Анотація до роботи:

Габчак Н.Ф. Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.04 – геоморфологія і палеогеографія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, м.Львів, 2005.

Дисертація присвячена еколого-геоморфологічному аналізу Закарпатської області. В роботі розроблена принципова схема та алгоритм еколого-геоморфологічних досліджень обласного регіону, обґрунтована система методів досліджень, розроблена структура та реалізована у системі ArcMap інформаційна система «Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області», об’єктом досліджень якої виступає геоморфосфера як басейнових, так і адміністративно-територіальних систем. Проведена інтегральна геоморфологічна оцінка басейнових та адміністративно-територіальних систем, результатом якої стала класифікація досліджуваних систем за складністю рельєфу та величиною геоморфологічного ризику. Проаналізовано масштаби змін рельєфу під впливом природокористування, поселенського навантаження, транспортної мережі та інших чинників, визначений інтегральний показник еколого-геоморфологічного стану, запропоновано систему заходів, спрямованих на покращання еколого-геоморфологічного стану території досліджень.

У дисертації вперше для території Закарпатської області дано наукове обґрунтування змісту і здійснено комплексний еколого-геоморфологічний аналіз басейнових та адміністративно-територіальних систем, який дозволив сформулювати наступні висновки:

1. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області базується на системному підході і розв’язує коло завдань, пов’язаних насамперед з оцінкою еколого-геоморфологічного стану геоморфосфери басейнових та адміністративно-територіальних систем. Пріоритетним напрямком цих досліджень виступало вивчення впливу людини на геоморфосферу території Закарпатської області, а також оцінка змін у її функціонуванні під впливом як природних, так і антропогенних факторів.

2. Обґрунтовані у роботі принципова схема та алгоритм регіонального еколого-геоморфологічного аналізу досліджуваної території, розроблена та реалізована в ArcMap інформаційна система „Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області” відображають основні етапи і кроки досліджень басейнових та адміністративно-територіальних систем регіону. Вони дозволили інтегрувати наявну інформацію про стан досліджуваних систем, прослідковувати тенденції їх змін протягом 25 років, обґрунтувати відповідну систему рекомендацій щодо управління поведінкою природних і природно-техногенних об’єктів. Такий підхід дозволив забезпечити достовірною, науково обґрунтованою інформацією про еколого-геоморфологічний стан басейнових та адміністративно-територіальних систем органи державного моніторингу довкілля та служби управління станом геосистем і природокористуванням.

3. Проведена бальна та інтегральна оцінка морфометричних особливостей рельєфу у межах адміністративно-територіальних та басейнових систем дозволила об’єднати досліджувані системи у чотири групи: 1) з простим рельєфом; 2) з складним рельєфом; 3) з дуже складним рельєфом; 4) з надзвичайно складним рельєфом. Інтергальний показник оцінки складності рельєфу адміністративно-територіальних систем змінюється від 2,22 бала до 5,21 бала, а у басейнових системах – від 2,33 бала до 4,94 бала.

4. За величиною геоморфологічного ризику виділяємо чотири групи досліджуваних систем: 1) з низьким геоморфологічним ризиком; 2) з середнім геоморфологічним ризиком; 3) з високим геоморфологічним ризиком; 4) з дуже високим геоморфологічним ризиком. Дуже високий геоморфологічний ризик встановлений у басейнових системах Тересви, Шопурки, Білої та Чорної Тиси. що лежать у межах Тячівського та Рахівського адміністративно-територіальних районів.

5. У межах Закарпатської області максимальний тиск на басейнові адміністративно-територіальні системи створюють наступні види антропогенного впливу: 1) аграрний (землеробський, тваринницький); 2) лісогосподарський; 3) поселенський; 4) промисловий; 5) гірничо-видобувний; 6) транспортний; 7) рекреаційний. У гірській частині Закарпатської області максимальний тиск зумовлює лісогосподарський, зокрема зведення лісів, що призвело до активізації сучасних геоморфологічних процесів, виникнення катастрофічних паводків, а на рівнинній - аграрний, поселенський та промисловий.

6. Аналіз розподілу інтегрального показника геоекологічної напруги стану геоморфосфери адміністративно-територіальних систем, що розрахований на основі врахування дестабілізуючих та екостабілізуючих чинників, дозволив визначити райони з практично відсутньою геоекологічною напругою, дуже слабкою, помірною, високою та дуже високою (кризовою). Порівняння цих показників станом на 1982 та 2004 рр. свідчить про зростання екологічної напруги території Закарпатської області.

7. Проведена комплексна еколого-геоморфологічна оцінка стану басейнових та адміністративно-територіальних систем з врахуванням величин інтегральних показників складності рельєфу, інтенсивності і прояву геоморфологічних процесів, геоекологічної напруги дозволила виділити та обґрунтувати для них систему екостабілізаційних заходів, зокрема протипаводкового захисту.

Публікації автора:

1. Габчак Н.Ф. Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники. - 2004. – Вип.10 (2). – С. 72-75.

2. Габчак Н.Ф. Сучасний прояв руслових процесів та специфіка протипаводкрвого захисту господарських об’єктів у басейні Тиси в межах Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – 2004. - №3. – С. 36-42.

3. Габчак Н., Дубіс Л.. Морфометричний аналіз рельєфу: історія розвитку, сучасний стан, перспективи // Вісник Львів. ун-ту. Серія георгафічна. - 2000. - Вип. 27. – С.250 – 254.

4. Габчак Н. Еколого-геоморфологічні та гідроекологічні проблеми річкових систем Закарпаття // Вісник Львів. ун-ту. Серія георгафічна. - 2004. – Вип. 30. – С.40-45.

5. Габчак Н.Ф. Оцінка флювіальних систем: наукові засади та методика // Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. „Україна наукова ‘2003”.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 26. – С.27-30.

6. Габчак Н.Ф. Антропогенна трансформація та екологічний стан річкових систем Закарпаття // Мат-ли IV міжн. наук.-практ. конф. „Наука і освіта ‘2003”.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 30. – С.9-12.

7. Габчак Н.Ф. Локалізація зсувних процесів у післяпаводковий період на території Закарпаття // Крок у майбутнє: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених .– К.: Політехніка, 2003. – С.51-53.