Регіональні дослідження рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоров’я й адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок Львівщини свідчать про залежність вивчених показників від ступеня забрудненості навколишнього середовища. У популяції умовно чистого району вони були достовірно кращими, ніж на забруднених територіях. Отримані результати поглибили відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в плаценті під впливом ксенобіотиків, що дало можливість зробити ряд висновків: 1. Встановлено вищий рівень загальної кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферійної крові вагітних Сокальського району (3,96±0,28%) порівняно з мешканками м. Львова (2,04±0,23%), що вказує на присутність на даній території мутагенів вираженої активності (P<0,01). Домінування аберацій хроматидного типу свідчить про переважно хімічне забруднення середовища проживання обох досліджуваних популяцій. 2. Серед несприятливих наслідків вагітності частота самовільних викиднів і внутрішньоутробної загибелі плоду була вищими на забруднених територіях – в Сокальському районі (відповідно 8,6% і 3,7) та м. Львові (відповідно 7,8% і 3,5) у порівнянні з аналогічними показниками в умовно чистому Турківському районі (відповідно 4,6% і 0,9 за рівнів достовірності P<0,0001 і P<0,05). 3. Частота природжених вад розвитку серед новонароджених, які померли в перинатальний період, була вищою в Сокальському районі і в м. Львові – відповідно 29,3% і 18,3% проти 11,1% в Турківському районі. 4. Показники рівня екстрагенітальної патології та захворюваності під час вагітності (анемії, хвороби сечовивідних шляхів, щитоподібної залози, серцево-судинні захворювання) і частоти ускладнень під час пологів (аномалії родової діяльності, гіпертензивні розлади) були вищими в Сокальському районі та м. Львові в порівнянні з Турківським районом (P<0,001). 5. В основних складових плаценти практично здорових жінок з доношеною вагітністю, які проживали у забруднених регіонах, виявлено зниження активності ферментів аеробного окислення (ЦХО, ЛДГ-1) (P<0,001). Пригнічення активності ферментів аеробного гліколізу спричинило компенсаторне посилення анаеробного метаболізму. Активність ЛДГ-5 в основних структурах плацент, отриманих від вагітних, які проживали в Сокальському районі та м. Львові й була вищою, ніж у Турківському районі (P<0,001). 6. Загальна кількість ворсин на поверхні зрізу плаценти жінок – мешканок Сокальського району й м. Львова становила відповідно 123,63±2,11 шт/мм2 і 119,62±2,71 шт/мм2 та була вищою, ніж у Турківському районі (109,56±2,49 шт/мм2) (P<0,001). Це зростання відбувалося головно за рахунок ворсин І класу. 7. Проліферація термінальних ворсин зумовлювала зменшення міжворсинчастого простору у плацентах жінок – мешканок забруднених регіонів порівняно з умовно чистим (P<0,001). Паралельно з цим у плацентах вагітних із забруднених регіонів посилювалося відкладання фібриноїду (P<0,0001) і кальцинатів (P<0,05). 8. Шкідливі чинники навколишнього середовища вливали на органометричні характеристики плаценти жінок, які під час вагітності проживали у забруднених регіонах – змінювалася форма плаценти за рахунок збільшення її товщини (P<0,01) та зменшення площі материнської поверхні (P<0,01). Плацентно-плодовий індекс в популяції забруднених регіонів був вищим порівняно з контролем (P<0,0001) 9. Показники органогенезу плаценти практично здорових жінок при доношеній вагітності можуть бути використані як маркери впливу чинників навколишнього середовища на рівень мутагенезу в соматичних і статевих клітинах та стан репродукційного здоров’я жіночого населення при проведенні генетичного моніторингу в невеликих популяціях. |