3. Аль-Бадарат Омар Масалам Т.. Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами: дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2004.
Анотація до роботи:
Аль-Бадарат Омар. Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Харків, 2004.
На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризних шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше – на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара –18,8%).
Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок – від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи.
Експериментально доведено, що пошкодження клопами може бути причиною опадання 24,4% зав'язей та появи горіхів із плямистими ядрами.
Встановлено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів.
Обґрунтовано оптимальні терміни та норми витрати інсектицидів регент 80% в.г., 0,02 г/га, базудин 60% в.е., 0,6 л/га, шерпа 25% к.е., 0,1 л/га, фастак 10% к.е., 0,1 л/га, дімілін 25% з.п., 0,1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика, визначено економічну ефективність їх застосування.
1. Необхідність дослідження видового складу, трофічних зв'язків і шкодочинності комах, що пошкоджують фундук і ліщину, встановлення причин відмін за ступенем пошкодження різних сортів фундука ліщиновим довгоносиком, визначення переліку та норм витрати сучасних інсектицидів, обґрунтування термінів їх застосування обумовлена важливим господарським і екологічним значенням цих рослин, недостатньою вивченістю зазначених питань і відсутністю рекомендацій стосовно захисту врожаю горіхів.
2. У 2001–2003 роках на ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області нами виявлено 141 вид комах фітофагів, що належать до 107 родів, 39 родин і 7 рядів. Переважна більшість виявлених видів (91,5%) – поліфаги.
Поодиноко зустрічалися 115 видів (81,6%), звичайно – 23 (16,3%), а масово – 3 (2,1%): ліщиновий довгоносик (Curculio nucum L.), п'ядуни зимовий (Operophthera brumata L.) і обдирало (Erannis defoliaria Cl.).
3. Листя фундука та ліщини пошкоджують 95 видів комах (67,4%), корені – 10 (7,1%), гілки та стовбури –8 (5,7%), генеративні органи – 2 (1,4%). Решта 25 видів (18,4%) живляться бруньками, пагонами та зав’язями.
4. Подібність ентомофауни є найменшою при порівнянні лісових насаджень у лісостеповій частині Харківської області та плантацій фундука у степовій її частині (індекс Жакара 18,8%). Найбільшу кількість видів знайдено у природних лісових насадженнях – 113 (80,1% від усіх видів), а найменшу – на плантації фундука у Лозівському районі (39 видів, або 27,7%). У всіх 4 екосистемах відмічено 19 видів (13,5%), виключно у лісових насадженнях – 60 (42,6%), лише у дендропарку ХНАУ – 12 (8,5%), тільки на плантації у Лозівському районі – 6 (4,3%).
5. Важливішим шкідником плодів фундука та ліщини є ліщиновий довгоносик. Виліт жуків із місць зимівлі збігається з розкриттям бруньок ліщини, додаткове живлення жуків на ліщині – з початком росту ядра, відкладання яєць у горіхи – з періодом інтенсивного росту ядра.
Розтягнутість термінів розвитку плодів у межах насадження обумовлює якісні зміни в популяції ліщинового довгоносика. Личинки, що виходять із горіхів до середини липня, у той же рік лялькуються та перетворюються на жуків, а ті, що виходять пізніше, зимують на стадії личинки та лялькуються лише у червні-липні наступного року. Одержані дані пояснюють наявність однорічного циклу розвитку ліщинового довгоносика в південних регіонах, дворічного – у північних, проміжного – в умовах східної та центральної України.
6. Виявлені на ліщині та фундуку в Харківській області 11 видів клопів зимують у підстилці лісових насаджень, живляться на молодих органах і тканинах дерев і чагарників, а потім перелітають на сільськогосподарські культури. Протягом усього сезону на ліщині зустрічаються зелений деревний щитник та клоп ягідний. Пошкодження цими клопами може бути причиною опадання 24,4% зав'язей і появи горіхів із плямистими ядрами.
7. Трубкокрути та мінери у середньому пошкоджують 0,3 та 1% листків ліщини, листокрутки – 6,3%, листоїди – 9,8%, п'ядуни та довгоносики – 43,5%. Найбільшу кількість видів шкідників листя відмічено в ліщинниках на зрубі, а максимальну пошкоджуваність листя – у ксерофітних місцях.
8. Пошкоджуваність плодів окремих сортів фундука ліщиновим довгоносиком відрізняється і залежить від термінів розвитку горіхів. Найбільшою мірою пошкоджувалися у 2001–2003 роках плоди раннього сорту Сріблястий: жуками при додатковому живленні – на 30%, личинками – на 4,9%.
Пошкоджуваність горіхів жуками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду доступності зав’язей для додаткового живлення (r=0,6; P<0,01), тобто періоду від запліднення (що збігається з початком швидкого росту оплодня) до затвердіння шкаралупи. Пошкоджуваність горіхів личинками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду, коли можливе відкладання яєць жуками (r=0,6; P<0,01), тобто періоду від початку інтенсивного росту ядра (що збігається з датами досягнення горіхом 50% максимального розміру, закінчення росту пагонів і початку утворення сережок) до затвердіння шкаралупи.
9. У насадженнях ліщини і на плантаціях фундука виявлено 18 видів ентомофагів. Тахіни заражали до 2% гусениць листокруток і п'ядунів, їздці – 3,2% лялечок зимового п'ядуна і 0,6% – американського білого метелика. Знайдені хижі комахи: шкірястокрилі, красотіли, чотирикрапковий мертвоїд, бура м'якотілка, хижі клопи, сонечка та золотоочки. Ентомофагів ліщинового довгоносика нами не знайдено.
10. Застосування препарату фастак 10 % к.е. (50 г/га) забезпечило зниження чисельності п'ядунів і листокруток на 96,3%. Після застосування діміліна 25% з.п. (100 г/га) знизилася не тільки чисельність зазначених видів на 92,2%, але також – листоїдів і клопів, завдяки овіцидній дії препарату.
11. Проти жуків ліщинового довгоносика ефективні при застосуванні на початку додаткового живлення на ліщині регент 80% в.г. (0,02 г/га), базудин 60% в.е. (0,6 л/га), шерпа 25% к.е. (0,1 л/га) та фастак 10% к.е. (0,1 л/га). Застосування діміліна 25% з.п. (0,1 л/га) не призводило до загибелі жуків, але перешкоджало розвитку яєць, тоді як плідність самок у контролі, визначена у ті самі терміни (третя декада червня), становила 25,6±7,1 штук яєць.
12. Триразове обприскування плантацій фастаком 10% к.е. (0,05 л/га) і діміліном 25% з.п. (0,1 л/га) забезпечило меншу пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні на 23,1 і 13,4%, а личинками – на 24,2 і 30,4% відповідно порівняно з контролем. Дворазове обприскування плантації шерпою 25% к.е. (100 г/га) забезпечило зниження пошкоджуваності горіхів жуками лише на 9,2%, а личинками – на 13%, у зв'язку з пізнім проведенням першого обприскування та несприятливими погодними умовами.
13. Урожайність фундука на ділянках, тричі оброблених фастаком 10% к.е., становить 348,5 кг/га, діміліном 25% з.п.– 287,3 кг/га, на ділянках, двічі оброблених шерпою 25% к.е., – 143,6 кг/га, а частка непошкоджених горіхів – 85,9; 82,4 і 47,8% відповідно. Чистий дохід від застосування фастака та діміліна становить 2673,3 та 2003,2 грн./ га, а шерпи – 498,8 грн. /га. Прибавка врожаю горіхів на суму від 28,1 до 498,9 грн. на 1 вкладену гривну свідчить про доцільність обприскування плантацій навіть за урожайності до 20 кг /га.
Публікації автора:
1. Аль-Бадарат Омар. Трофічні зв’язки комах–шкідників фундука і ліщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 103. – С. 69–72.
2. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В.Л. Сезонний розвиток ліщинового довгоносика Сurculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102. – С. 128– 135.
3. Аль-Бадарат Омар,Мєшкова В.Л., Слюсарчук В.Є.Сезонний розвиток плодів різних сортів фундука й ліщини та їх пошкодження ліщиновим довгоносиком Curculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2003. – Вип. 104. – С.199–206.
4. Гамаюнова С.Г., Аль-Бадарат Омар. Поширення комах – шкідників листя ліщини у різних екологічних умовах // Вісник ХДАУ (Серія ентомологія та фітопатологія). – 2002.– Вип. 3.– С. 33–40.
5. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В.Л. Комахи, трофічно пов’язані з фундуком і ліщиною у Харківській області // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8–11 вересня 2003 р.) – Ніжин, 2003 – С.4.
6. Аль-Бадарат Омар, Стовбуненко Д.В., Слюсарчук В.Є. Захист фундука й ліщини від пошкодження комахами // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань (м.Харків, 3–5 жовтня 2002 р.) – Харків, 2002. – С.121–125.
Аль-Бадарат Омар. Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Харків, 2004.
На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризних шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше – на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара –18,8%).
Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок – від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи.
Експериментально доведено, що пошкодження клопами може бути причиною опадання 24,4% зав'язей та появи горіхів із плямистими ядрами.
Встановлено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів.
Обґрунтовано оптимальні терміни та норми витрати інсектицидів регент 80% в.г., 0,02 г/га, базудин 60% в.е., 0,6 л/га, шерпа 25% к.е., 0,1 л/га, фастак 10% к.е., 0,1 л/га, дімілін 25% з.п., 0,1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика, визначено економічну ефективність їх застосування.
Аль-Бадарат Омар. Экологические основы защиты фундука и лещины от повреждения насекомыми. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 – энтомология. – Харьковский национальный аграрный университет им. В.В.Докучаева, Харьков, 2004.
В 2001–2003 годах на лещине в естественных насаждениях и на плантациях фундука в Харьковской области выявлен 141 вид насекомых фитофагов, которые относятся к 107 родам, 39 семействам и 7 отрядам. Отряды Lepidoptera и Coleoptera наиболее представлены как по количеству видов (66 видов, или 46,8% и 51 вид, или 36,2% соответственно, так и по количеству семейств: 17 (44,7%) и 10 (26,3%) соответственно.
Единично встречались 115 видов (81,6%), обычно – 23 (16,3%), а массово – 3 (2,1%): лещиновый долгоносик (Curculio nucum L.), пяденицы зимняя (Operophthera brumata L.) и обдирало (Erannis defoliaria Cl.).
Преобладающее большинство видов, питающихся на лещине и фундуке (91,5%), являются полифагами. Листья повреждают 95 видов насекомых (67,4%), корни – 10 (7,1%), ветви и стволы –8 (5,7%), генеративные органы – 2 (1,4%). Остальные виды повреждают разные органы. Наибольшее количество видов обнаружено нами в лесных насаждениях – 113 (80,1% от всех видов), а наименьшее – на плантации фундука в Лозовском районе (39 видов, или 27,7%). Значение индекса Жаккара наибольшее – при сравнении плантаций фундука в дендропарке ХНАУ и в Лозовском районе (46%), а наименьшее – при сравнении естественных лесных насаждений в и плантаций в Лозовском районе (18,8%). Выявлено 18 видов энтомофагов вредителей фундука и лещины, однако энтомофагов лещинового долгоносика нами не обнаружено.
Установлено, что особенности сезонного развития лещинового долгоносика обусловлены высокой его специализацией относительно кормового растения. Вылет жуков из мест зимовки совпадает по времени с раскрытием почек лещины, дополнительное питание жуков на лещине – с началом роста ядра, откладка яиц в орехи – с интенсивным ростом ядра. Личинки, вышедшие из орехов до середины июля, в тот же год окукливаются и превращаются в жуков, а вышедшие позже – зимуют на стадии личинки и окукливаются только в июне-июле следующего года. Полученные данные дают возможность уточнить сроки опрыскивания плантаций фундука.
Выявленные на лещине и фундуке в Харьковской области 11 видов клопов зимуют в подстилке лесных насаждений, питаются на молодых органах и тканях деревьев и кустарников, а потом перелетают на сельскохозяйственные культуры. Экспериментально установлено, что повреждение клопами может быть причиной опадания 24,4% завязей и появления орехов с пятнистыми ядрами. Обнаружено 7 основных типов повреждения листвы. Наименьшую долю составляли листья, поврежденные трубковертами и минерами (0,3 и 1% в среднем по трем участкам). Листовертками свернуто в среднем 6,3%, перфорировано листоедами – 9,8%, с погрызами и выгрызами –43,5%.
Наиболее повреждались лещиновым долгоносиком в 2001–2003 годах плоды раннего сорта Серебристый: жуками при дополнительном питании – на 30%, личинками – на 4,9%. Повреждаемость орехов жуками зависит от длительности периода доступности завязей для дополнительного питания (r=0,6; P<0,01), то есть от оплодотворения до отвердевания скорлупы. Повреждаемость орехов личинками зависит от длительности периода, когда возможна откладка яиц жуками (r=0,614; P<0,01), то от начала интенсивного роста ядра (что совпадает с датой достижения орехом 50% максимального размера, окончания роста побегов, начала образования сережек) до отвердевания скорлупы.
Применение препарата фастак 10 % к.э. (50 г/га) обеспечило снижение численности пядениц и листоверток на 96,3%, применение димилина 25% с.п. (100 г/га) – на 92,2%. Установлено овицидное действие димилина на долгоносиков, листоедов и клопов.
Трехкратное опрыскивание плантаций (4 июня – в начале дополнительного питания жуков лещинового долгоносика на лещине, 26 июня – в начале откладки яиц и 8 июля – в период массовой откладки яиц) препаратами фастак 10% к.э. (0,05 л/га) и димилин 25% с.п.(0,1 л/га) обеспечило меньшую повреждаемость орехов жуками при дополнительном питании на 23,1 и 13,4%, а личинками – на 24,2 и 30,4% соответственно по сравнению с контролем.
Обоснованы оптимальные нормы расхода инсектицидов регент 80% в.г., 0,02 г/га, базудин 60% в.э., 0,6 л/га, шерпа 25% к.э., 0,1 л/га, фастак 10% к.э., 0,1 л/га, димилин 25% с.п., 0,1 л/га для защиты урожая орехов от лещинового долгоносика. Окупаемость затрат составила от 28,1 до 189 грн. на каждую вложенную гривну.