Дослідження основних напрямів підвищення економічної ефективності племінного свинарства в умовах перехідної економіки дозволили сформулювати наступні висновки: 1. Існуюча система показників економічної ефективності племінного свинарства не достатньо відповідає вимогам функціонування ринку, слід використовувати систему показників яка б враховувала якісні ознаки реалізованого племінного молодняка, доцільну ціну реалізації 1 кг живої маси та вагу тварин. За умови покращення якісного складу племінного молодняка та вдосконалення процесу реалізації племінні господарства будуть мати можливість отримувати необхідні фінансові результати для нарощування виробничого потенціалу та вдосконалення селекційно-племінного процесу. 2. В останні два роки стан розвитку свинарства південного регіону України характеризується стабілізацією галузі. За результатами діяльності 2002 року поголів'я свиней у господарствах усіх форм власності збільшилось на 96,9 тис. голів, в тому числі свиноматок на 2,2 тис. голів, порівняно з 2000 роком. Підвищився і рівень продуктивності поголів'я. Але розвиток галузі носить переважно екстенсивний характер. У розрахунку на одну голову свиней в 2002 році порівняно з 1999 зменшилась вартість сукупних фондів галузі на 18,8%, зросли матеріальні витрати на 7,7% та витрати на корми на 6,3%. Недостатній рівень забезпечення галузі виробничими ресурсами обумовлює низькі результативні показники. Саме тому першочерговим завданням є відновлення роботи племінних господарств та впровадження їх досягнеь в товарні стада господарств усіх форм власності. 3. Використання досягнень селекційно-племінної роботи повинно супроводжуватися зміцненням кормової бази. Отже, головним напрямом підвищення економічної ефективності племінного свинарства є послідовна інтенсифікація на основі зміцнення кормової бази і забезпечення збалансованої годівлі свиней. Тільки при умові використання повноцінних та в необхідній кількості кормів поголів'я може проявити свій біологічний потенціал. Для зміцнення кормової бази слід розширити посіви високобілкових культур, використовувати премікси, повноцінні комбікорми, впроваджувати нові нетрадиційні корми, які здатні підвищити продуктивність племінного поголів'я свиней. Основним напрямом організації кормової бази в господарствах повинна бути орієнтація на виробництво власних кормів. В будь-якому разі забезпечення племінного свинарства високоякісними та поживними кормами може бути досягнуте лише за умови розвитку галузі кормовиробництва в якій назріла об'єктивна необхідність створення ефективного економічного механізму господарювання та вдосконалення інфраструктури ринку кормів для забезпечення ними не лише господарств суспільного сектору, а і фермерських та особистих селянських господарств. 4. Ефективність племінної роботи у свинарстві значною мірою залежить від управління та організації структури племінної служби. Тому враховуючи досвід передових країн необхідно на державному рівні вирішити питання оптимізації структури племінної справи, а саме ліквідації або реструктуризації низки посередників між племінними та товарними господарствами, вдосконалення між ними економічних взаємовідносин. Запропонована нами структура управління племінними господарствами передбачає створення регіональних селекційних центрів, які будуть не лише контролювати діяльність племінних господарства, а і організовувати селекційно-племінний процес з врахуванням швидкого розвитку свинарства в особистих селянських господарствах і сприятиме відродженню генетичного потенціалу поголів'я свиней. Об'єднання племінних господарств на регіональному рівні буде координувати племінну роботу в окремих господарствах країни та сприятиме вдосконаленню селекційно-племінної роботи та впровадженню її досягнень в товарні стада господарств усіх форм власності. 5. Важливу роль у підвищенні економічної ефективності галузі відіграє удосконалення організації відтворення стада, якісний ремонт поголів'я, забезпечення збереження приплоду, скорочення падежу. В будь-якому господарстві незалежно від виробничого направлення необхідною є підтримка співвідношення між статево-віковими групами, яке на сьогоднішній день грубо порушене. Тільки при умові оптимальної структури стада свиней поголів'я можна інтенсивно використовувати та досягти максимальної кількості виробленої продукції. Оптимізація структури стада свиней у племінних господарствах Миколаївської області дозволить без додаткових вкладень коштів вирощувати необхідну кількість високоякісного племінного молодняку для повного забезпечення внутрішнього ринку та в 2006 році досягти його кількості 17708 голів. При середній ціні реалізації 18 гривень за 1 кг живої маси та собівартості утримання однієї голови на рівні 480 гривень, від реалізації однієї голови можна отримувати до 403 гривень прибутку, що майже в три рази більше ніж фактично було отримано в 2002 році. 6. В сучасних умовах необхідним є вирішення питання забезпечення особистих селянських господарств племінним маточним та продуктивним молодняком, орієнтувати та такого споживача племінної продукції племінні господарства регіону. Використання високопродуктивного молодняку свиней в особистих селянських господарствах в поєднанні з повноцінною годівлею дозволить підвищити продуктивність, знизити витрати на вирощування та збільшити надходження коштів не лише від реалізації якісної свинини, а і від реалізації молодняку свиней на племінні цілі. В сучасних умовах створення сімейних свиноферм пов'язане із необхідністю збереження генофонду існуючих порід свиней, що є головним завданням подальшого розвитку племінної справи в Україні. 7. На етапі економічних перетворень ефективність племінного свинарства може бути досягнута лише за умови підтримки на державному рівні. Для цього за останні три роки розроблено та впроваджується низка законодавчих актів. Певна увага приділяється вдосконаленню селекційно-племінної роботи та зацікавленню племінних господарств до співпраці з товарними. Використання державних дотацій в практичній діяльності племінних господарств та вдосокналення економічного механізму в галузі дозволить здійснювати відродження свинарства на основі максимального використання вітчизняних генотипів свиней і штучного запліднення. |