У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання - розроблення науково-методичного забезпечення, оцінки і регулювання інвестицій у лісогосподарському виробництві з метою забезпечення підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування, що має суттєве значення для економіки лісового господарства і зміцнення стійкості лісових екосистем. 1. Кризова еколого-економічна ситуація, що склалася в лісовому господарстві в зв’язку з незадовільним станом лісів і використанням коштів, що спрямовуються на відтворення і використання лісових ресурсів, зумовила пошук ефективних еколого-економічних підходів щодо оцінки і регулювання інвестиційної діяльності, спрямованої на покращення стану лісових ресурсів та їх використання з метою забезпечення сталого розвитку. Системний підхід до вирішення цієї проблеми дозволив найбільш повно враховувати не лише економічні, екологічні і соціальні результати лісокористування, але і духовні аспекти ведення лісового господарства. 2. Недостатні інвестиції у лісогосподарське виробництво України та недосконалий економічний механізм лісокористування стали основними чинниками виснаження лісів і погіршення екологічної стійкості лісових екосистем. 3. Результати дисертаційного дослідження свідчать про те, що оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво на основі еколого-економічних критеріїв повинна відігравати важливу роль для сталого розвитку лісового господарства України та для підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів. 4. В умовах адміністративно-командної економіки ефективність окремих лісогосподарських заходів оцінювалася без врахування цілого комплексу зовнішніх і внутрішніх ефектів. На основі дисертаційного дослідження встановлено, що необхідно еколого-економічну оцінку лісогосподарського виробництва здійснювати не на момент проведення окремих лісогосподарських заходів, а з урахуванням цілого комплексу лісогосподарських заходів в момент досягнення насадженнями віку стиглості. 5. Розроблена в дисертації класифікація заходів, що спрямовані на підвищення ефективності лісокористування (табл.1), є важливим інструментом удосконалення планування сталого розвитку лісового господарства і підвищення еколого-економічної ефективності лісогосподарського виробництва. 6. Планування підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів доцільно здійснювати на основі таких принципів: збереження біологічного та генетичного різноманіття; багатоцільового комплексного відтворення і використання лісових ресурсів; врахування зовнішніх ефектів, що утворюються в процесі лісокористування; еколого-економічної ефективності заходів; пріоритету природного поновлення лісових ресурсів; збереження культурної лісової спадщини; невиснажливого раціонального лісокористування; врахування екологічної безпеки; пріоритету біологічних методів боротьби зі шкідниками лісу; уникнення методів хімічного втручання в процеси відтворення і використання лісових ресурсів; збереження і збагачення родючості лісових ґрунтів; збереження і збагачення естетичних характеристик лісових ландшафтів; державної підтримки пріоритетних заходів, спрямованих на підвищення лісокористування. 7. Дослідження еколого-економічної ефективності рубань лісу дозволяє зробити висновок, що необхідно поступово переходити від суцільно-лісосічних до поступових та вибіркових (виняток становлять дуже сухі, сухі та мокрі едатофи, де за рахунок природного поновлення неможливо створити високопродуктивні та екологічно стійкі насадження). Такий підхід дозволить в гірських умовах Карпат здійснювати відновлення корінних ялицево-буково-ялинових деревостанів. 8. Еколого-економічну ефективність рубань догляду за лісом, що виконувалися в минулому, можна оцінити на основі сучасної еколого-економічної оцінки лісових насаджень, в яких такі рубання проводилися, та за допомогою критеріїв і методик, що розроблені в дисертації. Такі оцінки, крім того, можуть бути використані для розроблення нормативів екологічних та економічних ефектів (внутрішніх і зовнішніх) від рубань догляду за лісом, які пропонується застосовувати в процесі планування лісогосподарської діяльності. 9. У дисертації розроблені економетричні моделі для визначення еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво, які апробовані на ДП «Славське ЛГ». Досліджено, що на рівень еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво впливають такі основні еколого-економічні чинники: тип лісорослинних умов, деревні породи, вік насадження, висота насадження, бонітет, відносна повнота насадження, вихід ділової деревини, сума інвестицій. Максимальні еколого-економічні результати від інвестицій у лісогосподарське виробництво у ялинових насадженнях досягають у віці 80 років, у букових насадженнях - у віці 120 років. 10. На основі дисертаційного дослідження встановлено, що в результаті підвищення ефективності лісогосподарських заходів і збільшення відносної повноти ялинових насаджень з 0,7 до 0,8 і у букових насадженнях з 0,7 до 0,75 еколого-економічна оцінка цих насаджень зросте відповідно на 1,28 та 1,00 тисяч гривень. 11. В умовах ринкової економіки загострюються суперечності між суспільними та приватними інтересами у сфері інвестування у лісогосподарське виробництво. Держава повинна забезпечувати пріоритет суспільних інтересів і достатній рівень інвестування тих заходів, котрі забезпечують стійкий розвиток лісового господарства. 12. З метою вдосконалення планування інвестицій у лісогосподарське виробництво пропонуємо запровадити на підприємствах всіх форм власності облік деревної та недеревної продукції в рамках окремих виділів та кварталів. 13. Результати соціологічного дослідження, виконаного в дисертаційній роботі, свідчать, що 35% потенційних приватних інвесторів віддають перевагу використанню лісових ресурсів виключно для заготівлі деревини. Дослідження показало низький рівень обізнаності населення щодо особливостей ведення лісового господарства. У зв’язку з цим вважаємо недоцільним роздержавлення лісових ділянок площею понад 5 гектарів. |