1. Використання кросу (асканійський кросбред х дніпропетровський тип) внутрішньопородних типів створюваної асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною забезпечило підвищення живої маси та поліпшення основних показників якості вовни. 2. Піддослідні тварини характеризувались добрим ростом та розвитком - більш скоростиглими та розвинутими були нащадки асканійських кросбредів, які мали перевагу по живій масі як при народженні, так і при відлученні. В порівняльних групах у овець з крупним завитком вовни показник живої маси при народженні був більшим відповідно на 13,1% та 10,9%, ніж у молодняку з середнім завитком вовни і на 19,9% та 14,9% - з дрібним (Р>0,999). Така ж тенденція спостерігалась при відлученні та при бонітуванні. 3. Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують овець першої групи як більш приземкуватих та широкотілих, з добре розвиненими м’ясними формами. Більші розміри тіла мали тварини асканійський кросбред х дніпропетровський тип з крупним завитком вовни при народженні, а найменші - ровесники дніпропетровського типу з дрібним завитком. 4. Вовнова продуктивність нащадків асканійських кросбредів була вищою, ніж у овець дніпропетровського типу. Настриг немитої вовни овець першої групи на 11% вищий, ніж у тварин дніпропетровського типу, у митому волокні на 6,7% відповідно. Максимальний настриг немитої вовни мали тварини першої групи з крупним завитком. Вони переважали своїх однолітків 2 групи на 2,6%. У першій групі маса чистої вовни у тварин з крупним завитком була вищою на 13,9%, ніж у тварин з дрібним та на 7,9%, ніж з середнім. У овець першої групи значно покращилися фізико-технічні якості вовни. За показником природної довжини нащадки асканійських кросбредів переважають своїх ровесників на 11,7 (Р>0,999), по істинній - на 11,2% (Р>0,999). Найбільшу природну та істинну довжину вовни, як у першій, так і в другій групах мали тварини з крупним завитком вовни при народженні. 5. Вовновий покрив тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип характеризується пониженою товщиною. У ягнят першої групи спостерігається зрушення товщини вовни в сторону потовщення, з’явилось більше ягнят з вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2% в другій групі) та менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%). Серед молодняку, який мав при народженні вовну з крупним завитком, немає тварин з товщиною 60 якості. 6. Встановлена значна різниця в товщині шарів шкіри у піддослідних груп овець: відношення пілярного шару у баранчиків першої групи склало 62,3%, у ярочок - 63,9%, у овець дніпропетровського типу - відповідно 60,4% та 55,8%. Вивчення фізико-технічних якостей овчин показало, що від усіх піддослідних груп овець отримали добрі хутрові овчини, які характеризувались достатньою легкістю та задовільними розмірами. 7. Експертно-зоотехнічна оцінка рун показала, що провідним сортиментом вовни піддослідних овець є 58 якість, доля вовни 56 якості у тварин першої групи склала 25,3%, а у тварин другої групи 3,8%. 8. Морфологічні та біологічні показники крові овець порівнюваних груп на протязі усього періоду досліджень знаходились в межах фізіологічних норм, коливаючись залежно від статі, віку, породності. У всіх піддослідних груп кількість еритроцитів збільшилась від народження до річного віку. При цьому вівці дніпропетровського типу дещо переважали ровесників групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип. Картина білої крові у піддослідних овець зазнавала істотних змін в залежності від віку. Так, в 4-4,5- місячному віці у піддослідних груп ягнят спостерігався здвиг лейкоцитарної формули вліво з появою в крові юних нейтрофілів (0,2-0,7%) та підвищенням кількості палочкоядерних форм у нащадків асканійських кросбредів (0,5-2,9%). Лімфоцитів в крові було в межах 47,4-59,5%. 9. За м’ясними якостями кращими були баранчики групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 1,3кг або на 3%; за масою туші - на 0,7кг або на 3,8%; забійній масі - на 0,3 кг, або на 1,6% та за забійним виходом - на 0,7% (Р>0,95). Кращими забійними якостями характеризувалися тварини першої групи з крупним завитком вовни. Передзабійна жива маса в них була більшою на 3,8%, ніж у тварин з дрібним завитком та на 1,2% у порівнянні з середнім. 10. У річному віці у піддослідних тварин спостерігається позитивний корелятивний зв’язок між такими господарсько-корисними ознаками як жива маса та настриг вовни (r=0,350-0,530), товщина та довжина вовни (r=0,340-0,580). Від’ємна кореляція спостерігається між живою масою тіла та товщиною вовни (r=0,02-0,37). 11. Найбільший економічний ефект був отриманий від тварин з крупним завитком вовни при народженні (70,82 грн. - в групі асканійський кросбред х дніпропетровський тип, 68,06 грн. - в групі овець дніпропетровського типу). У цілому, від тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип було отримано на 5,01% більше прибутку, ніж від чистопородних ровесників дніпропетровського типу, отже і рівень рентабельності в них був вищим. |
