Манько Олександр Анатолійович. Ефективність використання оцінених за фенотипом і генотипом свиней та виявлення їх препотентності : Дис... канд. наук: 06.02.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Манько О.А. Ефективність використання оцінених за фенотипом і генотипом свиней та виявлення їх препотентності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин, - Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2009.
Дисертаційна робота присвячена вивченню комплексної оцінки плідників та ефективності використання різних внутріпородних поєднань кнурів і свиноматок великої білої породи, проранжованих на категорії (поліпшувачі, нейтральні, погіршувачі) вплив поєднань на репродуктивні, відгодівельні та м’ясні якості нащадків, а також виявлення і розрахунок явища препотентності у кнурів-плідників.
Одержано дані щодо доцільності проведення комплексної оцінки кнурів та їх ранжування на відповідні категорії, а також розрахунок препотентності кнурів-плідників. Отримані дані репродуктивних якостей свиноматок, інтенсивності росту, відгодівельних, забійних якостей, деяких біохімічних показників крові молодняку свиней, морфологічних та фізико-хімічних показників м’язової та жирової тканин. Визначені показники рівномірності та напруги росту. Обґрунтовано доцільність їх застосування як додаткових критеріїв селекції на підвищення репродуктивних, відгодівельних та м’ясних якостей свиней.
Результати проведених досліджень є підставою зробити наступні висновки:
Аналіз стада племзаводу „Україна” показав, що воно має оптимальну генеалогічну структуру та достатньо високі показники продуктивності, в тому числі і м’ясні якості, за якими ведеться селекція щодо створення заводського типу (в складі внутріпородного УВБ - 3);
За даними першої схеми досліджень встановлено, що за репродуктивними якостями кращими були свиноматки, спаровані з кнурами поліпшувачами. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБ ВБ. За багатоплідністю свиноматки ІІ групи перевершували аналогів з І групи на 13,5%, а за масою гнізда при відлученні – відповідно на 4,1%. За другою схемою досліджень виявлено, що за репродуктивними якостями кращі результати зафіксовано у свиноматок, спарованих з кнурами поліпшувачами, при цьому за багатоплідністю тварини ІІ і ІІІ – ї груп перевершували контрольну (І) відповідно на 16,0 і 10,7 %, а за масою гнізда при відлученні на 12,5 – 9,3 % (Р<0,01);
Найбільш високими показниками інтенсивності формування характеризувались тварини поєднань ВБВБ+ та ВБ+ВБ, які перевершували контрольну групу на 0,174 та 0,170 одиниці, а також підсвинки ІV і ІІІ груп, що відрізнялись дещо більшою напругою росту (на +0,076 ; +0,072 одиниць) проти І групи;
Використання кнурів поліпшувачів сприяло зміні пропорцій тілобудови в бік покращення довжини тулубу на 3,7% у ІІІ групі та 4,9% у ІІ і ІV групах, у порівнянні з контролем; напівобхвату заду на 5,6% у ІІІ групі (Р<0,01) та на 12,6% у ІІ групі (Р<0,001), на 11,2% у ІV групі (Р<0,01), а також збільшенню індексів розтягнутості та м’ясності;
Кращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБ ВБ+, за першою схемою досліджень, де вони досягали живої маси 100 кг за 198 днів, що на 7 днів раніше контрольної групи (Р<0,001); при цьому середньодобові прирости складали 748,1 г, що на 65,7 г більше за контрольну групу. За другою схемою досліду найкращі показники за віком досягнення живої маси 100 кг було зафіксовано від поєднань кнурів поліпшувачів у тварин ІV групи – 186,4 дні, що на 4,9 дні менше від контролю ВБ ВБ. Показники середньодобового приросту були найвищими у тварин поєднань ВБ+ВБ+ і ВБВБ+ відповідно 753,2 г (Р<0,001), 706,9 г (Р<0,01), що на 92,3 г та 46,02 г більше ніж у контрольній групі ВБ ВБ;
За більшістю показників м’ясних якостей у першому досліді перевага була на боці тварин ІІ групи, де вони перевершували І групу на 1,22 см за довжиною півтуші, на 4 мм за товщиною шпику та на 6,35 см2 за площею „м’язового вічка” (Р<0,05). Згідно другого досліду за більшістю ознак, які характеризують м’ясність свиней, перевага була на боці тварин, віднесених до категорії поліпшувачів. Найменша товщина шпику зафіксована у відгодованих свиней поєднання ВБ+ ВБ+ – 28,3 мм, що на 1,9 мм менше за контрольну групу (ВБх ВБх); за показником забійного виходу тварини даного поєднання також мали найвищий відсоток – 70,1%, що на 0,9% більше у порівнянні з контролем. Маса задньої третини півтуші в усіх групах була майже однаковою, а різниця коливалась у межах 0,5 кг між групами. Після обвалування туш аналіз їх морфологічного складу показав, що найвищим виходом м’яса характеризувались тварини ІІ, ІІІ та ІV груп; при забої в 100 кг вони перевершували контрольну групу на 1,26%, 0,27% і 0,31% відповідно;
Вивчення фізико-хімічних властивостей м’яса та сала показало, що якість продуктів забою у піддослідних тварин усіх груп відповідає вимогам для м’ясо-сальної продукції високої якості;
За результатами біохімічних досліджень встановлено, що вивчені показники крові хоча дещо і відрізнялись між собою (за рівнем альбумінів, глобулінів, загальних ліпідів і холестерину), але знаходились у межах фізіологічної норми і характеризувались схожістю обмінних процесів, пов’язаних з ними, які відбуваються в організмі тварин різних генотипів;
З використанням дисперсійного аналізу розроблено новий метод визначення препотентності кнурів, а також вивчено, наскільки препотентні плідники свої цінні продуктивні ознаки передають своїм нащадкам. Встановлено чітку залежність між рівнем препотентності кнура та живою масою ремонтного молодняку (нащадків) у віці 9-ти місяців;
Розрахунок економічної ефективності відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг показав, що найнижча собівартість свинини була зафіксована у ІІ групі, де використовувались поліпшувачі, відповідно і рівень рентабельності був найвищим у цій групі.
