Анотація до роботи:

Лобойко Ю.В. Еколого-цитогенетичний моніторинг при вирощуванні коропа в рибницьких ставах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 – рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2002.

Робота присвячена вивченню змін цитогенетичних, гематологічних та біохімічних показників соматичних клітин органів та крові у коропа різних вікових груп під впливом гідрохімічних чинників водного середовища, розробці та вдосконаленню на цій основі методів еколого-цитогенетичного моніторингу водних екосистем та цитогенетичних порушень в організмі коропа.

Зокрема, за результатами досліджень вперше отримано дані про мітотичну активність та аномальні відхилення соматичних клітин нирок, селезінки, кишечника та зябер коропа залежно від умов вирощування, встановлено каріотип коропа в різних господарствах.

Також вперше отримано дані про цитогенетичні порушення еритроцитів крові риб під впливом гідрохімічних чинників, за допомогою мікроядерного тесту встановлено вірогідні зміни рівня еритроцитів з мікроядрами, досліджено загальні закономірності вікових змін гематологічних показників та змін вмісту загального білка і окремих білкових фракцій у сироватці крові коропа.

Встановлено корелятивні зв'язки між цитогенетичними, гідрохімічними та гематологічними показниками.

1. Аналіз гідрохімічного режиму ставів двох рибницьких господарств у різних зонах Львівської області показав, що в цілому він відповідав вимогам, необхідним для вирощування коропа. Проте в ставах господарства “Стрий”, розташованих в передгірській зоні, виявлені значні відхилення від нормативних значень: більший вміст амонійного азоту (до 4,8 мг N/л), нітритів (до 0,3 мг N/л), нітратів (до 10,5 мг N/л) та менший вміст розчиненого у воді кисню (до 4,1 мг О₂/л). У ставах господарства “Великий Любінь”, розташованих у рівнинній зоні, гідрохімічні показники знаходились у межах норми.

2. Рибопродуктивність ставів при вирощуванні цьоголіток і дволіток коропа у ставах господарства “Великий Любінь” була відповідно на 10% і 8,6% більша, ніж у ставах господарства “Стрий”. Морфометричними дослідженнями коропа вирощеного в цих господарствах встановлено, що маса, довжина та коефіцієнт вгодованості були більші в риб господарства “Великий Любінь”.

3. У коропів у ставах господарства “Стрий” виявлена менша мітотична активність та порушення перебігу фаз мітозу в соматичних клітинах органів, а також більша кількість аномальних мітозів, ніж у риб господарства “Великий Любінь”.

4. При проведенні хромосомного аналізу соматичних клітин нирок коропа встановлено, що каріотип 2n = 98-100 хромосом. Кількість хромосомних аберацій у клітинах нирок риб у господарстві “Стрий” була значно більша, ніж риб у господарстві “Великий Любінь”: у цьоголіток – на 33,3%, у однорічок – на 27,3%, у дволіток – на 36,0%.

5. У різних вікових груп коропа в обох господарствах виявлені мікроядра в еритроцитах крові. Їх кількість у риб господарства “Стрий” була більша, ніж у риб господарства “Великий Любінь”: у цьоголіток – на 17,1%, у однорічок – на 5,1%, у дволіток – на 11,7%.

6. При погіршенні нормативних показників гідрохімічного режиму у ставах спостерігалося підвищення резистентності еритроцитів і гематокриту та зниження забезпеченості гемоглобіном крові риб різних вікових груп.

7. Виявлена залежність вмісту окремих білкових фракцій в сироватці крові цьоголіток, однорічок та дволіток від екологічних умов у ставах. Зокрема, виявлено менше альбуміново-глобулінове відношення в сироватці крові риб у господарстві “Стрий”, що обумовлено більшим вмістом -, -, -глобулінових фракцій.

8. На основі проведених досліджень встановлено середні та тісні корелятивні зв'язки між кількістю мікроядер в еритроцитах крові і гідрохімічними показниками, кількістю та резистентністю еритроцитів, кількістю гемоглобіну.

Публікації автора:

1. Лобойко Ю.В., Секретарюк К.В., Шемчук В.Р., Пилипець А.З. Еколого-морфофізіологічний моніторинг при вирощуванні коропа // Сільський господар. – 1999. – №11-12. – С. 45-46.

2. Лобойко Ю.В., Секретарюк К.В. Цитогенетичні і гістохімічні дослідження нирок, селезінки і зябер однорічки коропа // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – Львів, – 1999. -Т.1,№4.-С. 118-121.

3. Секретарюк К.В., Лобойко Ю.В. Еколого-цитогенетичний моніторинг при вирощуванні коропа у рибницьких ставках // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. – Львів, 2000. -Т.2,№2.-Ч.4.-С. 126-129.

4. Лобойко Ю.В. Цитогенетична та біохімічна мінливість коропа в залежності від водної екосистеми ставів // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – 2000. – Т.1. – В.8. – С.157-160.

5. Лобойко Ю.В. Порівняльна оцінка гідрохімічних показників рибницьких господарств Львівської області // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – 2000. – Т.2, №3-4. – С. 126-129.

6. Лобойко Ю.В., Секретарюк К.В. Частота виявлення мікроядер в еритроцитах крові коропа // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – 2001. – Т.З, №2. – С. 95-97.

7. Секретарюк К.В., Лобойко Ю.В. Спонтанні хромосомні мутації соматичних клітин в нормі у коропа (Cyprinus carpio L.) // Праці міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми аквакультури і функціонування водних екосистем”. – Київ: Інститут рибного господарства. – 2002. – С. 124-125.

8. Лобойко Ю.В. Каріотип та рівень спонтанних аберацій хромосом коропа (Cyprinus carpio L.) // Рибне господарство. – 2000. – № 61. – С. 27-30.