122. Кирик Тарас Петрович. Екоімунна корекція інтралюмінального гомеостазу товстої кишки при гострій абдомінальній патології: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2005.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2005.
Дисертація присвячена питанням діагностики й лікування 156 хворих на гострий панкреатит і гострий перитоніт, поглибленим вивченням окремих аспектів розладу інтралюмінального гомеостазу товстої кишки та розпрацювання методів його екоімунної корекції. З’ясовано частоту та особливості вияву ентеральної недостатності та її кореляцію з гнійно-септичними ускладненнями. Представлено характеристику інтралюмінального гомеостазу товстої кишки та встановлено найтиповіші зміни його основних компонентів, а саме товстокишкового біоценозу, внутрішньочеревного тиску, ультраструктурної організації слизової оболонки товстокишкової стінки. Розпрацьовано об’єктивні класифікаційні та прогностичні критерії досліджуваної патології на основі результатів вимірювання внутрішньочеревного тиску. Запропоновано та апробовано схему біофармакологічної корекції інтралюмінального гомеостазу товстої кишки, застосування якої при гострій абдомінальній патології дозволила знизити число гнійно-септичних ускладнень з 25,6 % до 7,7 % (2=4,524; р=0,0334) та зменшити тривалість стаціонарного лікування з 19,3±8,9 до 17,7±5,3 ліжко-дня.
У дисертаційній роботі на підставі з’ясування провідних патогенетичних механізмів обґрунтовано та розпрацьовано схему диференційованої біофармакологічної корекції інтралюмінального гомеостазу товстої кишки при гострому панкреатиті і гострому перитоніті, впровадження якої у клінічну практику дозволяє зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень і поліпшити результати лікування пацієнтів з гострою абдомінальною патологією.
Гостра абдомінальна патологія у 96,5 % випадків супроводжується клінічно суттєвими моторно-евакуаторними розладами, які у переважної кількості пацієнтів (73,3 %) виявляються синдромом ентеральної недостатності. Важка форма ентеральної недостатності, що має місце у 49,2 % хворих з гострою абдомінальною патологією, є провідним фактором прогресування бактерійної транслокації, яка призводить до розвитку гнійно-септичних ускладнень і поліорганної недостатності.
У хворих з гострою абдомінальною патологією, за даними бактеріологічного дослідження, в 79,2 % випадків виявляються суттєві зміни товстокишкової мікроекології, які характеризуються надмірним ростом гемолітичної кишкової палички, стафілококів, гемолітичних стафілококів і грибів роду Candida, пригніченням колонізації лактобактерій і біфідумбактерій. Стверджені порушення товстокишкової мікрофлори корелюють з глибиною пригнічення моторної активності шлунково-кишкового тракту і розвитком ГСУ.
Гостра абдомінальна патологія незалежно від форми та ступеня важкості супроводжується підвищенням внутрішньочеревного тиску від 2 до 15,5 см вод. ст. Ступінь внутрішньочеревної гіпертензії корелює із важкістю клінічного перебігу гострої абдомінальної патології, розвитком ентеральної недостатності і гнійно-септичних ускладнень, що дає підстави трактувати вимірювання внутрішньочеревного тиску як ефективний та простий засіб прогнозування, диференціації важкості та моніторингу гострої абдомінальної патології.
Конвенційна діагностика ентеральної недостатності, що базується на суб’єктивних критеріях є не достатньо ефективною для чіткого визначення стадійності процесу, відслідковування його динаміки та вибору адекватних корекційних засобів. Ентеральну недостатність доцільно градуювати відповідно до величини внутрішньочеревного тиску, за розпрацьованою схемою: легкий ступінь ентеральної недостатності – внутрішньочеревний тиск 2 – 7 см вод. ст.; середньо заавансований ступінь ентеральної недостатності – внутрішньочеревний тиск 8 – 12 см вод. ст.; важкий ступінь ентеральної недостатності – внутрішньочеревний тиск перевищує 13 см вод. ст.
Гостра абдомінальна патологія супроводжується ультраструктурними змінами слизової оболонки товстої кишки – ключової ланки розвитку бактерійної транслокації, гнійно-септичних ускладнень і поліорганної недостатності. Максимальні зміни ультраструктурної організації слизової оболонки товстої кишки розвиваються у базальній мембрані та поверхневих верствах стовпчастих і келихоподібних клітин. Бактерійна транслокація, яка виявляється при заавансованих випадках гострої абдомінальної патології, за нашими даними може відбуватися двома шляхами: “per rexin” i “per diapedesin”. Глибина ультраструктурної деструкції товстокишкового захисного бар’єру корелює з важкістю гострої абдомінальної патології, величною внутрішньочеревного тиску, ступенем товстокишкового дисбіозу.
Стандартизоване комплексне хірургічне лікування пацієнтів з гострою абдомінальною патологією не забезпечує достатнього клінічного ефекту, оскільки не враховує низки особливостей патогенезу захворювання (товстокишковий дисбіоценоз, внутрішньочеревна гіпертензія, зміни ультраструктури слизової оболонки товстої кишки), негативно впливає на ключові фактори інтралюмінального гомеостазу товстої кишки, що супроводжується високою частотою локальних, абдомінальних й віддалених нагнійних процесів.
Власна схема біофармакологічної корекції за рахунок впливу на основні фактори інтралюмінального гомеостазу товстої кишки, диференційоване дозування складових компонентів схеми відповідно до особливостей перебігу гострої абдомінальної патології та базової хірургічної тактики лікування, має вищу клінічну ефективність ніж класичне екоімунне харчування і зумовлює вищий рівень нормалізації товстокишкового мікробіоценозу, зниження інцидентності внутрішньочеревної гіпертензії і дихальної недостатності.
Застосування розпрацьованої схеми біофармакологічної корекції інтралюмінального гомеостазу товстої кишки при гострій абдомінальній патології дозволила знизити число гнійно-септичних ускладнень з 25,6 % до 7,7 % (2=4,524; р=0,0334) із суттєвою зміною їх структури й танатогенетичної ролі та зменшити тривалість стаціонарного лікування з 19,3±8,9 до 17,7±5,3 ліжко-дня.
Публікації автора:
Герич И.Д. Ващук ВВ, Кирик Т.П., Дворчин О.М., Ритвинский И.А.. Исследование эффективности применения Цефоперазон-КМП и Амикацин-КМП в лечении гнойно-септических осложнений абдоминальной патологии // Журнал практичного лікаря. – 2002. – № 5. – С. 69 – 76.
Герич І.Д., Кирик Т.П., Павлій Р.Б. Особливості змін товстокишкового мікробіоценозу та його корекція при гострому панкреатиті // Вісник морської медицини. – 2003. – № 2 (21). – С. 90 - 92.
Герич І.Д., Кирик Т.П., Шеремета О.М. Значення внутрішньочеревної гіпертензії при гострому панкреатиті // Вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. – 2003. – № 20. – С. 139 – 141.
Кирик Т.П. Шляхи корекції товстокишкового інтралюмінального гомеостазу при гострій абдомінальній патології // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 2 (26). – С. 63 – 69.
Герич І.Д., Кирик Т.П., Ковалишин В.І. Розлади та шляхи корекції інтралюмінального гомеостазу при гострій абдомінальній патології // Харківська хірургічна школа. – 2004. – № 1-2. – С. 129 - 133.
Патент 71470 А Україна, МПК А 61 К 35/72. Спосіб селективної корекції внутрішньо-кишкового гомеостазу у пацієнтів з гнійно-запальними ураженнями органів панкреато-біліарної зони / В.А. Магльований, В.В. Куновський, Т.П. Кирик, В.П. Андрющенко (Україна). – Заявлено 30.12.2004; Опубл. 15.11.2004 // Бюл. № 11.
Герич І.Д., Кирик Т.П. Внутрішньочеревна гіпертензія та розвиток гнійно-септичних ускладнень у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією // Клінічна хірургія. – 2003. – № 4 - 5. – С. 15.
Кирик Т.П. Екохарчування – перспективний метод покращення результатів лікування хірургічних пацієнтів // Збірник матеріалів наук.-практ. конф. “Антибіотикопрофілактика в хірургії ”. – Львів: ”Ліга-Прес”, 1999. – С.58.
Герич І.Д., Кирик Т.П. Придатність використання Мангаймського індекса для прогнозування перебігу гострого перитоніту // Збірник матеріалів IІ наук.-практ. конф. “Актуальні питання множинної і поєднаної травми ”. – Львів: ”Ліга-Прес”, 2000. – С.58.
Gerych I.D., Kyryk T.P., Dvorchyn O.M. The role of econutrition in the abdominal surgery // Przeglad Lekarski.- 2000. – Tom 57, Suplement 6. – C.89.
Герич І.Д., Кирик Т.П. Діагностичне значення вимірювання внутрішньочеревного тиску при гострому панкреатиті // Збірник наукових статей Випуск ІХ. “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2003. – С. 228 – 233.
Кирик Т.П., Павлій Р.Б. Зміни товстокишкової мікрофлори при гострій абдомінальній патології // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. – Донецьк, 2003. – С. 23.
Кирик Т.П., Павлій Р.Б. Ефективність застосування пробіотиків в лікуванні пацієнтів з гострим панкреатитом // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2003. - С. 57.
Кирик Т.П. Корекції товстокишкового інтралюмінального гомеостазу, як новітній стандарт терапії гострого панкреатиту // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів, 2004. – С. 120 – 121.
Кирик Т.П. Особливості впливу внутрішньочеревної гіпертензії на перебіг гострої абдомінальної патології // Матеріали наукової конференції молодих вчених і студентів, присвяченої пам’яті Марти Коритко “Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії”. – Львів, 2004. – С. 44 – 45.
Кирик Т.П. Досвід застосування Мангаймського індекса перитоніту в клініці загальної хірургії // Матеріали науково-практичної конференції “Ліки – людині: сучасні аспекти фармакотерапії”. – Харків: Видавництво НФоУ, 2004. – С. 60-62.
Кирик Т.П., Кирик Б.П., Панас М.І., Вовк В.М. До питання визначення важкості та прогнозування перебігу гострого панкреатиту // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії”. – Львів, 2004. – С. 78-80.
Кирик Т.П. Комплексна корекція інтралюмінального гомеостазу при гострій абдомінальній патології // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії”. – Львів, 2004. – С. 28-29.
Кирик Т.П., Шеремета І.М., Панас М.І., Кирик Б.П. Медикаментозна корекція внутрішньочеревної гіпертензії при гострій абдомінальній патології // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії”. – Львів, 2004. – С. 30-31.
Кирик Т.П., Герич І.Д., Савчин В.С., Павлій С.Й. Антибіотики й пробіотики: особливості взаємодії in vitro // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Пробіотики – ХХІ століття. Біологія. Медицина. Практика”. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – С. 17-24.
