У дисертації на базі проведених досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в економічному обґрунтуванні маркетингових програм підприємства за допомогою комплексної моделі на основі критеріїв операційного прибутку і ефективності інвестицій. Науково обґрунтовано методичні підходи до управління витратами на маркетинг, визначення економічної ефективності маркетингових програм, врахування фактору невизначеності при оцінці економічної ефективності маркетингових програм, що має суттєве значення для розвитку науки економіки підприємств, практики підвищення ефективності використання фінансових ресурсів вітчизняних підприємств. Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого: 1. Систематизація і теоретичне узагальнення існуючих методичних підходів до аналізу й оцінки економічної ефективності маркетингових програм дозволили встановити, що: основою для формування показників ефективності маркетингових програм, як показали дослідження, є підвищення вартості бізнесу, як ключової мети підприємства; традиційні кількісні підходи до аналізу ефективності маркетингової діяльності підприємства, які засновані на оцінці впливу підвищення якості продукції, вдосконалення ціноутворення, поліпшення комунікаційної діяльності та просування товару не враховують критеріїв вартості бізнесу; новітня теорія оцінки ефективності маркетингу на основі підвищення вартості бізнесу (VBM) має обмеження для використання в сучасних умовах України, а саме: по-перше, основні положення цієї теорії сформульовані для умов розвиненого фондового ринку, в якому вимірником вартості бізнесу є ринкова ціна акцій компанії; по-друге, в даній теорії відсутні конкретні технології кількісного аналізу ефективності маркетингових програм, які повинні стати інструментом практичного застосування. 2. Доведено, що оцінка економічної ефективності маркетингових програм повинна базуватися на концепції, яка спрямована на підвищення вартості бізнесу, як ключової мети підприємства. Основні положення концепції: 1) кількісна оцінка маркетингових програм повинна базуватися на капіталі бренду; 2) оцінка економічної ефективності маркетингу повинна враховувати як короткостроковий, так і довгостроковий ефекти від маркетингових програм; 3) оцінка економічної ефективності маркетингових програм повинна базуватися на ключових показниках маркетингової діяльності; 4) результат маркетингових програм має високий ступінь невизначеності, що вимагає використання методів аналізу ризику. 3. У ході досліджень розширено та структуровано систему показників маркетингової діяльності підприємства. Запропонована система показників маркетингової діяльності підприємства (MKPI), на відміну від існуючих виділяє два типи показників: економічні (виручка за період часу, витрати на маркетинг, операційний прибуток, дисконтований період окупності маркетингових інвестицій (MDPB)) і капіталу бренду (частка на ринку, підтримка споживчого попиту, залучення нових клієнтів, задоволення споживчого попиту, відносна ціна) і, отже, формується за типом «4+5»; 4. Доведено, що економічне обґрунтування маркетингових програм має базуватися на наступних принципах: 1) маркетингові програми сприяють підвищенню вартості бізнесу за двома напрямами: збільшення поточного (річного) прибутку – «коротка хвиля» підвищення вартості і забезпечення довгострокових (багаторічних) тенденцій зростання прибутку – «довга хвиля» підвищення вартості; 2) необхідною умовою економічного обґрунтування маркетингових програм є класифікація витрат, відповідно до якої всі витрати на маркетинг діляться на чотири групи: витрати, авансовані на розробку маркетингової програми; поточні витрати, які спрямовані на реалізацію конкретної маркетингової програми; витрати на персонал; загальні витрати підприємства на маркетинг, які розподіляються між маркетинговими програмами і додаються в одну з попередніх груп; 3) економічне обґрунтування маркетингових програм, спрямованих на збільшення поточного прибутку проводиться за критерієм операційного прибутку, маркетингових програм, пов’язаних з довгостроковими тенденціями зростання прибутку – за критеріями ефективності інвестицій. 5. Економічне обґрунтування маркетингових програм рекомендовано проводити за допомогою розробленої у ході досліджень комплексної моделі на основі критеріїв операційного прибутку і ефективності інвестицій, яка використовує нові поняття «граничне значення додаткових витрат на маркетинг» і «граничне значення маркетингових інвестицій». 6. Для забезпечення зворотного зв’язку процесу реалізації маркетингових програм доцільно використовувати розроблені в роботі науково-методичні засади контролю результативності маркетингових програм, які заснована на факторному аналізі відхилень фактичного прибутку від його запланованого значення. 7. Економічне обґрунтування маркетингових програм в умовах невизначеності слід проводити за допомогою розробленого в дисертаційній роботі методичного підходу до аналізу ризику маркетингових програм, спрямованих на збільшення операційного прибутку і аналізу ризику інвестиційних маркетингових програм. 8. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на промислових підприємствах Придніпровського регіону підтвердила їх достовірність та доцільність використання. Наукові положення, висновки, рекомендації та розроблена на їх основі комплексна модель економічного обґрунтування маркетингових програм підприємства рекомендується для використання фінансово-економічними, маркетинговими службами підприємств, науково-дослідними організаціями, проектними інститутами, консалтинговими компаніями. |