Анотація до роботи:

Моханнад Сулаіман Махмуд Таррад. Екологічні принципи форму-вання житлового середовища (на прикладі Йорданії).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спе-ціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури.- Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2005.

Дисертація присвячена питанням формування житлового середовища на основі використання екологічних принципів та методів проектування. Дослід-ження проблеми формування екологічно збалансованого архітектурного сере-довища в житлових комплексах Йорданії в залежності від впливу умов навко-лишнього середовища проводилися на основі порівняльного аналізу базових інформаційних блоків.У ході дослідження були вивчені нормативні документи, широке коло літературних джерел, матеріали міжнародної комп'ютерної мережі «Інтернет», матеріали проектних організацій України, Росії, проектних фірм і бюро Йорданії та Сірії. На різних етапах дослідження були використані сис-темно-структурний підхід, натурні обстеження, анкетне опитування, порів-няльний аналіз, графо-аналітичні методи, проектний експеримент. Автором проведені натурні обстеження житлових комплексів Аммана, хронометраж ча-су переміщення між функціональними елементами житлового комплексу, ін-струментальні виміри температури внутрішнього і зовнішнього середовища, відносної вологості, рівнів шуму, освітлення, фотофіксація об'єкта спостере-ження і вивчення полів зору графо-аналітичним шляхом. Матричний аналіз був покладений в основу розробленої автором методики архітектурно-екологічного проектування, у якій визначаються відносини між факторами, що впливають на архітектурне середовище екологічними, і архітектурними прийомами та рі-шеннями. Метод експериментального проектування використовувався як ін-струмент для дослідження варіантів об'ємно-планувальних рішень і перевірки запропонованих автором рекомендацій і пропозицій з архитектурно-екологіч-ного проектування.

1. У дисертаційній роботі вперше для соціально-економічних і природно-кліматичних умов Йорданії проведене дослідження з формування екологічно збалансованого середовища в житлових комплексах для організації процесів життєдіяльності людей. Встановлено, що, незважаючи на велику кількість пуб-лікацій, присвячених архітектурі арабських країн й Йорданії, зокрема, цілісної картини формування і розвитку житлової архітектури створено не було. Не виз-начені й тенденції у формуванні архітектури традиційного і сучасного йор-данського житла, не проаналізовані екологічні особливості проектування і бу-дівництва житлових комплексів. Проаналізовані літературні джерела сформу-вали інформаційну базу дослідження.

2. Показано, що проблема взаємодії архітектурного і природного сере-довища знаходить висвітлення в теоретичних працях архітекторів минулого і сучасних дослідників. Однак, дотепер екологічна архітектура як система знань остаточно не сформувалася. У наукових дослідженнях останніх десятиліть пе-реважають містобудівні проблеми охорони навколишнього середовища і прак-тично відсутні розробки, пов'язані з екологізацією архітектурного середовища окремих будівель та споруд. Дані з обліку кліматичних параметрів в архітек-турному проектуванні, про візуально-естетичні властивості архітектурних форм часто неповні, розрізнені і суперечливі. Має місце фрагментарний екологічний підхід, коли досліджуються окремі елементи, а не будинок у цілому як еколо-гічно збалансована система. Усе це ускладнює використання наявних наукових розробок в архітектурному проектуванні і потребує спеціальних досліджень. 3. Як передумови, умови і фактори, що роблять вплив на формування екологічно сприйнятливого архітектурного середовища житлових комплексів розглянуті місцеві та фонові природно-кліматичні умови, умови фізіологічного і психологічного комфорту, соціально-демографічні фактори, особливості конк-ретної містобудівної ситуації, особливості місцевих національних традицій. Аналіз передумов і факторів виявив типологічні особливості формування жит-лових комплексів для будівництва в умовах Йорданії.

4. Встановлено, що формування житлових комплексів у Йорданії має ба-гато аспектів, її гострота визначається рядом причин, найбільш значимими з яких є: складні соціально-демографічні особливості населення (високі темпи приросту населення, велика кількість членів родини і різноманіття сімейних структур, внутрішня і зовнішня міграція та ін.); труднощі в економічному роз-витку країни; неефективна система фінансування будівництва житла для родин з обмеженими доходами; невирішеність архітектурно-будівельних питань (орі-єнтація в проектуванні і будівництві житла на західні зразки, не відповідають національно-побутовим особливостям і мікрокліматичним умовам країни, не-обхідність застосування західних дорогих будівельних матеріалів і методів бу-дівництва і зневага до традиційних матеріалів більш економічних і придатних до природних умов країни й ін.).

5. Розроблено пропозиції і рекомендації з біопозитивних і енерго-ефек-тивних архітектурно-планувальних рішень житлових комплексів, що перед-бачають вибір композицій, орієнтованих на благоприємні обрії, раціональні за умовами аерації планувальні засоби квартир, диференціацію приміщень на літні й зимові, ізольоване рішення планувального елемента з внутрішнім джерелом тепла, рекомендації з розміщення віконних прорізів.

6. Порівняльний аналіз значень об'ємної і планувальної компактностей різних за конфігурацією архітектурних форм, утворених при додаванні восьми рівних за обсягом блоків, показавши, що найбільш компактна об'ємна форма виходить при дворядному горизонтальному блокуванні ДО₁ = 1,2 . Однак при цьому знижується освітленість та інсоляція внутрішніх приміщень ДО₂ = 0,5. Однорядне блокування має досить високу величину світлового фронту ДО₂=0,75, але при цьому має низький коефіцієнт об'ємної компактності K₁=0,9. Серед розглянутих форм серединне значення просторової компактності займає «атриумне» замкнуте блокування. Даний тип архітектурної форми буде най-більш сприятливий при меридіанальній орієнтації, тому що він забезпечує висо-ку об'ємну компактність ДО₁=1 і має достатню планувальну компактність ДО₂=0,66, що дає можливість забезпечити природним світлом та інсоляцією найбільшу кількість приміщень.

7. Показано, що основою створення повноцінного екологічно збалансова-ного архітектурного середовища в житлових комплексах є застосування ме-тодів архітектурно-екологічного проектування. Як основні принципи архітек-турно-екологічного проектування автором висунуті наступні принципи: систем-ності; цілісності, автономності і просторового взаємозв'язку; пріорітету при-родно-охоронних заходів; підпорядкування архітектурного рішення існуючим природним умовам; енергозбереження; послідовності; комфортності; контакт-ності; пріоритету природних засобів регулювання мікроклімату; екологічної безпеки; екологічної стійкості; оптимальної функціональної структуризації; комплексної гармонізації архітектурного і природного середовищ, що можуть реалізуватися методами системного архітектурно-екологічного підходу, орієн-тованого проектування, моделювання, трансформативності, аналогій, ідентифі-кації з місцем комплексу енергоекономічних заходів.

8. Запропоновано методику архітектурно-екологічного проектування, що включає 3 блоки методичних заходів: 1) рекомендації з поетапного процесу ар-хітектурно-екологічного проектування; 2) матрицю взаємодії архітектурних рі-шень і факторів зовнішнього середовища; 3) рекомендації і пропозиції по про-ектуванню окремих елементів і характеристик житлового комплексу.

Публікації автора:

1. Мироненко В.П., Таррад Муханад. Етапи і принципи формування еко-логічних уявлень в архітектурі і містобудуванні // Зб. наукових праць вищих навчальних закладів художньо-буд. профілю України і Росії, Харків: ХХПІ, №5-6, 2003 - №3-4, 2004.-C.121-125.

2. В.Мироненко, Таррада Моханнад Сулаиман. Эволюция научного и твор-ческого осмысления проблем экологической архитектуры // Зб. наукових праць вищих навчальних закладів художньо-буд. профілю України і Росії, Харків: ХХПІ, №5-6, 2003 - №3-4, 2004.- C.121-125.

3. Таррада Моханад Сулаиман. Современные проблемы жилища Иорда-нии// Научно-технический сб.: Коммунальное хозяйство городов.-Вып.60, се-рия: технические науки и архитектура.- К.: Техника, 2004.- С.291-295.

4. Аль-Найрат Хасан Мухамед, Таррад Моханнад Сулаиман. Особенности учета природных факторов при формировании экологичного жилища// Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв.- Харків: ХДАДМ.- 2005.- №1.- С.179-184.