Анотація до роботи:

Халак В.І. Ефективність використання кнурів різної селекційної цінності у поєднанні із свиноматками внутріпородних типів великої білої породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню впливу кнурів-плідників спеціалізованих внутріпородних типів великої білої (УВБ-1, УВБ-2) і полтавської м’ясної (ПМ) порід різних класів розподілу; які визначено за енергію росту в період контрольного вирощування, на репродуктивну здатність свиноматок внутріпородних типів великої білої породи УВБ-1, УВБ-2, УВБ (12), УВБ (12), відгодівельні та м’ясні якості чистопородного і гібридного потомства.

Вивчено стресчутливість, інтерєрні особливості, забійні якості та фізико-хімічний склад м’язової та жирової тканини підсвинків різних генотипів.

Встановлено, що використання кнурів УВБ-1, УВБ-2 та ПМ класу М⁺ сприяє підвищенню репродуктивних якостей свиноматок, а також одержанню приплоду з більш високими відгодівельних та м’ясних ознаками.

1. На основі проведених досліджень встановлено, що ремонтні кнурці УВБ-1, УВБ-2 і ПМ, які за енергією росту належали до класу М⁺ переважали ровесників протилежного класу М^- (в межах генотипу) за живою масою в 7 місяців в середньому на 11,5% (Р>0,95-0,999), за довжиною тулуба відповідно на 4,2% (Р<0,95), 5,8% (Р>0,999) і 2,7% (Р>0,99).

2. Ремонтні кнурці полтавської м’ясної породи досягли живої маси 100 кг у віці 202 дні при середньодобових приростах за період вирощування 690,1 г і оплаті корму 4,11 кормових одиниць, що перевищує відповідні показники ровесників УВБ-1 і УВБ-2 на – 4,3…3,3 дні, 90,7…29,9 г і 0,4…0,1 корм. од. Вони характеризувалися меншою осаленістю (на 7,3%; Р>0,99), а вірогідну різницю за товщиною шпику – 2,5 мм або 8,4% (Р>0,95), встановлено тільки між кнурцями різних класів внутріпородного типу УВБ-2. Різниця між тваринами різних класів розподілу за скороспілістю, середньодобовими приростами і витратами кормів на 1 кг приросту дорівнювала: УВБ-1 – 21,9 дня (Р<0,95), 96,7 г (Р>0,95), 0,67 корм. од. (Р>0,95); УКБ-2 – 22,8 днів (Р>0,999), 103,8 г і 0,45 корм од. (Р>0,99);ПМ – 11,7 днів (Р>0,95), 102,7 г (Р>0,999), 0,41 корм. од. (Р>0,999).

3. За період вирощування ремонтних свинок від 4 до 6-місячного віку більшу енергію мали тварини генотипів УВБ-1 і УВБ-2 – 544,2…529,5 г і 56,4…53,5%, від 6 до 9 місяців – УВБ (12) 527,1…521,7 г і 49,3…48,8%. Двотипові тварини досягали живої маси 100 кг за 229,5…231,3 днів, характеризувалися тоншим хребтовим салом (на 0,94…1,27 мм) і мали більш високі показники індексу ремонтного молодняку (на 1,11…1,04 бала).

4. Аналіз показників лінійних промірів та індексів будови тіла показав, що в 6-місячному віці ремонтні свинки внутріпородного типу УВБ-1 переважали ровесниць УВБ-2, УВБ (12) і УВБ (21) відповідно за довжиною тулуба на 1,46 см, шириною грудей – на 0,53 см, висотою в холці – на 1,33 см, обхватом п’ястка – на 0,23 см, глибиною грудей – 0,6 см. В 9-місячному віці вони відзначалися більшою довжиною тулуба (127,7 ± 0,2 см), обхватом грудей (115,2 ± 0,23 см) і глибиною грудей (38,7 ± 0,17 см). Оцінка екстер’єру ремонтних свинок УВБ-1, УВБ-2, УВБ (12) і УВБ (21) методом вирахування індексів будови тіла свідчить про відсутність певної закономірності щодо їх мінливості залежно від генотипу та віку. Проте, при незначних коливаннях індексів збитості (89,8…92,1%) та костистості (26,0…27,1%) у тварин піддослідних груп виявлено суттєве збільшення індексу розтягнутості (на 2,9…4,5%; Р>0,999).

5. Тривалість поросності свиноматок піддослідних груп змінювалася від 115,1 до 113,4 діб. Вірогідну різницю за даною ознакою встановлено між тваринами VII і II, III, X, IV груп (1,54%; Р>0,95…0,99). Найвищою багатоплідністю (11,9 ± 0,30 гол.) та масою гнізда при народженні (14,1 ± 0,29 кг) характеризувалися свиноматки І контрольної групи. Середні значення великоплідності свиноматок піддослідних груп коливалися від 1,15 до 1,23 кг. Кращий показник вирівняності гнізда мали тварини ІІІ групи – 12,88 ± 1,0 балів, що на 18,3…25,7% більше, ніж у ровесниць І, VІ, ІX груп (Р>0,95…0,99).

6. Використання кнурів-плідників класу М⁺ сприяло підвищенню багатоплідності свиноматок І, ІІІ і VІІ груп – на 4,2%, великоплідності І, ІІІ, V, VІІ, ІX і XI груп – на 2,78%, вирівняності гнізда ІІІ, V, XІ груп – на 7,8% та маси гнізда при народженні І, ІІІ, V, VІІ і IX груп – на 3,69%. Молочність свиноматок піддослідних груп змінювалася від 47,4 до 57,4 кг (Сv = 8,28-14,87%).

7. Свиноматки І, ІІІ, V і VІІ піддослідних груп мали найвищий індекс відтворювальних якостей – 37,8…39,4 бала, а також відзначалися більшою кількістю поросят при відлученні – 9,2-9,4 голів. Використання кнурів класу М⁺ сприяло збільшенню маси гнізда в 45-денному віці в І, ІІІ, V, VII і IX групах на 0,27-8,05%.

8. Поєднання кнурів УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ з свиноматками УВБ-1, УВБ-2, УВБ (12) і УВБ (21) сприяло скороченню терміну відгодівлі їх потомства на 2,84-7,17%, віку досягнення живої маси 100 кг – на 1,81-5,07%, збільшенню середньодобових приростів – на 2,53-6,30% при менших витратах корму на 1 кг приросту – на 1,42-4,34%. Індекс відгодівельних якостей у тварин піддослідних груп змінювався від 10,09 до 12,99 балів (Сv = 9,76-17,09%).

9. Породно-лінійні гібриди переважали чистопородних ровесників за забійним виходом – на 2,0% (Р>0,999), довжиною туші – на 0,84 см (Р<0,95), товщиною шпику – на 1,2 мм (Р<0,95), площею “м’язового вічка” на 1,6 см² (Р<0,95) і масою окосту – 0,260 кг (Р<0,95). Вони мали більший вихід м’яса (на 1,37%) і характеризувалися меншою товщиною шпика (на 1,42%). За фізико-хімічними показниками м’ясо і сало тварин піддослідних груп відповідало вимогам доброї якості. М’ясо чистопородних тварин мало більшу кількість вологи – на 0,24%, але відзначалося меншим вмістом сухої речовини – на 0,26%, протеїну – на 0,10%, жиру – на 0,03% та золи – на 0,01% (Р<0,95).

10. Максимальну кількість тварин, у яких тривалість повернення до нормального фізіологічного стану становила менше 6 хвилин виявлено в І контрольній групі – 87,17%. Даний показник в V-XII дослідних групах коливався в межах 65,21…77,77%. Стресстійкі тварини мали вищі середньодобові прирости – на 23,3...61,4 г і менше витрачали корму на 1 кг приросту – на 2,44…8,49%. Живої маси 100 кг вони досягали за 191,1…195,5 днів.

11. В 4-місячному віці чистопородні тварини характеризувалися більшою активністю амінотрансфераз (АЛТ – на 5,83% і АСТ – на 8,33%) та вмістом холестерину (на 2,15%). За вмістом загальних ліпідів і загального білка в 4 і 6-місячному віці породно-лінійні гібриди переважали чистопородних ровесників на 3,54…5,96 і 2,39…5,09%.

12. Використання кнурів-плідників УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ забезпечують економічну ефективність на рівні 375,79-12310,20 грн. на 100 свиноматок при 1,8 опоросах та 3193,69-3467,50 грн. на 100 голів відгодівлі за рік.

Публікації автора:

Наукові статті в журналах і збірниках

1. Калачнюк Р.І., Халак В.І. Маса і якість продукту // Харчова і переробна промисловість. – 1997. – № 2. – С. 15. (Експериментальна частина, обробка даних).

2. Патров В.С., Халак В.І. Використання свиноматок великої білої і української м’ясної порід при прямому і зворотному схрещуванні / Зб. наук. праць ВДАУ. – Вінниця, 2001. – Вип. 9. – С. 135-138. (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Халак В.І., Патров В.С. Вплив генотипу батьківських форм на ріст та відгодівельні якості їх потомків. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Зб. наук. праць ХЗВІ. – Харків: РВВ ХЗВІ, 2001. Вип. 8 (32), – Ч. 1. – С. 82-86. (Експериментальна частина, обробка даних).

4. Халак В.І. Енергія росту ремонтних кнурців нових генотипів та їх продуктивність // НТБ. – № 88. – Х.: ІТ УААН, 2004. – С. 44-50.

5. Внутріпородний тип свиней великої білої породи УВБ-2: А. с. № 563 по заявці Інституту свинарства № 4/209 від 15 квітня 1993 р. / В.І.Халак та ін. (Україна). – 1 с. (Експериментальна частина, обробка даних).

6. Халак В.І. Стресчутливість, фізіологічний стан та продуктивність свиней різних генотипів // Таврійський науковий вісник. – Херсон, Айлант. – 2005. – Вип. 42. – С. 136-143.

Матеріали наукових конференцій

1. Халак В.И. Особенности роста и развития ремонтных свинок специализированных типов крупной белой породы // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф., посв. 140-летию ХЗВИ им. Н.М.Борисенка. “Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств – Харьков, 1991. – С. 40.

2. Березовский Н.Д., Халак В.И. Создание заводского типа свиней в крупной белой породе с высокими откормочными качествами // Селекционные методы совершенствования пород и популяций / Сб. тр. науч. -производ. конф. “Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве”. – Киев, 1991. Ч. І. – С. 135-136. (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Березовський Н.Д., Халак В.И. Продуктивность свиноматок новых генотипов // Тез. докл. науч.-прак. конф. «Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины». – Днепропетровск, 1996. – Ч. ІІ. – С. 69-70. (Експериментальна частина, обробка даних).

4. Халак В.И., Березовський Н.Д., Использование метода селекционных индексов при оценке репродуктивных качеств свиноматок крупной белой породы // Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні: Мат-ли наук.-прак. конф. – Дніпропетровськ, 1996. – С. 3-10. (Експериментальна частина, обробка даних).

5. Халак В.И., Березовский Н.Д. Генетическая ценность хряков и продуктивность их потомства // Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні: Мат-ли наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 1996. – С. 19. (Експериментальна частина, обробка даних).

6. Халак В.І. Стресостійкість свиней нових генотипів та їх продуктивність // Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах: Мат-ли ІІІ (XVI) наук.-вироб. конф. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 64-66.

7. Халак В.І., Результати оцінки кнурів-плідників УВБ-1, УВБ-2 і ЕВБ-1 за відгодівельними і м’ясними якостями їх потомків // Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах: Мат-ли ІV (XVІІ) наук.-вироб. конф. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 67-70.

8. Халак В.І. Ефективність використання кнурів-плідників різної генетичної цінності при чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації. // Мат-ли V (XVIII) наук.-вироб. конф. “Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах”. – Дніпропетровськ, ІТ ЦР УААН, 2003. – С. 86-88.

9. Халак В.І. Мінливість та деякі кореляції ознак розвитку і відтворювальної здатності свиноматок нових спеціалізоаних типів. // Мат-лы Всеукр. теоретической конф. “Генетические аспекты онто- и филогенеза”. – Днепропетровск, ИЖ ЦР УААН, 2004. – С. 92-96.

10. Халак В.І. Комбінаційна здатність свиней нових спеціалізованих типів. // Мат-ли IX (XXII) Всеукр. наук.-прак. конф. “Новітні технології в тваринництві” – Дніпропетровськ, ІТ ЦР УААН, 2004. – С. 115-119.

11. Халак В.І. Відгодівельні якості та фізико-хімічний склад м’яса свиней різної стресочутливості. // Мат-ли XIIІ (XXVI) Всеукр. наук.-прак. конф. “Наукове забезпечення свинарства в сучасних умовах” – Дніпропетровськ, ІТ ЦР УААН, 2004. – С. 78-82.