У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення проблемних аспектів використання праці в сільськогосподарських підприємствах з урахуванням регіональних особливостей та факторів впливу на підвищення її ефективності в умовах трансформації аграрної економіки. За результатами дослідження зроблено такі висновки. 1. Узагальнюючи теоретичні підходи, практику та світовий досвід, а також підходи різних шкіл економічної теорії та конкретної економіки щодо використання аграрної праці, базою створення її ефективності слід вважати концепцію паритету аграрної політики, згідно з якою виробник здатний своєю працею створити певну кількість споживчих вартостей високої якості, отримуючи еквівалентну кількість товарів і послуг. 2. Виходячи з концепції ефективності праці, як соціально-економічної категорії, яка відображає відносини між людьми в процесі виробництва, в систему оцінки ефективності праці слід включати показники продуктивної сили праці (натуральні) та продуктивності праці (вартісні). Виключення чи недооцінка хоча б одного з них робить систему неповною і веде до суб’єктивних висновків і неправильної інтерпретації резервів підвищення рівня ефективності праці. 3. В період трансформації економіки, переходу її на ринкові засади концепцію мотивації праці слід розглядати у взаємодії та взаємозумовленості складових економічного механізму – використання трудових ресурсів, соціальної та виробничої інфраструктури. На цьому етапі розвитку економіки теорія очікувань (В. Врум), теорія справедливості та модель Портера-Лоулера діють обмежено, адже механізм матеріальних чинників трудової мотивації тут базується на психологічних аспектах теорії мотивації праці. Ось чому за часів адміністративно-командного управління економікою питання мотивації праці розглядалося переважно психологами. 4. Визначено вплив низки факторів на трудомісткість виробництва 100 гривень валової продукції, а саме: навантаження площі сільськогосподарських угідь на одного працюючого; рівень оплати відпрацьованої людино-години; фондоозброєність праці. Зокрема, збільшення кожного з них на одиницю свого натурального виміру сприяло зниженню витрат праці на кожні 100 гривень валової продукції відповідно вказаних факторів на: 0,13, 0,21 і 0,38 людино-годин. 5. Для визначення кількісного впливу організаційно-економічних факторів було розраховано модель трифакторного дисперсійного комплексу, одержані кількісні характеристики якого дозволяють зробити наступні висновки: ступінь впливу рівня спеціалізації підприємства, товарності виробленої продукції, середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника на рівень вартості товарної продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника становить 88,0%; ступінь впливу неврахованих факторів становить 12,0%; ступінь впливу рівня спеціалізації підприємства для даної сукупності становить 30%; товарності виробленої продукції для даної сукупності становить 14,8%; розміру середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника становить 14,3%. 6. Серед резервів підвищення ефективності праці у зерновому та молочному підкомплексах регіону шляхом використання логістичного підходу визначено напрямки інтенсифікації, концентрації та спеціалізації виробництва. Для сільськогосподарських підприємств виявлено кількісний вплив розмірів концентрації площ зернових культур і чисельності поголів’я корів на підвищення рівня продуктивності праці та ефективності її використання в регіоні. 7. В результаті проведення хронометражних робіт на базі конкретного підприємства були розроблені норми виробітку на ручних роботах по внесенню органічних добрив на вирощуванні зернових культур. Для трактористів розроблено норми сільськогосподарських робіт при сівбі та внесенні мінеральних добрив з використанням прямоточної технологічної схеми; для комбайнерів – на збиранні зернових культур. 8. Доведено, що важливим резервом зростання ефективності праці в підгалузі молочного скотарства є використання додаткових доїльних апаратів. Скорочення витрат робочого часу в технологічному процесі доїння забезпечується при використанні чотирьох доїльних апаратів на відміну від існуючої технології. 9. Дослідженням результатів анкетування (800 працівників) встановлено мотиваційні фактори щодо вибору професії, пріоритетні аспекти соціально-побутових умов і ступінь задоволення роботою працівників села. 10. Доведено, що на рівень та ефективність використання праці істотний вплив справляють рівень професійної підготовки працівників під комплексу молочного скотарства та основних факторів відношення до праці. Запропонована система якісної оцінки робочої сили в сільськогосподарських підприємствах дозволяє виявити мотиваційні фактори формування ринку аграрної праці та підвищення рівня її ефективності в системі АПК. 11. Ретроспективні зміни соціальних умов на селі та в організаційному забезпеченні використання трудових ресурсів безпосередньо вплинули на ефективність аграрної праці та сприяли негативним змінам у галузевій структурі сільськогосподарського виробництва (остання майже втрачена). З метою підвищення ефективності використання праці на селі необхідно насамперед покращити соціальні умови селян, а саме: забезпечити функціонування побутових, комунальних і торгівельних послуг; зберегти та розширити мережу дошкільних і шкільних закладів, бібліотек і будинків культури. Зазначені соціальні заходи слід визнати головними у вирішенні демографічної ситуації на селі. | 