Вивчення регіональних еколого-географічних проблем меліорованих земель Західного Полісся (на прикладі Рівненської області) дозволяє зробити наступні висновки: 1. Значення меліорацій в системі раціонального природокористування слід розуміти як цілоспярмований перетворюючий вплив на ПТК (через окремі компоненти) для більш повного задовольнення соціального-економічних і екологічних потреб людини. Еколого-економічна ефективність меліоративних робіт залежить від територіальної диференціації агроландшафтів та їх взаємодії з оточуючими природними ландшафтами. Науково-обґрунтований розвиток меліорацій забезпечить цілеспрямовану зміну якісного стану природних комплексів, що відповідають соціально-економічним потребам суспільства, і повинен бути обов’язково направлений на збереження відновлювальних функцій природних систем. 2. У вивченні просторової структури меліорацій провідна роль має належати картографо-статистичному методу аналізу території як об’єкту меліорації. Картографування системи статистичних показників, що характеризують територію, дають можливість визначити просторові кореляції між структурою меліорованих земель районів і середньообласними пропорціями, а також регіональні різниці агроекотехнічних систем. Розроблена система картографічного забезпечення дозволяє проаналізувати структурні динамічні зміни окремих показників еколого-економічної ефективності гідромеліорацій; визначити направлення розвитку і можливий стан природокористування в процесі функціонування агроекотехнічних систем. 3. Тенденція охоплення гідромеліораціями території області, різноманітна в природничо-господарському відношенні. За нашою оцінкою, при "задовільному" технічному стані осушених земель на території Рівненської області (10-25% осушених земель потребують покращення технічного рівня та реконструкції) особливої уваги потребують меліоративні системи Млинівського, Здолбунівського, Костопільського, Березнівського та Зарічнянського районів. Середньообласна урожайність основних сільськогосподарських культур на меліорованих землях за період 1966-2006 рр. не досягла проектного рівня. 4. Дослідження динаміки економічних показників сільськогосподарського використання меліорованих земель свідчить про нестабільність економічної ефективності як у часі, так і в просторі. В області є приклади високоефективного сільськогосподарського використання земель, але більшу частину валового збору важливих сільськогосподарських культур отримують при низький урожайності. 5. В умовах гідромеліорацій біологічна продуктивність угідь нестабільна. Екологічні наслідки гідромеліорацій залежать від ступеню урахування особливостей ПТК при виконанні комплексу організаційно-господарських заходів, які найбільш яскравий прояв мають в екстремальні роки. Здійснення комплексних меліорацій і дотримання технологічної дисципліни при проведенні будівельних і експлуатаційних робіт сприяє підвищенню якості земель, покращенню медико-гігієнічної характеристики території, забезпечує динамічну рівновагу в агроекотехнічних системах. В області є приклади пересушення пойм річок і активізація ерозійних процесів, повторного заболочування, деградація біоценозів, штучного створення осередків інфекційних захворювань. В цілому по області структура сільськогосподарських угідь на меліорованих землях не відповідає раціональним пропорціям, при яких зберігаються відновлювальні функції природних систем. Аналіз територіальної особливості структури сільськогосподарських угідь на осушених землях показує, що зі збільшенням частки ріллі зменшуються відновлювальні функції агроландшафту. Зростання продуктивності осушених угідь відбувається за умови, коли частка ріллі не перевищує 15%, а сіножаті складають більше як 60%. 6. Данні статистичного аналізу показують, що при існуючий екологічній ситуації і збереженні сучасних економічних відносин в аграрному секторі проектна урожайність сільськогосподарських культур на меліорованих землях не буде досягнута в найближчі 5-7 років. Найбільш висока еколого-економічна ефективність меліорованих земель, як правило, буде відбуватися на 3-5 рік їх сільськогосподарського використання, після приведення гідромеліоративних систем в належний стан. Особливістю меліорованих земель є їх швидке "старіння". На основі проведених теоретичних досліджень та практичних розрахунків можна внести наступні пропозиції: 1. При проведенні осушувальних меліорацій втрату цінності природно-ресурсного потенціалу доцільно визначати через зміну грошової оцінки землі - основного засобу виробництва у сільському господарстві. 2. Подальший розвиток осушення має здійснюватись у напрямку вдосконалення технічного рівня гідромеліоративних систем та експлуатаційних заходів на них, при цьому мають діяти жорсткі економічні санкції за негативний вплив на навколишнє середовище та недотримання природоохоронних вимог. 3. Одним з необхідних напрямків раціонального використання земельного фонду Полісся і природокористування в цілому є ренатуралізація меліорованих земель з метою відновлення і збагачення природних ресурсів, забезпечення і підтримання екологічної стійкості природних систем на різних ієрархічних рівнях, поповнення резервного фонду земель і територій, що охороняються (заповідників, заказників, пам’яток природи тощо). Враховуючи критичний стан довкілля, необхідно передбачити комплекс організаційно-господарських, технологічних і агротехнічних заходів, визначити терміни та черговість їх реалізації. Обсяги робіт, їх види та послідовність мають визначатись, виходячи з об’єктивного стану земель, продуктивності землеробства, соціального значення земельних ресурсів в економічному розвитку області, а також із врахуванням матеріально-технічних і фінансових можливостей області та держави. | 