Анотація до роботи:

Кириленко В.В. Ефективність створення селекційного вихідного матеріалу озимої м’якої пшениці з груповою стійкістю проти збудників хвороб у Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. ННЦ «Інститут землеробства УААН», Чабани, 2006.

Наведено дані експериментальних досліджень, здійснених в умовах Центрального Лісостепу, які свідчать, що вирішення завдання отримати кумулятивний ефект групової стійкості озимої пшениці проти ураження збудниками основних хвороб у поєднанні з господарсько-цінними ознаками з застосуванням штучного комплексного інфекційного фону патогенів безпосередньо в ланках селекційного процесу шляхом залучення до гібридизації джерел стійкості, дало можливість розширити межі доборів за стійкістю та елементами продуктивності, інтенсифікувати селекційний процес та одержувати конкурентоспроможні лінії і сорти озимої пшениці.

Проаналізовано зразки світової колекції озимої пшениці різного еколого-географічного походження на стійкість проти ураження хворобами у поєднанні з високими показниками перезимівлі, тривалістю вегетаційного періоду та врожайністю. Виділені джерела стійкості проти патогенів та залучено у селекційну програму для створення адаптованих до місцевих умов гібридів і ліній.

Встановлено характер успадкування гібридами F₁ озимої пшениці стійкості проти захворювань у поєднанні з елементами продуктивності.

Визначено частку стійких рослин у популяціях F₂ залежно від різних груп схрещування.

Створено новий селекційний вихідний матеріал, який поєднує групову стійкість проти захворювань з цінними показниками продуктивності.

У дисертації наведені теоретичне обгрунтування і практичне вирішення важливого наукового завдання – створення перспективного вихідного матеріалу озимої пшениці з груповою стійкістю проти збудників хвороб шляхом застосування штучного комплексного інфекційного фону патогенів у ланках селекційного процесу, що дало можливість інтенсифікувати селекційний процес. Виявлено, що використання такого фону сприяє розширенню меж добору за груповою стійкістю і за адаптивними ознаками та забезпечує створення конкурентоспроможних ліній і сортів.

1. В умовах Лісостепу України для культури озимої пшениці удосконалено та застосовано штучний комплексний інфекційний фон патогенів безпосередньо у ланках селекційного процесу. Цей метод надає принципово нові можливості в селекції на групову стійкість, обумовлює отримання кумулятивного ефекту та створення вихідного матеріалу з груповою стійкістю проти збудників хвороб у поєднанні з господарсько-цінними ознаками.

2. Встановлено, що застосування комплексного інфекційного фону патогенів збудників E. graminis Dc. f. tritici, P. recondita f. sp. tritici, S. tritici дає можливість виявити джерела стійкості та залучити їх до схрещувань для створення нового вихідного матеріалу з більш широкою генетичною основою групової стійкості.

3. Уперше показано ефективність методу групування форм за сукупністю імунологічних параметрів стійкості, на основі яких виділено три групи сортів з таким комбінуванням балів: I група (E. graminis f. sp. tritici – бал 7, P. recondita f. sp. tritici – бал 8, S. tritici – бал 5); II група (E. graminis f. sp. tritici – бал 7, P. recondita f. sp. tritici – бал 7, S. tritici – бал 5); III група (E. graminis f. sp. tritici – бал 7, P. recondite f. sp. tritici – бал 6, S. tritici – бал 6). Залежно від мети у селекції за стійкістю необхідно використовувати сорти цих груп як джерела групової стійкості проти хвороб.

4. Серед зразків світової колекції озимої пшениці виявлено 10,2% зимостійких; з високим балом зимостійкості та стійких проти E. graminis f. sp. tritici виділено 1,3%; P. recondita f. sp. tritici – 2,7%; S. tritici – 0,6%.

5. Встановлено, що в зоні Центрального Лісостепу домінуюча частка (54,4%) колекційних зразків, стійких проти збудників E. graminis f. sp. tritici, P. recondita f. sp. tritici, S. tritici та з груповою стійкістю, належали до пізньостиглої групи.

6. Виявлено 1,4% зразків, які суттєво перевищили стандарт за рівнем продуктивності (Чайка, КМ 248-84, КМ 60-83, Br 1136, TAW 5466/74). Стійких проти ураження патогенами E. graminis f. sp. tritici, P. recondite f. sp. tritici, S. tritici зразків у цій групі було до 2%. Продуктивних сортів із груповою стійкістю виявлено незначну кількість, а саме: ТAW 1–36274/82 (Німеччина) та Florida (США).

7. Встановлено успадкування групової стійкості за типом повного домінування (hp=1) та наддомінування (hp=2, 3, 5) серед гібридів F₁, де за материнську форму використовували сорт стійкий як проти одного з патогенів (Norman, Renard, MV–14, Apollo), так і проти групи збудників (Oasis, Century)

8. Підтверджено домінування генотипу материнської форми ознаки стійкості у гібридів F₂ озимої м’якої пшениці при схрещуванні батьківських компонентів із різним рівнем стійкості (3–9 балів), що призвело до збільшення частки стійких рослин (7, 8, 9 балів), які достовірно перевищували більш стійкий батьківський компонент.

9. Встановлено, що для генотипів, які мають групову стійкість проти патогенів E. graminis f. sp. tritici, P. recondita f. sp. tritici, S. tritici, простежується тенденція до збільшення маси зерна з головного колоса (>2,5 г) та маса 1000 зерен (>40 г). Тому в селекції на імунітет першочергову увагу при доборі рослин необхідно приділяти даним ознакам.

10. Показано результативність добору за груповою стійкістю проти патогенів у первинних ланках селекційного процесу (F₁ – F₄) шляхом застосування комплексного інфекційного фону патогенів. Створено значну кількість нових конкурентоспроможних ліній, які перевищували національний стандарт за комплексом ознак і властивостей. За 10 років дослідження (1995-2005) кількість ліній з груповою стійкістю проти патогенів E. graminis f. sp. tritici + P. recondite f. sp. tritici + S. tritici у попередньому сортовипробуванні зросла від 30% до 74,2%, у конкурсному сортовипробуванні – від 22,7% до 62,2%.

11. Розроблені методи покладено в основу створення двох сортів озимої м'якої пшениці (Економка та Миронівська сторічна), які передано до державного сортовипробування, та 10 ліній з підвищеною груповою стійкістю проти основних патогенів озимої м’якої пшениці у поєднанні з іншими адаптивними ознаками і властивостями, які використовуються в подальшій селекційній роботі.

Публікації автора:

1. Лесовой М.П., Кольнобрицкий Н.И., Суворова Г.С., Парфенюк А.И., Животков Л.А., Шелепов В.В., Коломиец Л.А., Мельников А.Ф., Дубина Л.В., Кириленко В.В. Результаты селекции озимой пшеницы на групповую устойчивость к болезням // Селекция и семеноводство. – М., 1993. – №1. – С. 3-8.

2. Ковалишина Г.М., Мельникова Л.П., Кириленко В.В. Результати селекційних досліджень ліній озимої пшениці на комплексну стійкість до хвороб в умовах Лісостепу України // Вісн. Білоцерк. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2001. – Вип. 15. –С. 75-81.

3. Кириленко В.В., Парфенюк А.І., Басанець Г.С. Створення ліній озимої пшениці з комплексною стійкістю проти листкових хвороб у Лісостепу України // Наук.-техн. бюл. МІП ім. В.М. Ремесла. – К.: Аграрна наука, 2002. – Вип. 2. – С. 64-73.

4. Кириленко В.В., Коломиец Л.А., Колючий В.Т., Басанец А.С. Результаты использования искусственных инфекционных фонов в селекции озимой пшеницы // Зерновые и кормовые культуры России: Сб. науч. тр. / ВНИИСЗК. – Зерноград, 2002. – С. 116-118.

5. Голик Л.М., Кириленко В.В., Хоменко С.О., Харченко М.В. Вивчення колекційних сортозразків як вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці // Наук.-техн. бюл. МІП ім. В.М. Ремесла. – К.: Аграрна наука, 2002. – Вип. 2. – С. 81-87.

6. Шелепов В.В., Кириленко В.В., Лісовий М.П., Парфенюк А.І., Довгаль З.М., Соколовська М.П. Вивчення расового складу основних збудників озимої пшениці та використання його у селекції на імунітет // Наук.-техн. бюл. МІП ім. В.М. Ремесла. – К.: Аграрна наука, 2004. – Вип. 3. – С. 9-14.

7. Кириленко В.В. Успадкування комплексної стійкості проти листкових хвороб та показника седиментації у гібридів F₁ озимої пшениці // Наук.-техн. бюл. МІП ім. В.М. Ремесла. – К.: Аграрна наука, 2004. – Вип. 4. – С.19-25.

8. Шелепов В.В., Кириленко В.В., Суська В.Я., Басанець Г.С., Харченко М.В. Результати застосування штучних інфекційних фонів у селекції озимої пшениці на групову стійкість // Зб. наук. праць. ІЦБ УААН. – К., 2004. – Вип. 7. – С. 48-54.

9. Коломієць Л.А., Кириленко В.В., Власенко В.А. Ефективність використання складних схрещувань в селекції озимої пшениці на адаптивність // Зб. наук. праць СГІ. – Одеса, 2004. – Вип. 6(46). – С. 32-44.

10. Кириленко В.В. Використання джерел стійкості в селекції озимої пшениці на імунітет проти фітопатогенів при застосуванні штучних комплексних інфекційних фонів (ШКІФ) // Міжвід. тем. наук. збірник Інституту землероб. і тваринн. західного регіону. – Львів – Оброшино, 2005. – Вип. 47. – С. 55-66.

11. Кириленко В.В., Суська В.Я. Штучні інфекційні фони – перспективний метод створення сортів пшениці на групову стійкість проти хвороб // Вчимося господарювати: Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999р., Київ-Чабани. – К.: Нора Прінт, 1999. – Ч. II. – С. 47-48.

12. Лісовий М.П., Суська В.Я., Кириленко В.В. Динаміка розвитку септоріозу озимої пшениці та добір стійких ліній // Зб. наук. праць Інституту цукрових буряків. Матер. наук. конф. – К., 2000. – Вип. 3. – С. 177-181.

13. Кириленко В.В. Селекція на групову стійкість озимої пшениці // Современные проблемы генетики, биотехнологии селекции растений: Тезисы междунар. конф. 2-7 июля 2001 г. – Харьков, 2001. – С. 87-88.

14. Власенко В.А., Шелепов В.В., Кириленко В.В. Перспективный метод селекции озимой пшеницы с групповой устойчивостью к болезням в условиях Лесостепи Украины // Нетрадиционное растениеводство. Эниология, экология и здоровье: Мат. ХІ Междунар. симпоз. – Симферополь, 2002. – С. 305-311.

15. Шелепов В.В., Коломієць Л.А., Кириленко В.В. Нові сорти озимої пшениці та їх роль в підвищенні врожайності // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. – Луганськ: ЛНАУ, 2003. – С. 575-580.

16. Ковалышина А.Н., Кириленко В.В. Использование устойчивого исходного материала к болезням озимой пшеницы для селекции на иммунитет // Проблемы аграрного производства южного региона России (ландшафтная система земледелия, плодородие почв, селекция и семеноводство): Мат. междунар. научн.-практ. конф. посвящ. 100-лет. юб. Северо-Донецкой с.-х. опытн. станции (1904-2004). – Ростов-на Дону, 2004. – С. 192-198.

17. Кириленко В.В. Селекция озимой пшеницы на устойчивость к листовым патогенам с использованием инфекционных фонов // Генетика в ХХІ веке: современное состояние и перспективы развития: ІІІ съезд ВОГиС. – М., 2004. – Т. 1. – С.193.

18. Дубовой В.И., Коломиец Л.А., Кириленко В.В., Басанец А.С. Селекция озимой пшеницы на адаптивно-ценные признаки в условиях Лесостепи Украины // Мат. Междунар. науч.-практ. конф. 14-15 июля 2005 г., г. Жодино. – Минск: УП «ИВЦ Минфина», 2005. – С. 41-46.

19. Шелепов В.В., Дубовий В.І., Кириленко В.В., Сабадин В.Я., Дубина Л.В., Лісовий М.П., Федоренко В.П., Парфенюк А.І., Довгаль З.М., Соколовська М.П. Вусатий Р.О. Створення стійких сортів озимої пшениці з використанням комплексних інфекційних фонів патогенів у ланках селекційного процесу / Методичні рекомендації. – К.: Колобіг, 2005. – 20 с.

20. Кириленко В.В. Використання джерел стійкості в селекції озимої пшениці на імунітет проти фітопатогенів при застосуванні штучних комплексних інфекційних фонів (ШКІФ) // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. – Оброшино, 2005. – С. 116-117.

21. Сабадин В.Я., Кириленко В.В., Басанець Г.С. Новий вихідний матеріал озимої пшениці для селекції за стійкістю щодо листкових хвороб у правобережному Лісостепу України // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Тези III Міжнар. наук. конф. молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 224-225.

22. Дубовий В.І., Коломієць Л.А., Кириленко В.В., Гуменюк О.В. Підвищення адаптивного потенціалу нових сортів озимої пшениці миронівської селекції // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Тези III Міжнар. наук. конф. молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 29-30.