Проведене дослідження встановило, що еколого-естетичне виховання у своєму розвитку прямувало певним історичним шляхом, вдосконалюючись на кожному етапі новими концептуальними ідеями стосовно змісту, методів та умов його реалізації через гармонічне поєднання екологічного та естетичного виховання. Це дозволяє зробити такі висновки: 1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних, еколого-естетичних, культурологічних наукових джерел дозволив нам визначити сучасний стан теорії еколого-естетичного виховання. Були сформульовані ключові поняття: „еколого-естетичне виховання”, під яким ми розуміємо педагогічну систему, що має мету, завдання, етапи, педагогічні умови і спрямована на досягнення кінцевого результату – формування вмінь і навичок природовідповідної діяльності, поведінки, здатності зберігати і перетворювати навколишнє середовище за законами екологічної та естетичної культури; „процес ознайомлення” як діяльнісну форму загальнодидактичного методу навчання і виховання у вигляді аудиторної та позааудиторної роботи під керівництвом педагогів; „історико-природний заповідник” як середовище специфічної взаємодії людської культури та природи, місце естетичного задоволення, еколого-естетична цінність усього людства; середовищний еколого-естетичний ансамбль, змодельований за законами краси та гармонії, здорового способу життя та комфорту людини. Здійснено аналіз сучасного стану практики еколого-естетичного виховання учнів старшої школи АРК та готовність педагогів щодо організації цього процесу. Результати змістовно ілюстративного тестування анкетування і діагностичних бесід свідчать про те, що ліцеїсти спілкуються з історико-природним заповідним середовищем Криму некеровано та безсистемно, вчителі і батьки приділяють недостатньо уваги еколого-естетичному вихованню старшокласників. 2. Встановлення зв’язку теоретичних і практичних основ еколого-естетичного виховання з естетичною, екологічною, культурологічною та історичною науками дозволило визначити найбільш поширені сучасні наукові підходи до організації еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. Обрані й використані навчально-виховні форми та методи ефективної реалізації цього процесу. Найефективнішими психолого-педагогічними підходами, змістом, формами і методами, серед інших, нами виділено: підходи – комплексний, системний, діяльнісний; зміст – еколого-естетичний, рекреаційний, громадсько-патріотичний; методи – емпіричний, інтроспективний, графічний, джерелознавчий, історичний; форми – інтерактивні, польових досліджень, спостережень, опису, дискусії. Вище означені чинники сприяли формуванню у ліцеїстів активної життєвої позиції суб’єкта навчально-виховного процесу. У такому контексті було сформульовано педагогічні показники, що впливають на зміст та якість процесу ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками, а саме: теоретичні, імперативні, мотиваційні, практичні. До теоретичної групи віднесено якість знань, отриманих під час вивчення шкільних предметів „Художня культура”, „Історія”, „Естетика”, „Екологія”, „Географія”, „Біологія”. До імперативної групи педагогічних показників віднесено правила поведінки у заповідній природі, природоохоронні і культурологічні раритети. Мотиваційні педагогічні показники стосуються аксіологічних орієнтацій щодо історико-природних унікумів, самоусвідомлення ліцеїстами себе як особистості, здатної впливати на покращення довкілля. Практична група педагогічних показників передбачає дійове використання еколого-естетичних знань та вмінь у процесі спілкування ліцеїстів із заповідною природою. 3. Розроблено й експериментально перевірено організаційно-педагогічну модель еколого-естетичного виховання ліцеїстів. Створені педагогічні умови її впровадження, спрямовані на розвиток і формування в ліцеїстів еколого-естетичної обізнаності щодо заповідної справи, відповідного сприйняття та гуманістичне ставлення до природи. За моделлю, процес ознайомлення відбувався за послідовними етапами, на кожному з яких використовувалися відповідні форми і методи роботи. 4. Педагогічними умовами впровадження організаційно-педагогічної моделі ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму було визначено такі: логічне спрямування процесу ознайомлення, належна професійна підготовка вчителів, навчально-методичне забезпечення, використання діяльнісно-творчих форм виховання ліцеїстів, використання особистісно-суб`єктного досвіду учнів. Порівняння результатів констатувального і контрольного етапів дослідно-експериментальної роботи дозволило простежити динаміку змін у якості показників еколого-естетичної вихованості ліцеїстів за всіма розробленими критеріями. В ході експерименту було доведено, що: між категоріями екологічного та естетичного існує прямий зв’язок, на ґрунті якого здійснюється еколого-естетичне виховання ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму. Доказом такого взаємозв’язку є авторський розгляд та інтерпретація таких питань дослідження: еколого-естетичне виховання ліцеїстів як психолого-педагогічна проблема; стан еколого-естетичного виховання старшокласників у теорії і практиці виховання; психолого-педагогічні основи еколого-естетичного виховання ліцеїстів; еколого-естетична діяльність учнів в умовах історико-природного заповідного простору Криму як ідеального чинника інтеграції всіх видів і змісту виховання: розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного, екологічного. 5. Апробовані під час експериментального дослідження програма спецкурсу „Заповідний Крим”, щоденник літньої практики ліцеїста та методичні рекомендації, розроблені автором дослідження, в основному задовольнили навчально-виховний процес ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму. Апробація підтвердила передбачення про те, що в умовах ліцеїв Криму складається унікальна психолого-педагогічна можливість зв’язку еколого-естетичного виховання з профільною підготовкою ліцеїстів. Результати дослідження дозволяють констатувати, що поставлені завдання розв’язано. Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно привертає увагу та окреслює перспективу для більш глибокого вивчення і розвитку можливостей еколого-естетичного виховання ліцеїстів засобами заповідного простору Криму. Проведене дослідження за темою дисертації відображено у наступних публікаціях автора: 1. Карпенкова Н. І. Заповідний Крим: Спецкурс з літньою навчальною практикою для ліцеїв і коледжів / Н. І. Карпенкова : Методичні рекомендації. – Ялта: РВВ КГУ, 2008. – 76 с. 2. Карпенкова Н. І. Предметно-інтеграційна модель художньо-естетичної освіти в умовах гуманітарного ліцею / Н. І. Карпенкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей : Вип.6. Ч.1. – Ялта : РВВ КДГІ, 2004. – С. 280-283. 3. Карпенкова Н. І. Теоретико-методологічні основи еколого-естетичного виховання учнів старших класів / Н. І. Карпенкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей : Вип..7. – Ялта: РВВ КДГІ, 2005. – С. 131-135. 4. Карпенкова Н. І. Виховуємо відповідальну молодь (спроба інтеграції екології та естетики) / Н. І. Карпенкова // Ціннісні пріоритети освіти: орієнтири та напрямки сучасної освіти : Матеріали науково-практичної конференції. – Зб. статей : Ч.4. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – С. 191 – 198. 5. Карпенкова Н. І. Ознайомлювальна діяльність учнів у контексті еколого-естетичного виховання / Н. І. Карпенкова // Умови і фактори формування особитісно-орієнтованих підходів до навчання. – Зб. наук. праць. – Х.: Стиль Іздат, 2006. – С. 287-297. 6. Карпенкова Н. І. Організація еколого-естетичного практикуму в умовах заповідного Криму / Н. І. Карпенкова // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Зб. статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2006. – С. 116 – 118. 7. Карпенкова Н. І. Організація констатуючого етапу педагогічного експерименту у процесі ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму / Н. І. Карпенкова // Педагогічна взаємодія в умовах реформування освіти. – Зб. наук. праць. – Х.: Стиль Іздат, 2006. – С. 132-141. 8. Карпенкова Н. І. Екологічна етика як компонент еколого-естетичного виховання / Н. І. Карпенкова // Педагогічні засади сучасної професійної підготовки у вищих навчальних закладах. – Зб. наук. праць. – Х.: Стиль Іздат, 2006. – С. 63-69. | 