1.Дисертаційні дослідження проведені з застосуванням наступних методичних прийомів: статистичного, еколого-картографічного, аналітичного (атомно-адсорбційного), ландшафтно-геохімічного, математичного та методів комп'ютерної технології. 2.Урбаністичними дослідженнями в межах великих і середніх міст та суміжних територій встановлено закономірності порушення природної рівноваги, ступінь урбанізації, трансформації окремих природних компонентів, формування негативних урбопроцесів під впливом антропогенного навантаження. 3.На підставі аналізу фондових, архівних, літературних джерел та інтенсивності впливу господарської діяльності на природні комплекси в місті Луцьку виділено 6 періодів урбанізації (з 1880 до 2002 рр.); в місті Ковелі – 5 періодів (з 1771 до 2002 рр.); в місті Ківерцях – 5 періодів (з 1870 до 2002 рр.). 4.Проведено урбопромислове районування міст Луцька, Ковеля, Ківерець на підставі природно-антропогенних особливостей, промислового навантаження, щільності забудови та інвентаризаційних показників промислових комплексів. 5.Для урбокомплексних контурів одержані коефіцієнти навантаження з відношення загальної суми забруднення та суми важких металів до площі району складають відповідно для міста Луцька 302,6 та 2415,8, міста Ковеля – 185,0 та 68,3, міста Ківерець – 159,4 та 574,7; коефіцієнти з відношення індивідуальних інгредієнтів: до площі району міст Луцька, Ковеля, Ківерець Zn відповідно змінюється від 7 до 20, 12 - 18, 72 - 172; Co – від 1,6 до 2,7, 0,7 - 1,0, 5 - 11; Cu - від 1,9 до 2,4, 2,8 - 4,2, 13,8 - 32,4.; до кількості населення Луцька, Ковеля, Ківерець коефіцієнт Zn складає відповідно 0,002-0,005, 0,007-0,01, 0,02-0,06; Co – 0,0002-0,0008, 0,0004-0,0006, 0,001-0,004; Cu – 0,0002-0,0007, 0,002, 0,004-0,012. 6.В межах урбосистем Луцька виявлено негативні явища: зсувні процеси, суффозія, просадку ґрунту, підтоплення, затоплення, забруднення урбоземів, атмосфери, водойм, парково-вуличних насаджень. 7.В атмосферних опадах над урбоплощею Луцька в 22 пробах визначено: Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd. Кількість Fe змінюється в межах 0,02-0,06. Стабільні величини для Zn і Mn (0,01-0,04). В третині зразків дощової води зустрічається Cu, рідко Co; Pb і Cd в пробах не виявлено. Коефіцієнти акумуляції перевищували кларки в 1 - 4 рази. 8.У воді річки Стир виявлено Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd. Максимальний вміст характерний для Mn, величини якого коливаються від 0,01 до 0,02 мг/л. Аналогічні цифри характеризують Fe. Вміст Cu і Zn не перевищує 0,01 мг/л, Pb, Co, Cd в пробах не виявлені. Коефіцієнти акумуляції перевищують місцевий кларк в 2 рази. 9.В парково-вуличних насадженнях урбоплощ Луцька, Ковеля, Ківерець досліджено вміст наступних хімічних елементів:Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo. Вміст Mn в парково-вуличних породах міста Луцька змінювався від 1,16 до 4,12 мг/кг, Zn – від 1,43 до 1,78 мг/кг, Fe – 0,15-0,73 мг/кг сухої маси (дослідження 2000 року). В 2001 році вміст Ba в листі змінювався від 360 до 440 мг/кг, Sr – 290-390 мг/кг, Fe – 95-199 мг/кг сухої маси, цифрові показники Zn складали 19-27,6 мг/кг, Cu – 2,6-6,9 мг/кг сухої маси. Вміст Zn в парково-вуличних насадженнях Ковеля і Ківерець відповідно складав 19 - 29,3 мг/кг, Cu – 2,6 – 6,9 мг/кг, Pb – 1,8 – 2,8 мг/кг, Cd – 0,07-0,13 мг/кг сухої маси. Коефіцієнти акумуляції антропогенних полютантів в листі парково-вуличних порід у Луцьку перевищують місцеві кларкові величини в 0,5-8,1 рази, Ковелі – 1,1-2,7, Ківерцях – 1,2-2,9 рази. 10.Відображено поширення інгредієнтів в межах міських територій Луцька, Ковеля, Ківерець діаграмним та картограмним методом і встановлено урбоплощі з найвищим рівнем забруднення, де кожний інгредієнт характеризується власними закономірностями акумуляції. Найвищий рівень забруднення переважної більшості інгредієнтів приурочений до зон концентрації промислових об'єктів та інтенсивної господарської діяльності. 11.Протягом 2000-2002 років проведена екологічна оцінка стану урбоземів міст на підставі вмісту 24 хімічних елементів. Встановлено, що найбільшою акумулятивною інтенсивністю в урбоземах Луцька характеризується Ti, Ba, Sr (310 - 1400 мг/кг грунту). Наступні місця займають Mn, Cr, V з вмістом від 13 до 94 мг/кг грунту. Коефіцієнти акумуляції, які характеризують інтенсивність накопичення важких металів в урбокомплексах перевищують місцеві кларки в 61 раз. Вміст полютантів в урбоземах Ковеля та Ківерець (Cu, Pb, Cd, Zn, Co) значно нищий і змінюється від 0,03 (Cd) до 75,7 (Zn) мг/кг грунту. Коефіцієнти акумуляції коливаються від 0,3 до 4,7 рази. 12.Проведено картографування урбоземів Луцька, Ковеля, Ківерець з застосуванням комп'ютерного, ізометно-площинного, точково-діаграмного методів та виділенням геоаномальних зон (полів) наступних хімічних елементів природного та антропогенного походження: Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo. Виявлені різні ступені забруднення урбокомплексів важкими металами. Накопиченням Zn в урбоземах Луцька сформовано 4 металаномальні поля, в північній частині чітко виділяються 3 металаномалії Pb. Карти з застосуванням комп'ютерної технології підтверджують формування різних за ступенем забруднення метал-аномальних урбоплощ. На точкових діаграмах забруднення урбокомплексів Ковеля найбільші забруднення зафіксовано на периферійних зонах урбоплощ, що пов'язано з розміщенням господарських об'єктів та магістральних доріг. Діаграми на урбоплощі Ківерець зафіксували найбільше забруднення Co, Cd, Zn в південно-західній частині, Cu, Pb в смугах примагістральних доріг. |
