Анотація до роботи:

Погорілий А.О. Економічна ефективність виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико–методологічних і практичних засад економічної ефективності виробництва картоплі. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально–економічної сутності поняття “економічна ефективність” виробництва стосовно продукції рослин-ництва; виявлення основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизація показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; адаптація стосовно галузі картоплярства і різних організаційно–господарських структур методики факторного аналізу та розроблення авторської економіко–математичної моделі програмування економічної ефективності виробництва картоплі, а також формулювання основних напрямів збільшення її валових зборів при менших виробничих витратах.

Здійснено впровадження основних результатів дисертаційної роботи у практику, що сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва картоплі.

В дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання, що полягає в наступному: поглибленні соціально–економічної сутності поняття “економічна ефективність виробництва” стосовно продукції рослинництва; виявленні основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизації показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; адаптації стосовно галузі картоплярства і різних організаційно–господарських структур методики факторного аналізу та розробленні авторської економіко–математичної моделі програмування економічної ефективності виробництва картоплі, а також формулюванні основних напрямів збільшення її валових зборів при менших виробничих витратах.

1. Картопля є одним з основних продуктів харчування населення та сировиною для переробної промисловості, продукти переробки якої використовуються не лише в продовольчих цілях, а й в текстильній, консервній, м’ясо–молочній, паперовій, хімічній та інших галузях промисловості. З агротехнічної точки зору картопля є одним із найкращих попередників для інших сільськогосподарських культур.

2. Незважаючи на важливість розвитку картоплярства з погляду забезпечення населення продуктами харчування, а переробної промисловості – сировиною, в період формування ринкових відносин у галузі відбулися значні, здебільшого негативні зміни. В першу чергу це – реструктуризація посівів картоплі, їх концентрація в особистих селянських господарствах, що привело до значного погіршення фітосанітарного стану посівів культури; відсутності сортооновлення і сортозаміни; відмови від прогресивних технологій вирощу-вання тощо. Виробництво картоплі має переважно дрібнотоварний характер і спрямоване в першу чергу на самозабезпечення сільських сімей.

3. Основними причинами відмови сільськогосподарських підприємств від ведення галузі картоплярства є: висока трудомісткість вирощування даної культури; збитковість галузі протягом значного періоду часу; низький рівень агротехніки вирощування картоплі, що знаходить відображення в низькому рівні її урожайності. Одночасно отримані в групі обстежених сільськогоспо-дарських підприємств кінцеві показники ефективності виробництва картоплі з урахуванням забезпеченості даних господарств виробничими і трудовими ресурсами свідчать про високі потенційні можливості галузі.

4. В умовах поглиблення ринкових відносин, зокрема приватизації землі та майна, виникає потреба в перегляді й удосконаленні методичних підходів до визначення економічної ефективності сільського господарства в цілому та картоплярства зокрема. При визначенні сукупного ресурсного потенціалу господарств та його впливу на ефективність виробництва картоплі необхідно включати до його складу, крім матеріальних і трудових ресурсів, землю за її вартісною оцінкою. Це сприяє більш поглибленому й об’єктивному дослідженню економічної ефективності галузі у виробничих формуваннях різних форм власності та господарювання

5. З метою комплексної оцінки економічної ефективності виробництва картоплі доцільно використовувати розроблену нами систему показників, яка включає показники ефективності використання ресурсів: землі, основних засобів виробництва, оборотних засобів, трудових ресурсів; а також загальних показників ефективності – собівартість продукції, прибутковість та рентабель-ність виробництва.

6. Для визначення впливу на собівартість картоплі урожайності та витрат на насіннєвий матеріал, оплату транспортних послуг, заробітної плати, паливно-мастильних матеріалів, амортизаційних нарахувань тощо слід використовувати адаптовану нами стосовно галузі картоплярства методику факторного аналізу ефективності виробництва культури.

7. Основними напрямами інтенсифікації картоплярства є впровадження у виробництво сучасних технологій вирощування, збирання та зберігання картоплі, широке використання добрив та засобів захисту рослин, удосконалення системи насінництва. В умовах досліджуваної зони вирощувати картоплю потрібно за енергозберігаючою технологією, яка забезпечує значне зростання урожайності, прибутковості і рентабельності виробництва картоплі та зниження її собівартості.

8. Необхідно відновити систему забезпечення як сільськогосподарських підприємств, так і особистих селянських господарств якісним насіннєвим матеріалом. Впровадження у виробництво нових, високопродуктивних сортів картоплі забезпечує підвищення її урожайності, зниження собівартості виробництва і в кінцевому підсумку нарощування загальної ефективності галузі.

9. В сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах Київської області найбільш оптимальним варіантом використання органічних і мінеральних добрив, з погляду їх впливу на врожайність картоплі, кінцеву собівартість продукції, прибутковість і рентабельність виробництва, є внесення на фоні 50 т гною 60 кг діючої речовини мінеральних добрив.

10. Для прогнозування кінцевих показників ефективності вирощування картоплі доцільно використовувати розроблену нами економіко–математичну модель. Вона дозволяє на основі поєднання декількох варіантів агротехнічних факторів, що проявляються в урожайності картоплі, з різними рівнями забезпеченості виробників матеріальними та трудовими ресурсами, які виражені у вартісній формі, здійснювати програмування собівартості, прибутковості та рентабельності виробництва картоплі. Встановлені та рекомендовані оптимальні варіанти поєднання вищезазначених факторів.

Публікації автора:

1. Погорілий А.О. Економічна ефективність вирощування картоплі в особистих підсобних господарствах населення // Економіка АПК. – 2002. – №1. – С. 81–83.

2. Погорілий А.О. Економічна ефективність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. – 2002. – №4. – С. 90 – 94.

3. Погорілий А.О. Погорілий С.О. Собівартість виробництва картоплі // Економіка АПК. – 2002. – №8. – С. 89–96. Особистий внесок: розробка методики факторного аналізу, оцінка стану собівартості виробництва картоплі на матеріалах господарств різних форм власності і господарювання Київської області.

4. Погорілий А.О. Програмування ефективності виробництва картоплі // Економіка АПК. – 2003. – №3. – С. 91–95

5. Погорілий А.О. Ефективність застосування добрив при вирощуванні картоплі в умовах Лісостепу України // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Вінниця. 2002. – С. 28–29.