Анотація до роботи:

Бутенко Є. В. Еколого-економічна оцінка сільськогосподарських землеко-ристувань у ринкових умовах.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Сформульовано методичні підходи до формування екологічно сталих моделей землекористування з екологічно стійкими показниками; коефіцієнт екологічної стійкості після оптимізації – 0,66.

Удосконалено методику визначення найбільш небезпечних природно-сільськогосподарських районів Лісостепової Лівобережної провінції України за показником індексу збереження ґрунтів (ІЗГ).

Розроблено теоретичні підходи до оцінки економічної ефективності формування сталих землекористувань нової формації з використанням екологічного критерію оцінки як більш варіабельної частини економічної оцінки заходів, спрямованих на екологізацію природокористування.

Удосконалено теоретичні засади економічного оцінювання ефективності формування сталого землекористування застосуванням показника ІЗГ, у результаті чого визначено екологічний ефект в розмірі 8,4 млрд грн.

Запропоновано шляхи розв’язання проблеми раціоналізації природо-користування у контексті розвитку сталого землекористування.

Оцінено ступінь ерозійної небезпеки сучасного використання земельного фонду в Лісостеповій Лівобережній природно-сільськогосподарській провінції України.

1. У результаті дисертаційного дослідження сформовано принципи оцінювання ступеня ерозійної небезпеки сучасного використання земельного фонду в Лісостеповій Лівобережній природно-сільськогосподарській провінції України, які ґрунтуються на засадах природно-сільськогосподарського районування та врахуванні втрат ґумусового горизонту ґрунту внаслідок посилення ерозійних процесів, використання яких дасть змогу вдосконалити ефективність господарювання та охорону земельних ресурсів на засадах сталого розвитку й послабити негативні процеси.

2. Враховуючи стійку тенденцію до зростання еродованих площ і переважання на більшості території Лісостепової Лівобережної природно-сільськогосподарської провінції небезпечних водно-ерозійних процесів, пропонується ентропійна модель формування сталого агроландшафту, яка передбачає врахування повного комплексу агроекологічних умов, факторів та режимів, необхідних для обґрунтування комплексу заходів щодо зменшення деградації ландшафтів і захисту ґрунтового покриву від водної ерозії.

3. Оскільки використання та охорона земельних ресурсів залежать від різноманіття ґрунтово-кліматичних умов, одним із головних завдань оптимізації землекористування стає визначення оптимізованих співідношень земельних угідь, зокрема сільськогосподарських. Це може бути забезпечено визначенням придатності земель до їхнього господарського використання та комплексного аналізу сучасної структури земельних угідь з урахуванням потреб суспільства в певному виді продукції.

4. У результаті здійснення земельної реформи значно збільшилася кількість сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на засадах приватної власності на землю, яка становить близько 50 %. Проте така зміна не розв’язала еколого-економічних та соціальних питань оптимізації використання й охорони земельних ресурсів, а лише загострила ситуацію.

5. Доведено, що застосування ентропійних методів математичного моделювання потребує використання підходів до формування землекористувань на принципах сталого господарювання, а саме:

узгодження місця розташування виробництва (з урахуванням регіональних особливостей внутрішньо- та міжгалузевих відносин) з агроекологічною придатністю земель;

досягнення максимальної економії ресурсів, у тому числі й капіталовкладень, на одиницю виробленої продукції;

забезпечення максимального збалансованого поєднання екологічних пріорітетів та економічного зиску за рахунок удосконалення перерозподілу земель за формами господарювання і цільовим призначенням;

прогнозування та запобігання негативним наслідкам від нераціонального використання земель впровадженням комплексу заходів щодо охорони земельних ресурсів.

6. Проведений системний аналіз рівня використання й охорони земель, оптимального поєднання чинників прибутковості, екологічно обґрунтованої організації сівозмін та заходів щодо впорядкування ріллі свідчить про те, що раціональне природокористування в Лісостеповій Лівобережній природно-сільськогосподарській провінції потребує трансформації деградованих земель, зонування території за сільськогосподарською придатністю, підвищення продуктивності праці, поліпшення соціальної сфери .

7. Застосовуючи математичне програмування, критерій економічної оптимальності розглядається як цільова функція, що має досягти екстремального значення, а параметри моделі даних розподілу ґрунтових відмін за земельними угіддями – як її аргументи. Аналогічним чином формуються організаційно-господарські, соціальні й екологічні обмеження стосовно основних показників майбутньої структури земельних угідь та її економічних характеристик. Зокрема, цільовою функцією моделі пропонується визначати:

мінімум витрат на виробництво продукції, вирощеної в екологоста-більному землекористуванні;

мінімум витрат на формування екологостабільного землекористування;

мінімум втрат ґрунту;

максимум виходу валової продукції рослинництва з 1 га посіву при дотриманні екологічних вимог.

8. У структурі земельного фонду Лісостепової Лівобережної провінції значні площі займають ґрунти, які мають незадовільні властивості (дефльовані, засолені, солонцюваті, перезволожені тощо) – 320,5 тис. га (3,8 %), що зумовлено здебільшого антропогенними чинниками. Їхнє раціональне використання потребує організаційно-господарських, меліоративних, агро-технічних і агрохімічних заходів. Консервації підлягають найбільш деградовані орні землі – 1431 тис. га (16,7 %), використання яких спричиняє відчутні негативні екологічні та економічні наслідки (дуже змиті й розмиті ґрунти, хімічно забруднені, заболочені та підтоплені землі тощо); пропонується збільшення площ сіножатей на 1004,8 тис. га (11,7 %), земель, відведених під пасовища, – на 106,7 (1,3 %), лісовкритих площ – на 283,4 тис. га (3,3 %) і виведення з ріллі заболочених земель, використання яких є економічно невигідним та екологічно небезпечним, – 36,1 тис. га (0,4 %).

9. Виявши наявність деградаційних процесів у земельному фонді, які спричинені нераціональним використанням земель без урахування їхньої придатності й зональних особливостей, щорічні прямі витрати, що виступають різницею між вартістю вирощуваної сільськогосподарської продукції та витратами на її одержання, становлять понад 93 млн грн. Тому запропонована оптимізація землекористування буде об’єктивною основою для динамічної рівноваги агроланшафтів на позиціях сталого розвитку.

10. Вдосконалена структура угідь і ефективність проведення оптимізації Лісостепової Лівобережної провінції забезпечують зростання коефіцієнта екологічної стійкості агроландшафту, який становить:

до оптимізації 0,34 – умовно стабільна;

після оптимізації 0,66 – стабільна.

11. Запропоновані принципи організації території забезпечуються запобіганням щорічним втратам ґумусового горизонту й досягненням екологічної ефективності загальним обсягом 8,4 млрд грн. Економічний ефект від реалізації та здійснення науково обґрунтованого комплексу організаційних і еколого-економічних заходів, спрямованих на локалізацію процесів деградації ландшафтів, сягатиме 543,7 млн грн; соціальний ефект від просторово-організаційної дії – 140 млн грн.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Бутенко Є. В. Оцінка ступеня ерозійної небезпеки сучасного використання земельного фонду Лісостепової Лівобережної провінції України / Є. В. Бутенко // Землеустрій і кадастр. – 2006. – № 4. – С. 57–62.

2. Бутенко Є. В. Проблеми сучасного раціонального природокористання та шляхи їх вирішення на прикладі Лісостепової Лівобережної провінції України / Є. В. Бутенко // Вісн. ЛДАУ. – 2007. – № 10. – С. 135–142.

3. Бутенко Є. В. Теоретичні засади економічної оцінки ефективності формування сталого землекористування / Є. В. Бутенко // Землеустрій і кадастр. – 2007. – № 2. – С. 71–77.

4. Бутенко Є. В. Теоретико-методологічне обґрунтування основ сталого землекористування / Є. В. Бутенко // Наук. вісн. НАУ. – 2006. – Вип. 104. – С. 143–149.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

5. Бутенко Є. В. До питання оптимізації структури сільськогосподарських угідь на прикладі Лівобережної провінції лісостепової зони / Є. В. Бутенко // Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку : круглий стіл, 25–26 лист. 2005 р., Львів. – Л. : Укр. технології, 2005. – С. 85–88.

6. Бутенко Є. В. Економічні проблеми екологізації сільського господарства в контексті сталого землекористування Лісостепової Лівобережної провінції / Є. В. Бутенко // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосфера – перспектива інформаційного суспільства : Міжнар. наук. конф., 3–5 жовт. 2006 р. : тези доп. – Х., 2006. – С. 195.

7. Бутенко Є. В. Критерії економічної оптимізації сталого землекористування / Є. В. Бутенко, В. М. Кривов // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна – перспектива інформаційного суспільства: Міжнар. наук. конф., 3–5 жовт. 2007 р. : тези доп. – Х., 2007. – С. 171. (Здобувачем висвітлені критерії оцінки сільськогосподарських землекористувань).

8. Бутенко Є. В. Шляхи вдосконалення раціонального використання земель Лісостепової Лівобережної провінції України / Є. В. Бутенко // Раціональне використання, організація управління та моніторинг земельного і лісового ресурсного потенціалу : Міжнар. наук. конф., 1–3 жовт. 2008 р. : тези доп. – Х., 2008. – С. 9.