Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Мікробіологія


Олішевська Сніжана Вікторівна. Еколого-систематична характеристика та біологічна активність мікроскопічних грибів, виділених із забруднених важкими металами грунтів України : дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Олішевська С.В. Еколого-систематична характеристика та біологічна активність мікроскопічних грибів, виділених із забруднених важкими металами ґрунтів України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ, 2005.

Вивчено вплив іонів важких металів на видовий склад ґрунтових мікроскопічних грибів; досліджено резистентність, хемотропічні реакції та сорбційну здатність мікроміцетів щодо іонів міді, а також деструкцію бетону мітоспоровими грибами.

Виділено та ідентифіковано 119 видів 52 родів (420 штамів) мікроскопічних грибів, серед них виявлено 3 нових для мікобіоти України види та 12 рідкісних видів. У найбільш забруднених важкими металами ґрунтах кількість темнозабарвлених мікроміцетів становила 40 – 42,5%, тоді як у ґрунтах заповідників – 13,3 – 24,1 %.

Мікроскопічні гриби нами умовно розподілено на високо резистентні, резистентні, чутливі та надчутливі до іонів міді. За допомогою модифікованого нами методу агарових блоків виявлено 15 штамів, що направлено росли до 2 – 10 мМ Cu2+, два – негативно тропічних та 17 штамів, які на 3 – 4-ту добу припиняли ріст у напрямку до іонів міді. Вперше розроблена модельна система, яка дала змогу встановити відстань (4 см), на якій швидкість радіального росту видів рр. Fusarium і Trichoderma достовірно зменшувалась у 1,5 – 2 рази при дії іонів міді у концентраціях 6 – 10 мМ.

Виявлено 4 найактивніших сорбенти іонів міді: Cladosporium cladosporioides (штами 77 і 716) і Stachybotrys chartarum (штами 357 і 424), сорбційна здатність яких знаходилась у межах 71,4 – 83,6 %.

Найактивнішими біодеструкторами бетону були Cladosporium cladospoioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42, які продукували органічні кислоти і вилужували Сa2+, Si4+, Al3+і Fe3+ зі зразків бетону.

1. Виділено та ідентифіковано 119 видів 52 родів (420 штамів) мікроскопічних грибів. Серед них виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasіnospora retispora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів.

2. У забруднених важкими металами ґрунтах спостерігали промислову меланізацію мікобіоти – кількість темнопігментованих видів мікроскопічних грибів становила 40 – 42,5 %.

3. За критерієм швидкості радіального росту 34 штамів 22 видів 12 родів грибів на агаризованому середовищі Чапека з концентрацією іонів міді 2 – 10 мМ Cu2+ виявлено 11 високорезистентних, 13 резистентних, 8 чутливих і 2 надчутливих штамів до іонів міді. Резистентність мікроскопічних грибів до іонів міді проявлялась на видовому та штамовому рівнях і залежала від концентрації металу та наявності поживних речовин у середовищі.

4. За допомогою модифікованого нами методу агарових блоків серед досліджених 34 штамів 22 видів 12 родів мікроскопічних грибів виявлено 15 штамів, що направлено росли та частково колонізували агарові блоки з 2 – 10 мМ Cu2+, 2 – негативно тропічних та 17 штамів, які на 3 – 4-у добу припиняли ріст у напрямку до агарових блоків з іонами міді. Хемотропічні реакції мікроскопічних грибів до іонів міді проявлялись на штамовому рівні і залежали від складу поживного середовища і концентрації іонів міді.

5. Вперше розроблена та запропонована модельна система, яка дала змогу встановити відстань (4 см), на якій швидкість радіального росту видів рр. Fusarium і Trichoderma достовірно знижувалась в 1,5 – 2 рази за умов дії іонів міді у концентраціях 6 – 10 мМ Cu2+.

6. Негативна дія іонів міді на мікроскопічні гриби проявлялась у зниженні швидкості їх росту та морфологічних змінах міцелію, а саме: у формуванні щільних міцеліальних тяжів у Alternaria alternata 72, Aspergillus ochraceus 278 і Trichoderma harzianum 141 та порушенні характеру галуження (утворенні “відьминих мітел”) у Fusarium oxysporum 137 і A. ochraceus (штами 48 і 278).

7. В результаті скринінгу 72 штамів 29 видів 16 родів мікроскопічних грибів, виділених із сучасних і стародавніх ґрунтів, виявлено найактивніші сорбенти іонів міді: Cladosporium cladosporioides (штами 77 і 716) та Stachybotrys chartarum (штами 357 і 424), сорбційна здатність яких становить 71,4 – 83,6 %.

8. Найактивнішими біодеструкторами бетону серед досліджених мітоспорових грибів були Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42, які продукували органічні кислоти та вилужували Сa2+, Si4+, Al3+і Fe3+ зі зразків бетону.

Публікації автора:

1. Олишевская С.В., Фомина М.А., Кадошников В.М., Подгорский В.С. Выщелачивание кальция, кремния, алюминия и железа при росте микромицетов в присутствии измельченного бетона в условиях глубинного культивирования // Мікробіол. журн. – 2004. – Т.66, № 6. – С. 64-72. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження по вивченню впливу подрібненого бетону на накопичення біомаси мікроміцетами, продукування ними органічних кислот та вилужування хімічних елементів із бетону).

2. Фоміна М.О., Олішевська С.В., Кадошніков В.М., Злобенко Б.П., Підгорський В.С. Колонізація і деструкція бетону мітоспоровими грибами у модельному експерименті // Мікробіол. журн. – 2005. – Т.67, № 2. – С. 96-104. (Здобувачем особисто модифіковано метод агарових блоків для вивчення деструкції бетону мітоспоровими грибами, проведені експериментальні дослідження та здійснено аналіз отриманих результатів).

3. Олішевська С.В., Захарченко В.О. Мікобіота ґрунту історично-археологічного заповідника “Ольвія” Миколаївської обл. (Україна) // Укр. ботан. журн. – 2004. – Т. 61, № 6. – С. 57-64. (Здобувач брала участь у виділенні та ідентифікації мікроскопічних грибів, аналізі одержаних результатів).

4. Олішевська С.В., Захарченко В.О., Артишкова Л.В., Жданова Н.М. Деякі еколого-фізіологічні особливості мікроскопічних грибів, виділених з ґрунтів, забруднених іонами міді // Вісник Одеського нац. ун-ту. Сер. Біологія. – 2005. – 10, № 3. – С. 287-292 (Здобувачем особисто модифіковано метод агарових блоків для вивчення хемотропічних реакцій мікроміцетів до іонів міді. Автором самостійно досліджено резистентність мікроскопічних грибів до іонів міді).

5. Олішевська С.В., Фоміна М.О., Манічев В.Й. Сорбція іонів міді мікроскопічними грибами, виділеними із забруднених важкими металами сучасних та археологічних ґрунтів України // Доповіді АН України. – 2005. – № 12. – С. 170-174. (Здобувачем особисто здійснено скринінг активних біосорбентів іонів міді серед 72 штамів 29 видів 16 родів мікроскопічних грибів).

6. Кадошников В.М., Олишевская С.В., Маничев В.И. Микрофлора в современных и древних почвах промышленных зон Украины // Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы-биофилы в окружающей среде: Докл. конф. Том 1 – II Междунар. научно-практич. конф., 16 –17 октября 2002 г., Семипалатинск, Казахстан. – С. 245-249.

7. Кадошников В.М., Олишевская С.В., Фомина М.А., Соботович Э.В., Яценко В.Г., Гречановская Е.Е. Биодеструкция бетонных контейнеров в результате жизнедеятельности почвенных микромицетов // Биотехнология – состояние и перспективы развития: Сб. тез. – 1-ый Междунар. Конгресс, 14 – 18 октября 2002 г., Москва, Россия.– С. 315-316.

8. Олішевська С.В., Фоміна М.О., Кадошніков В.М. Біодеструкція бетонних контейнерів для зберігання і захоронення радіоактивних відходів як результат життєдіяльності грунтових мікроміцетів // Біологічні дослідження молодих вчених на Україні: Зб. тез. Вип. 1 – ІІ Всеукр. Конф. студ. та асп., вересень 2002 г., Київ, Україна. – С. 34-35.

9. Олишевская С.В., Маничев В.И., Захарченко В.А., Артышкова Л.В. Влияние тяжелых металлов на микобиоту почв Запорожской области // Биология – наука XXI века: Сб. тез. – 7-я Пущ. шк.-конф. молодых учен., 14 – 18 апреля 2003 г., Пущино, Россия. – С. 286-287.

10. Олишевская С.В., Фомина М.А., Кадошников В.М. Деструкция бетона под воздействием микромицетов // Биология – наука XXI века: Сб. тез. – 8-я Пущ. шк.-конф. молодых учен., 17 – 21 мая 2004 г., Пущино, Россия. – С. 157.

11. Олишевская С.В., Захарченко В.А., Маничев В.И., Жданова Н.Н. Тяжелые металлы как фактор антропогенного воздействия на видовой состав микромицетов // Биология – наука XXI века: Сб. тез. – 8-я Пущ. шк.-конф. молодых учен., 17 – 21 мая 2004 г., Пущино, Россия. – С. 157.

12. Олишевская С.В., Захарченко В.А., Леган А.М., Маничев В.И. Сравнительная характеристика микобиоты древних и современных почв Украины, загрязненных тяжелыми металлами // Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии: Сб.тез. – Междунар. конф., 26 – 28 мая 2004 г., Минск, Беларусь. – С. 31-32.

13. Олишевская С.В., Жданова Н.Н., Маничев В.И., Леган А.Н. Изучение влияния тяжелых металлов на микобиоту почв некоторых промышленных регионов Украины // Современные проблемы загрязнения почв: Сб.тез. –Междунар. науч. конф., 24 – 28 мая 2004 г., Москва, Россия. – С. 249-251.

14. Олішевська С.В. Деякі еколого-фізіологічні особливості мікроскопічних грибів, виділених з грунтів, забруднених Cu2+ // Х з`їзд Товариства Мікробіологів України: Зб. тез., 15 – 17 вересня 2004 р., Одеса, Україна. – С. 293.

15. Олишевская С.В., Иванова Т.П., Жданова Н.Н. Тропические реакции гифальных грибов к ионам меди // Биология – наука XXI века: Сб. тез. – 9-я Пущ. шк.-конф. молодых учен., 18 – 22 апреля 2005 г., Пущино, Росия. – С. 207.

16. Олішевська С.В., Іванова Т.П. Резистентність та тропічні реакції мікроскопічних грибів до іонів міді в оточуючому середовищі // Молодь і поступ біології: Зб. тез. – Перша Міжнар. конф. студ. та асп., 11 – 14 квітня 2005 р., Львів, Україна. – С. 156-157.