Анотація до роботи:

Данилюк Н.І. Екологічний компонент менеджменту транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ 2006.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням екологічного менеджменту транснаціональних корпорацій. Досліджено процес становлення сучасної парадигми природокористування, в умовах транснаціоналізації. Визначено базові моделі екологічної поведінки японських, європейських та американських ТНК. Проаналізовано тенденцію екологізації економічного розвитку, визначено принципи формування сучасного ефективного та екологічно свідомого менеджменту.

Визначено зміну пріоритетів взаємодії ТНК з національними та регіональними екосистемами в контексті формування їх екосоціальної відповідальності, показано еволюцію регулювання діяльності ТНК у екологічній сфері на національному та міжнародному рівнях. Розроблено інтегровану бізнес-функціональну матрицю екологічного менеджменту міжнародних корпорацій.

Запропоновано шляхи і механізми впровадження сучасних підходів до формування екологічно свідомого менеджменту українських підприємств у контексті сучасної національної системи управління природокористування.

У дисертації на підставі виявлення концептуальних засад і запропонованих практичних методів сучасної парадигми природокористування здійснено теоретичне узагальнення та дано нове вирішення науково-практичного завдання формування системи екологічного менеджменту.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволили автору дійти таких висновків теоретичного та прикладного спрямування:

1. Сучасна концепція природокористування ТНК характеризується переходом від витратної парадигми, що ґрунтувалася на зменшенні витрат на подолання негативних наслідків виробничо-господарської діяльності корпорації на природнє оточення, до упереджувальної парадигми, що ґрунтується на виключенні негативного впливу виробничо-технологічної діяльності ТНК на навколишнє середовище.

2. Особливістю виробничо-господарської діяльності ТНК на початку ХХІ століття є формування 3 різних моделей їхньої екологічної поведінки: японської прогресивної моделі екологізації з різким (понад 20% щорічно) зростанням витрат на екологічні заходи; європейської помірної моделі екологізації менеджменту (зростання до 10%); американської переважно регресивної моделі екологізації менеджменту, коли відповідні витрати в основному знижуються.

3. Досягнення високих результатів діяльності ТНК в сучасних умовах є неможливим без використання бізнес-функціональної матриці екологічного менеджменту ТНК для передбачення і уникнення негативних змін природного оточення компанії в результаті її діяльності (чи бездіяльності). Відповідна матриця має бути побудована шляхом створення і використання екологічно безпечних технологій з мінімізацією надмірного техногенного впливу, а її реалізація дозволить перевести загальні завдання екологізації управлінської діяльності ТНК в площину реалізації базових функцій менеджменту (планування, організації, керівництва, контролю) в основних підрозділах корпорації. Необхідним є адаптація методології екологічного менеджменту до умов транснаціонального розвитку українських підприємств.

4. Важливою особливістю зміни пріоритетів взаємодії ТНК з національними та регіональними екосистемами є формування нової концепції їх соціальної відповідальності, в основі якої має бути перехід від домінування показників прибутковості і ринкової капіталізації до заходів з поліпшення якості навколишнього середовища, охорони здоров’я та забезпечення безпеки населення на всіх стадіях науково-технологічної і виробничо-збутової діяльності із проведенням єдиних для всіх філій ТНК транспарентних екологічних заходів, що підвищить їхню інвестиційну привабливість, і як наслідок, міжнародну конкурентоспроможність.

5. Технологічні і ресурсні проблеми розвитку не тільки окремих країн, а й провідних ТНК неможливо розв’язати у сучасних умовах виключно на національному й регіональних рівнях. У будь-яких випадках і за будь-яких умов доводиться зважувати на численні екологічні обмеження як з погляду обмеження наявних природних ресурсів, так і з позицій економіко-техно-екологічних наслідків програм розвитку ТНК у приймаючих країнах.

6. У процесі транснаціоналізації української економіки актуалізуються питання запровадження інструментів прогресивних екологічних моделей поведінки ТНК з екологізацією всіх етапів господарської діяльності українських підприємств, реструктуризацією виробничо-технологічних комплексів та формуванням нових міждержавних організаційно-фінансових відносин з урахуванням вимог Кіотського протоколу. Якщо на попередніх етапах акцент екологічної діяльності був спрямований на зменшення забруднення шляхом їх очищення, то в сучасних умовах підприємства мають орієнтуватися на запобігання утворенню таких речовин.

7. Формування сучасної національної системи управління природокористуванням має ґрунтуватися на розробці та реалізації державної екологічної політики, системоутворюючими компонентами є: сучасні стандарти екологічної діяльності та аудиту; розмежування екологічних повноважень центральної та місцевої влад; використання відповідних фінансово-економічних інструментів екологічного регулювання та розбудова сучасної екологічної культури.

8. Ефективний економічний менеджмент ТНК, базується, з одного боку, на відповідній корпоративній філософії, а з другого – на чітко регламентованих нормах і процедурах стосовно параметрів екологічної діяльності; розподілу екологічних повноважень підрозділів, кваліфікації різних категорій управлінського персоналу, змісту екологічних звітів, аудиту та моніторингу з урахуванням відповідних вимог міжнародних стандартів.

9. Впровадження сучасних підходів до формування екологічно свідомого менеджменту українських підприємств з урахуванням стану природного середовища та галузево-техногенного навантаження на нього має включати: екологізацію праці у шкідливих галузях бізнесу (енергетики, металургії, хімічній та вугільній промисловості); розширенням виробництва безпечних видів продукції, насамперед продовольчих продуктів та медикаментів; екологізація праці у шкідливих галузях бізнесу (металургії, хімічній та вугільній промисловості); наскрізне ресурсозбереження, орієнтоване на світовий рівень матеріало- та енергоємності продукції та глобальні перспективи безпечної життєдіяльності.

Публікації автора:

Монографія:

1. Данилюк Н.І. Міжнародна торгівля та проблеми охорони навколишнього середовища // Глобальна торгова система: розвиток інструментів, правил, інструментів СОТ. Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – 660 с. – 38,36 друк.арк. (особисто автору належать 2,0 друк.арк. розділ 4.3 “Міжнародна торгівля та проблеми навколишнього середовища”).

У наукових фахових виданнях:

2. Данилюк Н.І. Особливості стратегічної поведінки корпорацій в глобальному середовищі // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. научн. трудов. Донецк: ДонНУ, 2001. – Часть II, С. 336 – 337 (0,24 друк.арк.).

3. Данилюк Н.І. Особливості формування стратегії екологічної поведінки в умовах глобалізації економіки // Збірник наукових праць. Вип. 39 / Відп. ред. – доктор економічних наук В.Є.Новицький. – К: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. – С.240 – 247 (0,53 друк.арк.).

4. Данилюк Н.І. Особливості технологічної політики міжнародних корпорацій у глобальному середовищі // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 11 / Відп. ред. С.І.Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 108 – 115 (0,46 друк.арк.).

5. Данилюк Н.І. Досвід вирішення екологічних і соціальних проблем міжнародними корпораціями // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 189: В 5 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 84 –93 (0,57 друк.арк.).

6. Данилюк Н.І. Система економіко-екологічного управління транснаціональними корпораціями // Формування ринкової економіки: Зб. наук. Праць. Вип. 12. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 204 – 211 (0,5 друк.арк.).

7. Данилюк Н.І., Омельченко Р.В. Фактори ефективності екологічно-технологічної діяльності ТНК // Регіональні перспективи: Науково-практичний журнал № 3-5 (40-42). – Кременчук: “Перспектива” 2004 – С.381–384 – 0,56 друк.арк. (особисто автору належить 0,28 друк.арк.: аналіз факторів ефективності екологічної діяльності ТНК).

8. Данилюк Н.І. Розвиток транснаціональних корпорацій: деякі аспекти впливу на навколишнє середовище // “Ринок цінних паперів України” № 1- 2 2004. – С.23 – 28 (0,61 друк.арк.).

9. Данилюк Н.І. Аналіз сучасних тенденцій екологічної діяльності транснаціональних корпорацій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 210: В 4 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1055 –1061 (0,5 друк.арк.).

В інших виданнях:

10. Панченко Є.Г., Данилюк Н.І. Взаємодія ради директорів та менеджменту корпорацій: вітчизняний та зарубіжний досвід // Актуальні проблеми корпоративного управління в Україні: Збірник наукових праць / за ред.: Л.І.Федулової, Л.І.Воротіної, Є.Г.Панченка. К.: Наук. світ, 2003. – С. 98 – 101 – 0,2 друк.арк. (особисто автору належить 0,1 друк.арк.: аналіз стратегічного менеджменту ТНК).

11. Данилюк Н.І. Екологічні проблеми в умовах глобалізації світової економіки // Прометей: региональный сборник научных трудов по экономике / Донецкий экономико-гуманитарный институт; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. – Вып. 13 – С.162 – 165 (0,5 друк.арк.).

12. Данилюк Н.І. Екологічні фактори сучасного економічного простіру // Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку // Мат-ли наук. конф. м. Київ, 25 лютого 2003. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2003. – С. 110 – 111 (0,1 друк.арк.).