Анотація до роботи:

Дідченко О.І. Економічна інтеграція України в систему міжнародного технологічного обміну. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

В дисертації здійснено постановку і вирішення актуальної задачі визначення напрямків і чинників посилення інтеграційної взаємодії України в системі міжнародного технологічного обміну, розробки методичних рекомендацій щодо визначення ефективності експорту та імпорту технологій.

В дисертаційній роботі детально проаналізовано сучасний стан науково-технічного потенціалу України, її участь в інтеграційних процесах, які мають місце на світовому ринку технологій, виявлено певні недоліки, запропоновано теоретичні і практичні рекомендації щодо їх усунення.

На основі дослідження тенденцій, які мають місце в процесі економічної інтеграції країн світу в системі міжнародного технологічного обміну, неотехнологічних теорій розвитку світового господарства та моделей і методів визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств розроблено:

метод визначення ефективності експорту технологій;

підхід щодо визначення ефекту від імпорту технологій;

модель прийняття рішення щодо виду експортної угоди на продаж технології.

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретичних положень та розробки практичних рекомендацій, спрямованих на розширення участі України в інтеграційних процесах у системі міжнародного технологічного обміну. Це дає змогу зробити такі найбільш важливі висновки та рекомендації:

1. Визначено, що економічна інтеграція в світовому господарстві носить еволюційний характер: інтернаціоналізація – регіональна інтеграція – глобалізація. На сьогодні фактично зберігаються всі три форми економічної інтеграції, що зумовлено нерівномірністю цього процесу за різними напрямами інтеграційної взаємодії країн та нерівномірністю їх розвитку. В цих умовах основним принципом інтеграційної взаємодії країн світу в системі міжнародного технологічного обміну є наявність потужного науково-технічного потенціалу країни та приоритетні напрями розвитку науки і техніки.

2. Виявлено, що міжнародний технологічний обмін носить об’єктивний характер. На сучасному етапі світового економічного розвитку саме науково-технічний потенціал країн, стан їх участі в міжнародному розподілі праці, в т.ч. в міжнародному технологічному обміні, зумовлює сучасний світовий устрій та його розвиток, оскільки володіння новітніми технологіями та їх використання в виробництві товарів та послуг безпосередньо впливає на конкурентоспроможність як окремих країн світу, так і підприємств.

3. Міжнародний технологічний обмін характеризується різноманітністю форм і методів щодо передачі технології. Можна відокремити три основні форми передачі технології: комерційна, некомерційна та нелегальна передача технологій. Дослідження комерційних форм міжнародного технологічного обміну дозволило сегментувати ринок технологій для подальшого дослідження таким чином: ринок ліцензій та патентів (торгівля ліцензіями, патентами, франчайзинг); ринок обладнання та устаткування замість ринку високотехнологічних товарів; ринок науково-технічних послуг (інжиніринг, нові форми інвестицій, лізинг).

4. Узагальнено і систематизовано специфічні особливості міжнародного технологічного обміну щодо комерційних форм, тобто торгівлі технологією як товаром: форми і методи запропоновано класифікувати на основі визначення терміну отримання виручки від реалізації для вибору оптимального і найбільш ефективного варіанту, виходячи з комерційних і політичних ризиків на ринку країни, на якому планується продаж, відзначається можливість неодноразового продажу нематеріалізованої технології і вплив цього факту на прибуток, сучасні тенденції до укладання комплексних угод на продаж.

5. Ефективність інтеграції України в систему міжнародного технологічного обміну повинна розглядатися не тільки на рівні держави, але і на рівні окремих підприємств, для чого розроблено метод визначення економічного ефекту від продажу технології на зовнішній ринок згідно з класифікацією угод на продаж або купівлі технології в результаті співставлення витрат на виробництво та НДДКР та виручки від реалізації з урахуванням валютної ефективності, специфічних особливостей торгівлі технологією як товаром, сучасних тенденцій обліку зовнішньоекономічної діяльності. На її основі розроблено модель прийняття рішення щодо виду експортної угоди на продаж технології.

6. Важливе значення в сучасних умовах має правильний добір технологій для їх імпортування в Україну, для отримання ефекту від міжнародного технологічного обміну. Для вирішення цього завдання автором розроблено пропозиції щодо визначення ефекту від імпорту технології в рамках методики визначення ефективності впровадження інноваційного або інвестиційного проекту з урахуванням в розрахунку необхідних капіталовкладень валютної ефективності.

Публікації автора:

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Дидченко О.И. О необходимости развития малого бизнеса в научной сфере Украины // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2003. - № 2(6). – С. 52-55. (0,42 д.а.).

2. Дідченко О.І. Структура та динаміка розвитку світового ринку технологій // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 177. – Т.2. - С. 447-454. (0,75 д.а.).

3. Дідченко О.І. Щодо інтеграції України до міжнародного технологічного обміну // Сборник научных трудов “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Ч.1. – С. 169-171. (0,45 д.а.).

4. Дидченко О.И. О необходимости внедрения интегрированного маркетинга на машиностроительных предприятиях. // Вісник технологічного університету Поділля. – Хмельницький: 2002. - № 4 - Ч.2, Т.2, – С. 66 – 69. (0,39 д.а.).

5. Дідченко О.І. Про становище експортного потенціалу машинобудівного комплексу України // Вісник Технологічного університету Поділля. – Хмельницькій, 2002. - Ч.1: “Економічні науки”. – С. 204-209. (0,44 д.а.).

6. Дидченко О.И. Проблемы инвестиционного процесса на территориях СЕЗ // Сборник научных трудов “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. – Донецк: ДонНУ, 2002. – Ч. 2. – С. 511-513. (0,43 д.а.).

7. Паршиков А.М., Дидченко О.И. Социально-экономические аспекты функционирования свободных экономических зон // Збірник наукових праць “Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних умовах”. – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 2001. - Т.2 – С. 129-133. (0,40 д.а./0,19 д.а.).

Особистий внесок здобувача: аналіз функціонування існуючих в Україні СЄЗ та їх вплив на поліпшення соціально-економічного становища в депресивних регіонах.

8. Паршиков О.М., Дідченко О.І. Про ефективність інвестування територій пріоритетного розвитку // Економіка України. – К.: Преса України, 2002. – № 3. – С. 82-84. (0,39 д.а./0,22 д.а.).

Особистий внесок здобувача: аналіз впливу пільгового режиму господарської діяльності на розвиток виробництва на територіях пріоритетного розвитку на прикладі Маріуполя.

Публікації в інших виданнях

9. Дидченко О.И. О современном состоянии научно-технического потенциала Украины // Механизм регулирования экономики. – Сумы: Сумской государственный университет, 2003. - № 1. – С. 79-87. (0,71 д.а.).

10. Дідченко О.І. Участь України в міжнародній торгівлі патентами та ліцензіями: проблеми та перспективи // Прометей: Региональный сборник научных трудов по экономике. – Донецк: ООО “Юго-Восток”, 2003. – Вып. 12. – С. 369-378. (0,45 д.а.).