Анотація до роботи:

Кустовська О.В. Еколого-економічне обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади та методичні підходи до обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування. Визначено тенденції трансформації сільськогосподарського землекористування в процесі земельної реформи на регіональному рівні та здійснено еколого-економічну оцінку її наслідків. Встановлено передумови формування товарного сільськогосподарського виробництва через об’єднання (консолідацію) дрібних землекористувань. Запропоновано поняття “однорідний земельний масив”. Визначено еколого-економічні напрями трансформації угідь, рівень обґрунтованості однорідних земельних масивів, механізм їх формування за доцільністю використання, критерії класифікації однорідних земельних масивів за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур.

Запропонована еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування (на прикладі Київської області), в основу якої покладені принципи сталого розвитку та класифікацію земель для використання за цільовим призначенням. Удосконалено методичні підходи до природно-сільськогосподарського районування та уточнено схему природно-сільськогосподарського районування Київської області. Обґрунтовано комплекс заходів з екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування. Обчислено еколого-економічну ефективність формування оптимального за розмірами та екологобезпечного сільськогосподарського землекористування.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення формування сільськогосподарського землекористування і запропоновано нове вирішення цієї наукової задачі, а саме:

1. Теоретично обґрунтовано еколого-економічне формування сільськогосподарського землекористування, яке орієнтоване на встановлення екологічно доцільного та економічно вигідного співвідношення між різними видами земельних угідь. Аналіз комплексу існуючих проблем зумовлює об’єктивну необхідність зосередити виробництво сільськогосподарської продукції на значно меншій площі сільськогосподарських угідь шляхом виведення з інтенсивного використання деградованих і малопродуктивних земель та консолідації дрібних землекористувань.

2. Сільськогосподарське землекористування є системою використання земель, відтворення та поліпшення ґрунтів з врахуванням економічних, екологічних і соціальних умов з метою забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах харчування за науково обґрунтованими нормами та збереження сприятливого навколишнього середовища.

3. У результаті дослідження найбільш пристосованими до ринкових умов виявилися селянські (фермерські) господарства, рівень рентабельності яких становить 29,7%. Таким чином, ці господарства виступають тією формою господарювання, яка найбільшою мірою здатна стримувати спад виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва, і відіграють провідну роль у вирішенні продовольчої проблеми області.

4. В цілому в області спостерігається тенденція до збільшення орендної плати в залежності від росту товарної продукції. Орендна плата за 1 га сільськогосподарських угідь зони Лісостепу у 2,5 рази більша, ніж у зоні Полісся. Значна диференціація виплат орендної плати свідчить про недосконалість законодавчих і нормативних актів, зокрема закону “Про оренду землі”. Пропонується за основний показник вартості сільськогосподарських угідь приймати прибуток сільськогосподарського підприємства, який найоб’єктивніше відображає їх цінність.

5. Дієвим еколого-економічним механізмом оптимізації сільськогосподарського землекористування в сучасних умовах виступає консолідація дрібних сільськогосподарських землекористувань, під якою розуміється комплекс технічних, економічних та юридичних дій, здійснюваних з метою формування сприятливих умов для господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення родючості ґрунтів та запобігання їх деградації.

6. Просторовою основою для ефективного використання та охорони земель сільськогосподарського призначення є формування однорідних земельних масивів за рахунок суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну, ґрунтовий покрив яких характеризується однаковим або близьким підкласом агроекологічної придатності для вирощування сільськогосподарських культур.

7. Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Підкласи однорідних земельних масивів за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур діляться на: найбільш придатні, середньої придатності, обмежено придатні, низької придатності, непридатні.

8. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування, яка розроблена для Київської області, базується на класифікації земель за цільовим призначенням (для різних галузей економіки) з дотриманням принципу оптимального співвідношення між трьома основними функціональними типами навколишнього середовища, а саме: агроландшафтним, середовищестабілізуючим, сельбищним.

9. Враховуючи еколого-економічну диференціацію характеру взаємозв’язків між природним середовищем та сільськогосподарським виробництвом, удосконалено схему природно-сільськогосподарського районування Київської області шляхом виділення одинадцятого (Броварського) природно-сільськогосподарського району, територія якого раніше входила до другого (Вишгородського) природно-сільськогосподарського району.

10. Виходячи із сучасного стану досліджуваного регіону, до складових еколого-економічної регламентації сільськогосподарського землекористування запропоновано включити: консервацію деградованих та малородючих ґрунтів орних земель, трансформацію лукопасовищних угідь на засадах екологічно доцільного використання, рекультивацію порушених земель, протиерозійні заходи та ін. З метою забезпечення екологічної стабільності пропонується вилучити з активного сільськогосподарського використання 124,6 тис. га деградованих і малопродуктивних земель, які перебувають у кризовому та катастрофічному стані і перевести їх на консервацію, у тому числі 50,1 тис. га під реабілітацію, 74,5 тис. га під трансформацію, з них 32,7 тис. га – під заліснення.

11. У результаті формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування і впровадження моделі сталого розвитку землекористування зменшиться сільськогосподарська освоєність території Київської області на 3,2 %, розораність на 4,2 %, збільшиться площа лісового фонду на 1,1 %, що сприятиме оптимізації екологічного стану регіону.

Екологічна ефективність від впровадження запропонованої моделі оцінюється понад 1,7 млрд грн., а економічна ефективність – 2,2 млрд грн.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кустовська О.В. Управління земельними ресурсами в умовах земельної реформи в Україні // Науковий вісник НАУ. – 2001. – Вип. 40. – С. 334–337.

2. Кустовська О.В. Окремі аспекти створення земельно-інформаційної системи у складі державного земельного кадастру // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 52. – С. 237–240.

3. Кустовська О.В. Деградація агроландшафтів та економічне стимулювання за покращення продуктивності земель // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 59. – С. 326–334.

4. Панчук О.Я., Кустовська О.В. Деякі аспекти економіко-екологічного механізму вдосконалення системи управління земельними ресурсами // Землевпорядний вісник. – 2003. – № 3. – С. 91–95 (здобувачем висвітлені екологічні проблеми використання земель сільськогосподарського призначення, узагальнено основні напрями ландшафтного проектування).

5. Кустовська О.В. Економічне стимулювання за покращення продуктивності земель Київської області // Вісник ЛДАУ. – 2004. – № 7. – С. 72–76.

6. Кустовська О.В. Особливості формування сільськогосподарських землекористувань в пореформений період // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 3 (31). – С. 70–78.

7. Кустовська О.В. Обмеження у використанні земель при реформуванні землеволодінь: встановлення та оцінка // Вісник ХНТУСГ. – 2006. – Вип. 35. – С. 150–159.

8. Кустовська О.В. Формування сталої ландшафтної структури землеволодіння та землекористування (в умовах Київської області) // Землеустрій і кадастр. – 2006. – № 1. – С. 80–89.

9. Кустовська О.В. Відтворення земельного та лісового природно-ресурсного потенціалу в умовах Київської області // Вісник ЛДАУ. – 2006. – № 9. – С. 61–66.

10. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Проблеми концентрації сільськогосподарського землекористування в умовах завершення земельної реформи // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 104. – С. 193–197 (здобувачем запропоновано поняття “однорідний земельний масив”, а також шляхи здійснення концентрації сільськогосподарського землекористування).

11. Кустовська О.В., Осипчук С.О. Розпоряджатись землею маємо адекватно // Землевпорядний вісник. – 2007. – № 2. – С. 29–32 (здобувачем введено в науковий обіг і розкрито зміст поняття “однорідний земельний масив”).

12. Кустовська О.В. Удосконалення природно-сільськогосподарського районування Київської області // Землеустрій і кадастр. – 2007. – № 2. – С. 77–82.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

13. Кустовська О.В. Правове забезпечення ведення державного земельного кадастру // Матеріали Всеукраїнської конференції вчених-економістів-аграріїв “Організація виробництва та земельні відносини” (частина ІІ) (м. Київ, 22 листопада 2001 р.). – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 287–291.

14. Кустовська О.В. Економіко-екологічні важелі удосконалення регіональної системи управління землекористуванням в Київській області // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених” (м. Київ, 25 лютого 2003 р.). – К.: ТОВ “ЦЗРУ”, 2003. – С. 261–267.

15. Кустовська О.В. Земельна реформа та її наслідки у трансформації землекористувань Київської області // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (м. Харків, 4–7 жовтня 2005 р.). – Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2005. – С. 146–148.

16. Кустовська О.В. Земельний і лісовий природно-ресурсні потенціали Київської області – як основа економічного зростання // Матеріали засідання круглого столу “Управління земельними ресурсами в контексті стратегій сталого розвитку” (м. Київ, 25 листопада 2005 р.). – К.: НАУ, 2005. – С. 304–309.

17. Дорош Й.М., Стецюк М.П., Процевська С.В, Кустовська О.В. Проблеми удосконалення земельних відносин у Київській області // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (частина ІІ) (м. Київ, 13–14 квітня 2006 р.). – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С. 239–242 (здобувачем проаналізовано земельний фонд Київської області).

18. Осипчук С.О., Кустовська О.В. Консолідація сільськогосподарського землекористування – як передумова сталого розвитку аграрного сектору економіки // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (частина ІІ) (м. Київ, 13–14 квітня 2006 р.). – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С. 76–78 (здобувачем висвітлено поняття консолідація сільськогосподарських земель, запропоновані способи здійснення консолідації).

19. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Правове забезпечення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (м. Київ, 17–18 листопада 2006 р.). – К.: Вид-во “Магістр – ХХІ сторіччя”, 2007. – С. 87–91 (здобувачем запропоновано напрями консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель та визначена їх площа по Київській області).