У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розробці теоретико-методологічних засад комплексного дослідження еколого-економічної ситуації, що формується в результаті антропоприродної взаємодії, визначенні основних еколого-економічних проблем та напрямків їх вирішення в умовах ринкових перетворень економіки. Це знайшло відображення в обгрунтуванні теоретико-методологічних, методичних і практичних положень щодо визначення основних еколого-економічних проблем Північного Причорномор’я та розробці рекомендацій щодо їх розв’язання в контексті ринкових трансформацій економіки, що має істотне значення для подальшого розвитку економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. За результатами проведеного дослідження зроблені такі висновки. 1. Екологічна ситуація охоплює систему взаємодії між суспільством і природою, яка складається з соціально-екологічних та виробничо-екологічних відносин. При зазначеному підході враховується як дія виробничої діяльності, так і власне самої людини на природне середовище, а також зворотня дія зміненого середовища на виробничу діяльність і саму людину. Такий підхід дозволяє більш повно описати особливості екологічного процесу в регіоні. Результатом антропоприродної взаємодії є певна екологічна ситуація, що відображає ступінь сприятливості компонентів середовища потребам суб’єкта і його життєдіяльності. 2. Поглиблено наукову сутність понять “антропоприродна взаємодія”, “екологічна ситуація” та “еколого-географічний підхід”. Встановлено, що екологічна ситуація є проявом антропоприродної взаємодії, а еколого-географічний підхід підкреслює просторову диференціацію взаємодії суб’єктів в межах конкретного природного середовища. Таким чином, екологічна ситуація сприймається як певний стан антропоприродної взаємодії суб’єктів з конкретним середовищем. 3. Визначені основні наукові принципи, як вихідні положення дослідження та управління еколого-економічним розвитком. Зокрема, принцип додержання збалансованого екологічного і економічного розвитку; принцип ефективного використання коштів на збереження та відновлення природного середовища; принцип дослідження і управління еколого-економічним розвитком регіону на основі вивчення і оцінки природно-ресурсного потенціалу, покомпонентного визначення стану природного середовища, типології екологічних проблем; принцип управління екологічним розвитком на основі розробки економічного механізму компенсації за використання природних ресурсів і навколишнього середовища в господарській діяльності; принцип вдосконалення механізму розвитку і розміщення продуктивних сил. 4. Розроблені методичні засади комплексної оцінки природного середовища за допомогою систематизованої сукупності показників з використанням методів еталонної оцінки, співставлення регіональних рівнів забруднення навколишнього середовища зі стандартами по окремих компонентах, кратності перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювачів природнього середовища тощо. Запропонований спосіб розрахунку диференційної норми плати за використання морських природних ресурсів та розміщення відходів. 5. Виявлені та обгрунтовані еколого-економічні проблеми, які відображають сутність антропоприродної взаємодії. Серед них проблема збалансування господарського природокористування та збереження сприятливого екологічного середовища; проблема забезпечення економічно ефективного природокористування; проблема дотримання відповідності між темпами використання природних ресурсів і пов’язаної з цим зміни природного середовища, з одного боку, та зростанням економічних витрат для забезпечення достатньої якості природного середовища, з іншого; проблема правової урегульованості питань природокористування стосовно різних форм власності і господарювання; проблема зростання згубної дії зміненого природного середовища на здоров’я населення. Розкрито зміст проблем та особливості їх прояву по території регіону. 6. Для вирішення екологічних проблем Північного Причорномор’я необхідно визначити господарський статус цього регіону і перспективи його розвитку з урахуванням можливого зростання його зовнішньоекономічних функцій, господарського освоєння ресурсів Чорного моря, агропромислового та рекреаційного потенціалів, збереження біосферного потенціалу узбережної зони тощо. Особливої уваги заслуговує визначення розвитку в майбутньому морегосподарського комплексу і його складових - суднобудування і пов’язаного з ним верстато- та приладобудування, риболовства та видобутку морепродуктів, діяльності флоту та переробки експортно-імпортних вантажів, розвитку приморського рекреаційного комплексу тощо. Це обумовлено тим, що виробнича діяльність морегосподарського комплексу сприяла формуванню регіонів з найбільш несприятливою екологічною ситуацією. Причому ядрами таких регіонів є порти та зони впливу міст. 7. Екологічна ситуація в Північному Причорномор’ї значною мірою обумовлюється розвитком, структурою та територіальною організацією виробництва і населення. Для зменшення негативного впливу на природне середовище необхідно, щоб в основі регіональної політики враховувались виробничо-екологічні та соціально-екологічні зв’язки і залежності, а для зниження обсягів міжрегіональних забруднень потрібна розробка міждержавних та міжрегіональних угод з питань охорони навколишнього середовища. 8. Для поліпшення екологічної ситуації в Північному Причорномор’ї першочергове значення має розробка економічних механізмів вирішення екологічних проблем. Економічна оцінка збитків при забрудненні середовища чи інших втратах стає основним важелем у взаємовідносинах природокористувача і держави. Тому так важливо мати правовий механізм відшкодування заподіяних природному середовищу і людині збитків. У зв’язку з цим першочергової ролі набувають так звані “екологічні платежі”, вони включають плату за ресурси та забруднення навколишнього середовища. 9. Важлива роль в економічному механізмі природоохоронної діяльності належить капітальним вкладенням на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Тут важливим є визначення пріоритетів у використанні коштів на природоохоронні цілі в залежності від гостроти екологічних проблем. Актуальною є розробка економічного механізму впровадження нових засобів очистки токсичних викидів в атмосферу та скидів у відкриті водоймища. Фінансування цієї діяльності повинно здійснюватися, в першу чергу, підприємствами з застосуванням відповідних економічних механізмів. Регіональні і місцеві державні адміністрації повинні конкретизувати екологічні пріоритети та розробити сукупність заходів, які сприяли б вирішенню проблем охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. |