У дисертації наведено практичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання зі створення вихідного матеріалу і сортів озимої м’якої пшениці шляхом дії термічного мутагенезу (низької температури) і хімічного (диметилксантину) на рослини сортозразків пшениці м’якої ярої, досліджено прояв закономірностей мінливості та адаптивної здатності створених генотипів озимої пшениці. Проведено добори і створено новий вихідний матеріал озимої м’якої пшениці. Викладені результати досліджень щодо всебічної оцінки комплексу господарсько корисних ознак колекційних сортозразків пшениці ярої різного еколого-географічного походження та створених на їх основі сортів пшениці озимої, що дало змогу зробити подальші висновки: 1. Встановлено суттєву різницю за рівнем фенотипового прояву морфологічних ознак та біологічних властивостей у сортозразків ярої м’якої пшениці різного еколого-географічного походження. Виявлено чіткий зв’язок еколого-географічного походження сортів ярої м’якої пшениці з тривалістю періоду їх вегетації: афро-азійська група (Сирія, Китай, Індія, Кенія, Туреччина, Пакистан, Японія, Ефіопія, Лівія) сортів представлена на 53,3% ранньостиглими формами, серед сортів американського походження (Мексика, США, Канада, Бразилія, Перу) ранньостиглих форм було 35,3%, європейського (Україна, Швеція, Німеччина, Росія, Фінляндія, Великобританія, Франція, Польща, Бельгія, Чехія, Австралія, Швейцарія) – тільки 19,2%. Європейська та американська групи представлені в основному середньостиглими сортами – 78,9% 62,7% відповідно, афро-азійських – 43,4%. Пізньостиглих сортів виявлено тільки п’ять, серед яких 3 з Європи та по одному з інших екотипів. 2. Джерелами комплексної стійкості проти грибних хвороб можуть бути сорти ярої пшениці: європейські – Елегія миронівська, Харківська 28 (Україна), Quattro (Німеччина); американські – Bagula, Pastor (Мексика); афро-азійські – Siachun 6 (Китай); REG RAG -1 (Сирія) зі стійкістю проти хвороб: бурої іржі – 5 балів, борошнистої роси – 6, септоріозу листя – 5 балів, що на 1-2 бали вище проти стандартного сорту Харківська 26. 3. Між стійкістю до вилягання і показниками висота рослин та довжина останнього міжвузля встановлено негативний кореляційний зв’язок (r = – 0,682±0,11; r = – 0,561±0,09 відповідно), а між стійкістю до вилягання і товщиною та міцністю другого надземного міжвузля стебла – позитивний (r = 0,589±0,13; r = 0,450±0,08). Тому на стійкість до вилягання необхідно добирати рослини з висотою стебла 95-105 см, більш товстим і міцним другим надземним міжвузлям (3,4-5,1 мм і 560,0-1088,0 гс) та більш коротким останнім міжвузлям (15,4-23,8 см ) і загальною оцінкою стійкості до вилягання 7-9 балів. 4. Результати вивчення довжини періоду вегетації, стійкості проти хвороб і вилягання та продуктивності з одиниці площі серед сортів різного еколого-географічного походження, дали можливість встановити і відібрати найбільш цінні сортозразки, які частіше використовували в схрещуваннях середньостиглі (тривалість періоду сходи-колосіння 49-55 діб): українські Елегія миронівська (+47,3 г/м2 прибавка урожайності до стандарту Харківська 26 – 318,0 г/м2), Харківська 28 (-63,0 г/м2, комплексна стійкість); шведський Lavett (+12,1 г/м2); німецькі Quattro (+22,0 г/м2), Nandu (+16,4 г/м2), Devon (+68,0 г/м2); польський Ismena (+34,3 г/м2); швейцарський Besso (+136,0 г/м2); мексиканські MRL/BUC//VEE#7 (+69,0 г/м2), Pastor (-27,0 г/м2), PGO/Seri/BAU/3/Ducula(1PZ-OY) (+37,0 г/м2), VEE#7//Kasyon/Genaro 81 (+15,1 г/м2); MC KAY (+50,3 г/м2) зі США та сирійські Zemamra-5 (+20,2 г/м2), Elaydi-2 (+12,3 г/м2), REG RAG -1 (-96,0 г/м2, комплексна стійкість). ранньостиглі (тривалість періоду сходи-колосіння 43-48 діб): Скороспілка 98 Україна (+22,5 г/м2 до стандарту Рання 93 – 286,5 г/м2); Zandown Великобританія (+77,2 г/м2); Cornette Франція (+77,8 г/м2); Amor Німеччина (+56,8 г/м2); Bagula (+24,5 г/м2), Galvez S87 Мексика (+44,5 г/м2); Chaparoll США (+28,5 г/м2); Siachun 6 (+94,5 г/м2), Long Mai 12 Китай (+60,5г/м2); Ausg 95-12-214 RAC 680 Туреччина (+37,5 г/м2). Ці сорти ми рекомендуємо використовувати в подальшій селекційній роботі. 5. Попередня яровизація насіння ярої пшениці викликала варіювання у рослин М1: польової схожості (від 53 до 76%), строку колосіння (в середньому 10 днів); довжини стебла (від + 0,9 до – 10,9%). Аналогічне явище спостерігалося за елементами продуктивності колоса та якості зерна. За фенотипом рослини М1 не відрізнялися від вихідного сорту. 6. Кращим терміном попередньої яровизації сортозразків ярої пшениці виявився період у 80 діб, який забезпечував більший відсоток виживання рослин та вищий ступінь варіювання багатьох ознак у рослин М1. 7. Зимостійкість рослин формується поступово під впливом осінньо-зимових умов. Середній відсоток рослин М2, які перезимували із першого строку сівби коливався в межах 36,1-56,3%, другого – 65,8-68,4% і пізнього – 68,1-72,8%. Підвищена зимостійкість рослин відмічена нами за довгострокової ясної погоди восени та більш жорсткої зими. За таких умов озимі форми з’являлися вже у М2-4, за хмарної осінньої погоди і слабких зимах – в М4-6. 8. У сувору зиму 2003 р. за зимостійкістю і продуктивністю виділились лінії Лютесценс 31012 (урожайність 3,55 т/га, стандарт Миронівська 61 – 0,75 т/га) і Лютесценс 31040 (2,05 т/га) відібрані з ярих сортів Flambord (Франція) і Sunnan (Швеція) відповідно, які під назвою сортів Волошкова і Багіра у 2004 р. були передані на державне сортовипробування. Лінія Лютесценс 28630 (2,95 т/га) відібрана з ярого сортозразка Складний гібрид (Мексика), буде передаватись на ДСВ. За зимо-морозостійкістю слід добирати лінії, що характеризуються ознаками: кількість пагонів на рослині (4-5 шт.), повільний ріст рослин восени, тривалий період яровизації і швидке відростання рослин весною. 9. Багаторічні дослідження показали, що при доборі озимих форм з ярої пшениці стійкість рослин до шкодочинних хвороб успадковується по різному. Так, у сортах Ремеслівна (Лютесценс 28616), Волошкова (Лютесценс 31012) та Вдячна (Еритроспермум 34876) відбулося підвищення стійкості до бурої іржі, борошнистої роси та септоріозу. У сортів Багіра (Лютесценс 31040) і Святкова (Лютесценс 32091) стійкість до хвороб стала нижчою; у сорту Миронівська ранньостигла (Лютесценс 28628) збереглася на рівні вихідного сорту. Для щорічної оцінки на стійкість проти ураження хворобами необхідно сполучати природний і штучні інфекційні фони безпосередньо в ланках селекційного процесу, добирати слід рослини, з ураженістю хворобами не нижче 3-5 балів. 10. Аналіз оцінок якості зерна колосів і ліній за побічними показниками і даних технологічного аналізу в лабораторії якості зерна показав, що для вивчення залишається менша частина зразків – цінних пшениць. В зв’язку з недостатньою кількістю насіння в ранніх мутантних поколіннях та відносно вузьким спектром формоутворення оцінку якості зерна слід починати з М3-М4, з обов’язковою подальшою оцінкою за повного технологічного аналізу якості зерна. 11. Аналізуючи родоводи сортів озимої пшениці, створених методом термічного мутагенезу та занесених до Державного реєстру сортів рослин України, які вивчаються на ДСВ та ліній конкурсного сортовипробування контрольного розсадника, можна констатувати, що більшість із них (55,8%) отримано із ярих сортів американського походження, особливо із Мексики. Друге за результативністю місце посідають європейські сортозразки. Аналогічна картина відмічена і за створення вихідного матеріалу в початкових ланках селекції: у 2005 р. на першому місті американські сім’ї (52%); потім європейські (34%); у 2006 р. відповідно, 54 і 41%. Це можна пояснити тим, що ярі сортозразки південно-екваторіального екотипу (Мексика, Франція, Туніс) більш чутливі до змін умов середовища, завдяки чому під дією низьких температур відібрані з них озимі сорти формують більш високу адаптивність, зимостійкість та високі врожаї зерна. 12. Використовуючи дію низьких температур (термічний мутагенез), нами створено у співавторстві ряд сортів пшениці озимої, з яких за 1999-2008 рр. передано на ДСВ сім. З них 4 сорти (Миронівська ранньостигла, Ремеслівна, Зимоярка, Волошкова) занесені до Державного реєстру сортів рослин України, три (Багіра, Вдячна, Святкова) вивчаються на ДСВ; 33 лінії передано в колекційний розсадник для використання в селекційних програмах іншими співробітниками, 21 лінію на кафедру селекції Національного аграрного університету для демонстраційного посіву, 33 лінії вивчаються в попередньому та 25 у конкурсному сортовипробуванні МІП. 13. Сорти, отримані методом термічного мутагенезу, забезпечують прибавку врожайності за роки вивчення в межах 0,13-2,08 т/га в порівнянні зі стандартним сортом Крижинка, в екстремальні роки на 0,42-2,6 т/га. Умовно-чистий прибуток з одного гектара становив за 2003-2007 рр. 69-1102 грн/га, в 2003 р. – 298-1846 грн/га. В екстремальні роки, коли врожайність формують зимостійкі сорти, а ціни на зерно значно зростають, особливо важлива роль сортів, створених за допомогою методу термічного мутагенезу. |