У дисертації вирішене актуальне наукове завдання щодо вдосконалення методичних підходів економічного обґрунтування інвестиційних проектів з метою створення інформаційного забезпечення прийняття інвестиційних рішень. Розроблені пропозиції, що виконані з урахуванням критичного аналізу існуючих методів, можуть бути використані на підприємствах різних галузей національного господарства. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки: 1. Аналіз економічної літератури показує, що основну увагу дослідники приділяли створенню методичних положень щодо визначення економічної ефективності інвестиційного проекту на стадії його експлуатації, коли наявні реалізація продукції та прибуток. Обґрунтування проекту на інших фазах досліджено недостатньо. Пропозиції авторів виконані з порушенням принципів, що мають бути покладені в основу формування показників ефективності, відбувається підміна результатів діяльності поточними витратами, немає повного врахування результатів і витрат інвестиційного проекту, не виконуються умови порівнянності порівнюваних варіантів. По суті ефективність інвестицій (вартість основних засобів і оборотних коштів) не визначається. Розрахунки зводяться до зіставлення грошового потоку (прибутку та амортизаційних відрахувань) з вартістю основних засобів та оборотних коштів. 2. Критичний аналіз існуючих методик і застосування запропонованих принципів дав змогу вдосконалити методи оцінки абсолютної і порівняльної економічної ефективності інвестиційних проектів залежно від фаз інвестиційного процесу. 2.1. Фаза підготовки та фінансування об’єднана нами з фазою проектування, тому що результатом цих фаз є вартість проектної документації. Абсолютну ефективність витрат на цих фазах пропонується визначати відношенням теперішньої ринкової вартості проектної документації до загальних витрат, пов’язаних з підготовкою проекту. Критерієм вибору слугує умова, при якій інвестор повертає гроші, отримує вигоду, не нижчу за нормативний (заданий) рівень. 2.2. На фазі будівництва абсолютну ефективність інвестиційного проекту пропонується визначати за допомогою показника, рівного відношенню ринкової вартості об’єкта будівництва, приведеного до теперішньої вартості, до загальних витрат, які включають витрати на підготовку інформаційного меморандуму та проектної документації, витрати на будівництво, монтаж та пусконалагоджувальні роботи. Ці загальні витрати мають враховувати збитки від заморожування інвестицій. Критерієм вибору проекту є умова, що інвестор повинен отримати економічну вигоду, яка покриває рівень інфляції, компенсує ризик. Врахування фактора часу дає можливість обґрунтувати ринкову вартість об’єкта будівництва. Вона має перевищувати нормативні витрати інвестора. 2.3. Значна увага приділена фазі експлуатації інвестиційного проекту. На основі аналізу кругообігу інвестицій на цій фазі визначено, якої форми набувають інвестиції та результати інвестиційної діяльності. Запропоновано розрізняти інвестиції: споживані, застосовані, кумулятивні. Авансовані споживані інвестиції включають вартість основних засобів, нематеріальних активів та оборотних коштів. Застосовані інвестиції мають форму авансованих (бухгалтерські витрати) та використаних (економічні витрати). Кумулятивні інвестиції включають, крім застосованих інвестицій за певний період їх застосування, також залишкову вартість основних засобів за цей період. 3. З метою аналізу споживаних інвестицій запропоновані показники використання (відношення економічних витрат до бухгалтерських) та застосування авансованих інвестицій (відношення авансованих інвестицій до споживаних). 4. Як результати авансованих споживаних інвестицій запропоновано враховувати товарну продукцію у грошовому або натуральному виразі. Ми вважаємо, що товарна продукція ще не містить прибуток (він буде одержаний після реалізації товарної продукції), її треба розраховувати за цінами на рівні собівартості продукції. Натуральний вираз товарної продукції може бути використаний, коли випускається один вид продукції. Як результати споживаних інвестицій можна використовувати реалізовану продукцію. Критеріями вибору варіанта інвестиційного проекту будуть слугувати нормативні показники, які встановлює інвестор або влада регіонального чи національного рівня (залежно від важливості проекту). 5. Запропонована графічна інтерпретація залежності споживаних авансованих інвестицій від періоду їх застосування. Цей графік дає можливість розрахувати величину застосованих інвестицій за кожен рік амортизаційного періоду та термін окупності кумулятивних інвестицій, знайти умови, за яких дослідники допустили методичні неточності при побудові показників визначення індексу дохідності, терміну окупності, чистої приведеної вартості, внутрішньої норми прибутку, економічного ефекту за розрахунковий період. 6. При порівнянні варіантів інвестиційних проектів на кожній фазі в основу покладена умова, при якій кращий варіант повинен мати максимальне значення показника абсолютної економічної ефективності або перевищення індексу результатів над індексом витрат (інвестицій). На відміну від використовуваних на практиці запропоновані нами методи враховують умови зіставлення варіантів інвестиційних проектів за кількістю та якістю продукції, що випускається, надійністю та довго-тривалістю, умовами та безпекою праці, кількістю оборотів оборотних коштів, економічним та енергетичним факторами, фактором часу, цінами. 7. Аналіз практики економічного обґрунтування інвестиційних проектів засвідчив, що розрахунки в основному зводяться до визначення періоду повернення кредиту, залученого під певні відсотки. Ми вважаємо, що треба розрізняти категорії „період повернення кредиту”, „термін окупності власних інвестицій” і „економічна ефективність інвестиційного проекту”. Розрахунок економічної ефективності проекту у випадку кредитного фінансування пропонується виконувати відношенням результату (обсягу продукції, випущеної за період повернення кредиту) до витрат, що його викликали (альтернативної вартості кредиту і відсоткових платежів). Розрахунок передбачає врахування фактора часу. Як критерій вибору варіанта береться нормативний показник економічної ефективності, встановлюваний за домовленістю з кредитором. Загальна сума, яку кредитор хотів би отримати у вигляді відсотків на вкладені інвестиції, може бути визначена як різниця між загальним авансованим капіталом, розрахованим за фактором часу, і сумою інвестицій по кожній фазі інвестування. Період повернення відсоткових платежів залежить від відсоткової ставки і загальної суми відсоткових платежів. Термін окупності власних авансованих інвестицій визначається періодом їх повернення за рахунок амортизаційних відрахувань та періоду одного обороту оборотних коштів. Термін окупності кумулятивних інвестицій пропонується визначати на основі рівності кумулятивної величини виторгу від реалізації продукції та кумулятивних інвестицій. Він відрізняється від показника, який розраховується на практиці, врахуванням потоків реальних грошей за певний період та фактора часу як в результатах, так і в витратах. |