Анотація до роботи:

Булуй О.Г. Економічна ефективність діяльності сільськогосподарських кооперативів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2007.

Дисертація присвячена розробці теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку сільськогосподарських кооперативів, визначенню їх економічної ефективності.

На основі теоретичних узагальнень уточнено визначення кооперації, розглянуто ідентифікаційні ознаки кооперативів, організаційно-економічні передумови їх становлення й розвитку, запропоновано методику розрахунку ефективності діяльності обслуговуючих кооперативів. Визначено тенденції формування та функціонування кооперації в аграрній сфері у сучасних умовах, проведено комплексну оцінку результатів діяльності виробничих та обслуговуючих кооперативів з метою виявлення можливих резервів підвищення ефективності діяльності, а також обґрунтовано пропозиції й рекомендації щодо подальшого розвитку сільськогосподарської кооперації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до визначення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських кооперативів, що сприятиме виявленню резервів зростання продуктивності й ефективності їх діяльності.

1. Системоутворюючим фактором відродження аграрної сфери є кооперація. Дослідженнями встановлено, що на основі її синергетичної складової та розширення сфери впливу сільськогосподарських товаровиробників забезпечується реалізація їх економічних інтересів і досягнення взаємовигідної мети за рахунок справедливого розподілу одержаного доходу. Тому доцільним буде розгляд її як сукупності трьох складових: 1) як систему ведення господарства, що передбачає взаємодопомогу сільськогосподарських товаровиробників для задоволення їх економічних потреб; 2) як організаційно-правову форму підприємства особливого типу; 3) як спосіб раціонального поєднання всіх складових виробництва сільськогосподарської продукції та відповідних маркетингових ланцюгів, що передбачає досягнення синергетичного ефекту за рахунок спільної діяльності учасників об’єднання.

2. З метою визначення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських кооперативів пропонується розглядати її не лише як співвідношення отриманих результатів із витратами, а значно ширше – як категорію, що характеризує виробничі відносини з приводу максимального задоволення потреб членів кооперативу в необхідних послугах за умов економії живої та уречевленої праці. Розрахунок таких комплексних показників ефективності функціонування кооперативів доцільно здійснювати на основі методу аналізу оболонки даних з використанням оптимізаційної задачі, яка забезпечує врахування всіх виробничих ресурсів обслуговуючих кооперативів та отримання необхідних показників ефективності, розрахованих без прямого використання прибутку.

3. На ефективність функціонування виробничих кооперативів в пореформений період значною мірою вплинули їх гірші “стартові” умови у порівнянні з іншими формами господарювання на селі. За результатами дослідження виявлено, що у 70% випадках виробничі кооперативи були створені на базі колективних сільськогосподарських підприємств, які мали гірший фінансово-економічний стан (зношені виробничі фонди, незадовільний стан дебіторської та кредиторської заборгованості, низький рівень платоспроможності) у порівнянні з іншими новоствореними підприємствами.

4. Протягом періоду дослідження відзначається скорочення кількості виробничих кооперативів у Житомирській області. Незважаючи на складні економічні умови в аграрній сфері, сільськогосподарські виробничі кооперативи зберігають тенденцію до стабільного господарювання та підвищення ефективності діяльності. За період з 2003 р. по 2005 р. вони забезпечили зростання продуктивності праці на 88%, рівня фондовіддачі – на 95%, рівень рентабельності досяг 3,2%, а також отримано позитивні результати у галузі тваринництва, а саме прибутковість галузі в цілому.

5. Значним резервом підвищення рівня прибутковості є покращання використання виробничих ресурсів. На розмір прибутку найбільше впливають витрати на оплату праці (коефіцієнт регресії 2,28), адміністративні та виробничі витрати (коефіцієнти регресії відповідно -1,82 та -0,19). Тому основними напрямами підвищення ефективності господарювання виробничих кооперативів є оптимізація існуючої структури виробничих фондів, підвищення ролі менеджменту, посилення маркетингової діяльності, мотивації праці, інформаційно-консультативного забезпечення, участь у інтеграційних процесах.

6. Впродовж останніх років спостерігається пожвавлення розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Найбільшого поширення набули багатофункціональні, маркетингові та сервісні кооперативи. Незважаючи на зростання кооперативного сегменту інфраструктури аграрного ринку та усвідомлення сільськогосподарськими товаровиробниками об’єктивної необхідності його формування, цей процес стримується недовірою з боку сільськогосподарських товаровиробників, слабкою їх інформованістю і нерозумінням принципів кооперації, незадовільним станом матеріально-технічного забезпечення кооперативів, відсутністю стартового капіталу у сільськогосподарських товаровиробників, недостатньою державною підтримкою кооперативних відносин на селі тощо.

7. Економічну ефективність діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів слід визначати як добуток технічної та аллокативної ефективності. За допомогою показників технічної ефективності визначається продуктивність використання виробничих ресурсів, а аллокативної – ефективність їх розміщення за критерієм мінімізації витрат. В сучасних умовах низькі показники технічної ефективності обслуговуючих кооперативів обумовлені нераціональним використанням виробничого потенціалу. Значно менша диференціація кооперативів спостерігається за показником аллокативної ефективності. Це є свідченням того, що розміщення ресурсів здійснюється більшістю кооперативів з наближенням до оптимального за даних умов господарювання. Загальне підвищення ефективності господарювання у більшості обслуговуючих кооперативів можливе на 67-99%. Визначення ефективності за методом оболонки даних дозволяє також оцінити можливості зменшення витрат в цілому та по кожному окремому виду ресурсів.

8. Впровадження розробленої економіко-математичної моделі оптимізації надання послуг обслуговуючими кооперативами дозволить підвищити економічну віддачу всіх складових виробничого потенціалу в середньому в
   1,5-2 рази. При цьому поряд з економічними інтересами суб’єктів господарювання будуть вирішені проблеми розвитку соціальної та екологічної сфери суспільного життя, які є запорукою розвитку підприємств аграрного сектора економіки.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Суліменко Л. А., Булуй О. Г. До питання щодо кооперації // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2004. – № 1. – С. 209-214. – 0,33/0,2 д.а. (Автором визначено місце кооперації в інфраструктурі Житомирської області).

2. Булуй О. Г. Проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарської кооперації в Житомирській області // Агроінком. – 2006. – № 2. – С. 24-27. – 0,26 д.а.

3. Булуй О. Г. Роль обслуговуючої кооперації у розвитку аграрних відносин у Житомирській області // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2006. – № 3-4. – С. 125-131. – 0,4 д.а.

4. Булуй О. Г. Особливості формування сільськогосподарських виробничих кооперативів трансформаційного періоду // Агроінком. – 2006. – № 11-12. – С. 43-45. – 0,3 д.а.

5. Бродський Ю. Б., Булуй О. Г. Оцінка економічної ефективності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2007. – № 1. – С. 210-217. – 0,38/0,25 д.а. (Автором обґрунтовано особливості визначення ефективності діяльності обслуговуючих кооперативів).

В інших виданнях:

1. Зіновчук В. В., Бродський Ю. Б., Булуй О. Г. Методика оцінки ефективності функціонування обслуговуючих кооперативів // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: Доп. Міжнар. симпозіуму. – Житомир: Вид-во «ДВНЗ “Державний агроекологічний університет”», 2007. – С. 102-112. – 0,61/0,2 д.а. (Автором викладено методику визначення економічної ефективності діяльності обслуговуючих кооперативів та підходи до розрахунку відповідних показників).

2. Булуй О. Г. Закономірності діяльності маркетингових та постачальницьких кооперативів в агробізнесі // Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах: Доп. Міжнар. наук. конф. – Херсон: Вид-во Айлант, 2007. – С. 82-89. – 0,44 д.а.

3. Булуй О.Г. Мотиваційний механізм функціонування кооперативів // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Мат. міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчен., маг. та аспір. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. – С. 135-138. – 0,26 д.а.

4. Булуй О.Г. Оцінка окремих положень організації та функціонування сільськогосподарських виробничих кооперативів // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Мат. другої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчен. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2006. – С. 86-88. – 0,24 д.а.