З урахуванням фактичного породного складу плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму планомірно мають відтворюватися насадження в обсязі 6,6 % до площі у плодоносному віці, а фактично в 1997-2000 рр. цей показник не перевищував 0,5%, що в 12 разів нижче нормативу.
Основна причина такого стану - відсутність капітальних вкладень (інвестицій). Більшість садівничих господарств не має внутрішніх нагромаджень коштів на відтворення насаджень. Не виділяються і державні асигнування на створення багаторічних насаджень. Обсяг капітальних вкладень на ці цілі в останні роки не перевищує 18,4% потреби. 2. В умовах формування ринкових відносин, зокрема приватизації землі і майна, змінюються методичні підходи до визначення економічної ефективності капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень. При визначенні коефіцієнта ефективності цих капітальних вкладень і строку їх окупності важливо враховувати ефективність використання землі за її вартісною оцінкою, а також і грошові потоки за роки продуктивного використання насаджень, зокрема амортизаційні відрахування з їх балансової вартості. 3. На підставі економічної оцінки типів насаджень плодових культур у стаціонарних технологічних дослідах КДСІС УААН виявлена висока ефективність продуктивного використання шпалерно-карликового яблуневого саду, а також його варіанту “штамбова піраміда”. Середній строк трансформації капітальних вкладень у діючі основні засоби виробництва в шпалерно-карликовому саду становить 2,2, безопорно-карликовому саду - 1,8 року, а строк окупності капітальних вкладень - відповідно 4,4 і 3,4 роки. 4. За основними показниками економічної ефективності вирощування в дослідах лабораторії селекції та виробничому сортовипробуванні насаджень КДСІС УААН виділено для поширення у виробництві такі сорти: яблуні - Таврія, Аврора кримська, Передгірне, Кримське, Голден Делішес, Янтарне, Салют, груші - Марія, Ізюминка Криму, Якимовська, Ізумрудна. На основі економічної оцінки імунних сортів яблуні до грибкових захворювань, як Прима, Гевін, Редфрі встановлена значна економія виробничих витрат при їх вирощуванні. 5. Серед плодових культур у сільськогосподарських підприємствах Криму за даними 1996-2000 рр. за економічною ефективністю виділяються груша і персик, перевищуючи за прибутком з 1 га яблуню в 2 і сливу в 3 рази. Поглиблювати зональну спеціалізацію шляхом зосередження вирощування по зонах таких культур: Степ - яблуня, груша, слива, абрикос; Передгір'я - груша, яблуня, персик, черешня; Південнобережна - груша, персик. 6. Основними джерелами формування капітальних вкладень (інвестицій) на створення плодових і ягідних насаджень будуть: формування внутрішньогосподарських інвестицій та їх раціональне використання; формування амортизаційного фонду на основі щорічних амортизаційних відрахувань з балансової вартості плодових і ягідних насаджень і його використання за прямим призначенням; державна підтримка садівництва у формі виділення щорічних бюджетних асигнувань і введення пільгових банківських кредитів; збереження в ближчій перспективі передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України (29.06.1999 р. №1670) 1% збору коштів від реалізації алкогольних напоїв і пива на розвиток садівництва, виноградарства і хмільників; залучення іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств з промислової переробки плодів і формування зон виробництва сировини. 7. Для умов Криму рекомендується така структура породного складу плодових і ягідних насаджень: у всіх категоріях господарств - зерняткові - 44,7%, кісточкові - 42,9%, горіхоплідні - 2,7%, ягідні – 9,7%; у сільськогосподарських підприємствах, розміщених в приміських зонах - зерняткові - 61,7%, кісточкові - 25,4 %, горіхоплідні - 5,8%, ягідні - 7,1%; в зонах великих плодопереробних підприємств - зерняткові - 49,6 %, кісточкові - 40,7 %, ягідні - 9,7 %. 8. Програмою розвитку садівництва в АР Крим валове виробництво плодів і ягід у всіх категоріях господарств передбачено у 2010 р. в обсязі 540,0 тис. т, в тому числі за напрямками використання: для споживання у свіжому виді - 330 тис., на промислову переробку 150,0 тис. т, на експорт - 60,0 тис. т. У сучасних умовах ефективнішими є садівницькі формування, що формуються за типом агропромислових підприємств з такими основними параметрами: рівень спеціалізації галузі садівництва - 80%, площа плодоносних насаджень –600 га. |