, координується і регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків відповідно до цілей та завдань. 3. Важелі економічного регулювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва передбачають забезпечення сприяння підприємництву та розширення сфери його здійснення, залучення підприємств до міжнародного поділу праці, а також сприяють соціальному захисту населення, підтримці бюджетів різних рівнів. У зв’язку з цим здійснення процесу економічного регулювання відбувається як безпосередньо на кожному окремому підприємстві (безпосереднє регулювання), так і на національному рівні (рівні держави та регіону), а також на міжнародному рівні. 4. Організаційно-економічний механізм ЗЕД трактується як система взаємопов’язаних елементів, важелів та механізмів зовнішньоекономічних зв’язків промислового виробництва, що покликана ефективно управляти ЗЕД, враховуючи впливи зовнішнього середовища та оперативно реагуючи на них відповідними змінами внутрішнього середовища. Організаційно-економічний механізм ЗЕД промислового виробництва спирається в першу чергу на ресурси та цілі ЗЕД, а також на кон’юнктуру як внутрішнього, так і зовнішнього ринку. Крім того, враховується економічна та організаційна складові, на основі системного аналізу яких і базується планування та регулювання ЗЕД промислового виробництва. 5. Конкуренція на зовнішньоекономічному ринку впливає на промислове виробництво головним чином, через чотири основні фактори (вимоги): якість товарів, робіт і послуг; постійна зміна асортименту і номенклатури товару; підвищення ефективності витрат на виробництво і реалізацію товару; маркетинг. Засоби економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за своїм впливом на конкурентне середовище є неоднорідними та можуть бути представленими у вигляді трьох груп: засоби, що одночасно впливають на всі конкуруючі між собою суб’єкти ЗЕД; засоби, внаслідок застосування яких створюються специфічні умови ЗЕД для певних суб’єктів підприємницької діяльності через суб’єктивні та об’єктивні обставини; механізми, які обумовлюють альтернативність господарської поведінки підприємства в рамках чинного законодавства. Механізм впливу економічного регулювання ЗЕД на конкурентні переваги промислового виробництва визначається характером засобів регулювання. 6. Протягом останніх років відбувається стабільне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі. Необхідність завоювання конкурентних позицій на світових ринках з опорою на використання власних переваг і наявного потенціалу зумовили впродовж усіх років незалежності розвиток національної конкурентоспроможності в Україні за сценарієм найпростішої моделі — моделі ствердження та виживання у жорсткому конкурентному середовищі на основі факторів виробництва. На сьогоднішній день експорт концентрується у секторах, які характеризуються переважно ціновою конкуренцією, тобто не технологічний рівень виробництва чи якісні характеристики товару, а ціна виступає провідним фактором конкурентоспроможності. Географічна структура зовнішньої торгівлі підприємств Львівщини суттєво відрізняється від відповідних характеристик загальнонаціонального масштабу. Це пояснюється, по-перше, географічним розташуванням регіону, по-друге, налагодженістю тісніших господарських зв’язків з економічними агентами європейських країн. 7. Запропонована система комплексного аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає їх дослідження за наступними напрямками: вертикальний аналіз; горизонтальний (трендовий) аналіз; вивчення особливостей показників за видами і формами. Система аналізу показників ЗЕД передбачає дослідження показників від І до IV рівня в динаміці *за видами і формами діяльності, що дає можливість комплексного підходу для визначення основних напрямків та важелів ефективного економічного регулювання даного виду діяльності підприємства. 8. Запропоновані формули для розрахунку економічного ефекту та ефективності експортного виробництва враховують експортну ціну, кількість товару, що може бути продана або була продана підприємством на експорт, вплив валютного курсу, вплив умов розрахунку за експортований товар, а також обсяг капітальних витрат для створення даного виробництва та збутової мережі, інших витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією, відрахування в бюджет, а також індекс інфляції та вплив фактора часу. 9. Для комплексного аналізу запропонований інтегральний показник зовнішньоекономічної діяльності підприємства, який базується на економічному ефекті кожного виду ЗЕД та враховує їх динаміку. Даний показник знаходить своє практичне застосування у комплексному порівнянні результатів ЗЕД окремих підприємств, аналізу динамічних зрушень одного підприємства за різні періоди діяльності, окремих підприємств певної галузі, одного профілю діяльності тощо. Розроблена методика розрахунку рівня зовнішньоекономічної активності відображає не просто частку зовнішньоторговельного обороту в загальному обсязі продажу підприємством товарів і послуг, а й приріст відповідних показників. 10. Під стратегією ефективного розвитку ЗЕД промислового виробництва пропонується розуміти узагальнюючу модель дій, які потрібні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства, формування системи довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення, і цілісну систему взаємопов’язаних рішень, які спрямовані на розвиток процесів взаємодії умов внутрішнього і зовнішнього середовища, визначення на цій основі якісно нових завдань. Пріоритетом зовнішньоекономічної стратегії як системи певних дій повинен бути ефективний розвиток ЗЕД промислового виробництва, тобто довгострокове і динамічне покращення його позиції на світовому ринку, а не короткострокові вигоди. Основні стадії розробки стратегії пропонується уніфікувати і застосовувати, враховуючи специфіку діяльності кожного конкретного промислового виробництва. |